Тернополянин з товаришем вже 26 днів йде босий по розпеченому асфальту з Ужгорода в Харків

Іван Онисько з Тернопільщини та його друг Юрій Регліс йдуть пішки дві тисячі кілометрів. В дорозі 26 днів. Хлопці калічили ноги, потрапляли в лікарню, знаходили нових друзів і ночували, де ніч застане. В кишенях у манрівників ні копійки.

Хлопці створили свій маршрут «Вишиваний Шлях», одягнули вишиванки і вирушили в дорогу. Дорогою на ночівлю їх приймають добродії. Вони також пригощають мандрівників, пише Доба.

— День 26. Старе Село - Шпильчино. 24 км. Далі - Перемишляни. Так ми й спали всю ніч в скручених позах. Думаю, добре було тільки Босій (собака, яка вирішила йти з хлопцями, — прим ДОБИ). Адже вона була в безпеці. Спала собі клубочком. Невиспані пішли селом до руїн замку, які нагадували про моє волонтерство на фестивалі Захід в 2008. Тут я вперше практикував усвідомлене одноденне голодування. Дякуємо Любомиру Гуглей за пост в групі Бібрки про те, що ми туди прямуємо. Відреагував Олег. Зустрів. Познайомив з дружиною Оксаною, яка провела нам цікаву екскурсію, та мером Бібрки - Романом. Тут колись було багато бобрів та мисливців на них. Ми ж не тільки не вполювали жодного, а й не побачили. До пройдених 20-ти кілометрів довелося доплюсувати ще 4, бо ночували ми в Сергія та Іванки, які живуть в стороні від маршруту. Додаткові 4 км йшлись не так важко, бо нас проводив веселий народний депутат Бібрки - Микола. Великий будинок Сергія та Іванки жартома називають дім "ірода". Щороку тут проводиться вертеп. Всі зібрані кошти йдуть на будівництво хресної дороги. Сергію дісталась роль Ірода. Іванка приготувала дуже смачну вечерю. Ми з Юрком з'їли подвійну порцію. Олександр вже нічого не їв. Випив хіба що склянку води з медом. Боса нагодована спала на вулиці, — пише Іван Онисько.

Нагадаємо, хлопці познайомились на Майдані, вирішили мандрувати.

Прокидаються і вирушають зранку.

До них приєднався товариш Олександр і собака Боса. Тепер йдуть вчотирьох.

Хлопці започаткували проект PROSTOBOSO і ведуть сторінку в Фейсбуці..