Патрульні не звертали уваги на журналіста, який пив пиво перед «аркою»

Як тільки-но стовпчики термометрів стали показувати придатну температуру для тривалих посиденьок на дворі, втомлені холодами тернополян охоче почали залишати свої домівки й направлятися до парків, скверів та інших зручних для відпочинку місць, аби провести там вільний від роботи чи навчання час.

Для більшості відпочивальників такі тусівки на свіжому повітрі, як правило, не обходяться без плящини хмільного напою та цигарок. Цілковито ігноруючи той факт, що розпивати спиртні напої та вживати тютюнові вироби у громадських місцях заборонено.

Аби переконатися у належній роботі міліцейських патрулів та ретельності їхніх спостережень за городянами, котрі вживають алкоголь та курять сигарети у недозволених місцях, кореспондент 0352.com.ua разом із фотографом вирішили провести власний експеримент.

Прихопивши із собою необхідний  реквізит вирушаємо на перше місце для дослідження. Ним обрали острівець Чайка, що у парку ім. Т.Шевченка. Щоб спровокувати правоохоронців нібито вживанням спиртного, беремо дві плящини з-під пива й заповнюємо їх солодкою водою. Оскільки усі лавки на острівку зайняті молоддю та дорослими (більшість з яких заправлялися чимось алкогольним), влаштовуємось на бордюрі й час від час попиваємо зі скляної тари воду. Експеримент розпочали в суботу о 20:30, якраз коли у парку доволі людно. Але на протязі більш ніж 30-ти хвилин ні на острівку, ні поруч з ним, не було помітно жодного патрульного.

Ідучи до заводу «Опілля», біля якого на вечірні посиденьки збирається чимало прихильників хмільного напою, теж сьорбаємо пиво, сподіваючись по дорозі таки натрапити на ППСників. Але марно.

Усі паркани біля пивзаводу зайняті городянами. Кілька дорослих були навіть з дітьми. Сідаємо неподалік від компанії молодиків, котрі якраз відкорковували напої. У наймолодшого з вигляду юнака питаюся, чи не боїться потрапити до міліцейського відділку за розпивання алкоголю.   

- Шо, жартуєш? Які на фіг мєнти? Ми тут часто пивко любимо попити, то ше ніколи не попадалися, - щиро дивується тернолянин Микола. – Може колись і хтось для галочки приїде полякати та пальцем покивати, але не більше. Я часто тут буваю, тому знаю шо кажу.

Зрозумівши, що ловити біля пивзаводу нічого, йдемо вздовж набережної ставу у сторону готелю Тернопіль. По дорозі зустрічаємо багацько відпочивальників з цигарками та спиртним. Ідучи повз Єліся теж помічаємо молодь, котра відкрито сьорбає з алюмінієвих баночок й скляних пляшок алкогольні коктейлі та пиво.

Близько 10-ти хвилин стоїмо у задньому дворі супермаркету, який знаходиться напроти школи №6. Зовсім поруч двійко дівчат димлять цигарками. Нарешті помічаємо неподалік двох патрульних із собакою та міліціянта у цивільному, котрі виходять із сусіднього двору. Побачивши стражів порядку активно беремося за пиво, аби привернути їхню увагу.  Однак навіть не глянувши у наш бік та байдуже пройшовши повз дівчат, правоохоронці направилися до магазину. 

Щоб не проґавити шансу, виходимо майже на тротуар поруч із супермаркетом. Одразу помітили на собі погляди патрульних. Знову беремося до пійла, зауважуючи, що правоохоронці направляються у нашу сторону. Проте коли  міліціянти вкотре без будь-якої реакції пройшли повз нас – здивуванню не було меж.

Впродовж наступної години розпиваємо алкоголь навпроти будівлі міської ради, біля якої стоїмо не менше 15-ти хвилин. Також сидимо на сходах драмтеатру, де провели близько півгодини. Були перед входом до залізничного вокзалу та навіть на його території, сподіваючись таки натрапити на правоохоронців. І навіть просто ходили центральними вулицями міста, періодично сьорбаючи із пивних пляшок солодку воду.

Після години безрезультатної ходьби вирішуємо вдатися до відчайдушного кроку – всістися навпроти «арки», за якою ховається міське управління МВС. Неподалік від нас - галаслива компанія чоловіків, яким на вигляд 30-35 років. Вони палять цигарки та гучно лаються. Пізніше усі разом заходять до бару, що через дорогу. Приблизно через 20-ть хвилин бачимо, як з-під арки виходять двоє ППСників. Не втрачаючи часу беремося за пляшки й активно п’ємо рідину. Ніяк не відреагувавши на це, люди в формі попрямували до центральної алеї.

Зробивши для себе очевидні висновки, - завершили експеримент.