У Тернополі на грошах знайшли кишкову паличку

Кишкову паличку знайшли на 20-гривневій купюрі, а на 1 і 2 гривнях – коки. Іншого захисту від брудних грошей, крім миття рук, немає.

Наскільки брудними є гроші і чим це загрожує тернополянам, перевірили журналісти „RIA плюс». Гроші вирішили отримати як решту в точці, де продають чебуреки, на одному з ринків, у маршрутці і тролейбусі. Для чистоти експерименту взяли і власну 500-гривневу купюру, якою видавали зарплатню.

Перевірили гроші у Тернопільському обласному лабораторному центрі Держсанепідемслужби України.

- Візьміть три-п’ять купюр і приходьте. Подивимося, що ми знайдемо. Результат буде за 72 години, - каже директор Центру Степан Дністрян.

У чебуречній з десятки отримуємо 5,50 грн решти. Тож маємо для перевірки і купюру, і копійки. Решту отримуємо також на ринку одного зі спальних районів міста, в маршрутці і тролейбусі, який курсує трьома мікрорайонами і їде до Центрального ринку.

З усіх грошей для перевірки беремо копійки, які отримали на ринку і в чебуречній. А також найбрудніші купюри номіналом 1, 2, 5, 10 і 20 гривень - ними найчастіше користуються тернополяни. І для контрасту – купюру найбільшого номіналу, яку пересічний тернополянин тримає в руках хоча б раз на місяць. Чим менший номінал – тим брудніша купюра. Побачимо, чи позначиться це на результаті перевірки.

Як перевіряли і що шукали

Лікар-бактеріолог Дарія Гаврилюк перевірятиме, чи є на грошах патогенні мікроорганізми (сальмонели, шигели, золотистий стафілокок і т. д.), які викликають інфекційні захворювання. А завідувач паразитологічної лабораторії лікар-паразитолог Світлана Дідух перевірить, чи є на грошах яйця гельмінтів.

Процедура перевірки починається з того, що лікар-бактеріолог бере стерильні пробірки з ватно-марлевим тампоном, нумерує і підписує їх, потім бере змиви з купюр і монет і проводить посів на поживні середовища, які розлиті у чашки Петрі. Чашок багато, середовища різного кольору. На кожну бактерію – свій. Усі складають у термостат, де при температурі +37С упродовж 24-48 годин вирощуватимуть бактерії.

- Золотистий стафілокок росте 48 годин, а інші - 24 години, - розповідає Дарія Гаврилюк. — Потім їх потрібно ідентифікувати, тобто ставимо біохімічний ряд і визначаємо, що це за мікроб. Просто виростити бактерії – це ще не кінцевий результат, загалом доведеться чекати 72 години.

При дослідженні паперових грошей та монет на наявність яєць гельмінтів лікар-паразитолог Світлана Дідух змоченим у фізрозчині тампоном бере змиви з обох боків. Пробірки з цими змивами також заливають фізрозчином. Змивні води центрифугуються. Після цього отриманий осад досліджують під мікроскопом і шукають яйця гельмінтів.

Результат

- При бактеріологічному дослідженні було виявлено ріст мікроорганізмів бактерій групи кишкової палички на 20-гривневій купюрі, у невеликій кількості, а на одно- і двогривневій купюрі - грампозитивні коки, але це не золотистий стафілокок, - коментує результати дослідження бактеріолог Дарія Гаврилюк. – Ці мікроорганізми не належать до патогенних і не викликають інфекційних захворювань. А щодо кишкової палички, то вона є всюди, і в організмі людини зокрема, адже бере участь у метаболічних процесах організму. Все залежить від того, в якому вона середовищі перебуває і в якій кількості. Небезпечною вона стає, коли велика кількість потрапляє в організм людини.

Яєць глистів ні на купюрах, ні на монетах теж не знайшли. Найчистішою, як показало дослідження під мікроскопом, була купюра номіналом 500 гривень, а двогривнева – найбрудніша.

- Яєць гельмінтів у ваших зразках немає, ані гостриків, ані аскарид, ані інших, - зазначила лікар-паразитолог Світлана Дідух. – Це добре. Уявіть собі, якби на грошах були яйця гельмінтів!.. Люди могли б заразитися гостриками чи іншими глистами, взявши брудними руками якісь продукти і з’ївши їх. Через забруднені яйцями гельмінтів, цистами найпростіших купюри та монети можуть передаватися деякі контактні паразитарні захворювання, зокрема ентеробіоз, лямбліоз та інші.

До речі, наші вінницькі колеги теж перевірили гроші. Кишкова паличка була на купюрах номіналом 1, 10 і 20 гривень, а стафілокок – на монеті 50 копійок і на 10-гривневій банкноті.

Хоча на тернопільських грошах загрозливих інфекцій не знайшли, як каже лікар, правила треба дотримуватися - після користування грошима слід мити руки. Коментарі Чим небезпечні брудні гроші

Марія ПАВЕЛЬЄВА, заввідділом епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань, лікар-епідеміолог:

- Частіше випадки гострих кишкових інфекцій реєструють у теплу пору року. Це пов’язане з активізацією шляхів передачі інфекції, коли створюються сприятливі умови для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі. Збудники кишкових інфекцій можуть накопичуватись у харчових продуктах, які щодня входять у наш раціон: молоко, сметана, м’ясо, ковбаса, кондитерські вироби, салати, овочі та фрукти. Наявність їх та розмноження у продуктах харчування не впливає на їхні смакові якості.

Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних. Збудники кишкових інфекцій передаються харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами, механізм передачі – фекально-оральний. Сприйнятливість організму людини до кишкових захворювань досить висока, найчастіше хворіють діти, в яких захисні сили слабші, а гігієнічні навички вироблені ще недостатньо. Але поки ми не стикалися з випадками, щоб інфекція напряму була пов’язана із грішми. Переважно джерелом інфекції були інфіковані харчові продукти.

Дарія ГАВРИЛЮК, в. о. завбактеріологічною лабораторією, лікар-бактеріолог:

- Гроші перебувають в обігу у великої кількості людей, потрапляють до людей з різних місць, вони не стерильні. Гроші – це найбрудніша річ, на них - багато мікробів. Навіть якщо на банкнотах чи монетах є патогенні мікроорганізми, то немає чим їх знищувати. Гроші ж не продезінфікуєте, не простерилізуєте, не виперете. Крім миття рук, жодних інших заходів більше не застосуєш. Просто треба наголошувати, що після користування грошима слід мити руки. Це єдиний захист від брудних грошей. Контакт із ними - це те ж саме, що контакт із землею, після роботи на ній зажди треба мити руки.

Особливо велика небезпека - на ринку, де торговці руками беруть гроші і м’ясо. На цій продукції є сприятливе середовище для розмноження мікробів. Коли людина вживатиме його без термічної обробки, то є загроза інфікування. Якщо мікроби потрапляють у сприятливі умови, а потім — в організм людини з їжею чи водою, тоді є небезпека захворіти на інфекційне захворювання. Крім того, є багато інших сприятливих чинників, наприклад,: знижений імунітет. Тоді хтось захворіє, а інший - ні.

Тернопіль гроші кишкова паличка
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі