Гравців ФК "Тернопіль" вже переманюють в Європу, остання надія – на містичного спонсора

Директор ФК Тернопіль Василь Матвійків, по ходу сезону взявся і за обов’язки головного тренера, в інтерв’ю Sport Arena розповів про боротьбу за виживання в Першій лізі.

Так вже виходить, що в футболі навіть випадковості при серйозному вивченні виявляються закономірностями. За підсумками минулого сезону ФК Тернопіль фінішував в зоні вильоту, але залишився в Першій лізі завдяки її розширенню. Але, як довів сезон 2016/17, це не було випадковістю.

У нинішньому чемпіонаті ФК Тернопіль з перших турів опинився в зоні вильоту і так і не зумів бодай раз покинути останнє місце. З сімома очками відставання від найближчого конкурента команда виглядає вразливою і майже безнадійною. Але в місті вірять, що врятуватися від вильоту можна — і навіть без надій на якісь перестановки за межами поля. Рецепт успіху простий — поява нових спонсорів, збільшення фінансування, комплектація не за залишковим принципом.

Чи є надії на те, що єдиний професійний клуб Тернопільщини виживе в Першій лізі? Про це говоримо з Василем Матвійківим. Ця людина, яка працювала директором ФК Тернопіль, прямо по ходу сезону змушена була за фактом звалити на себе ще й обов’язки в.о. головного тренера. У восьми матчах під його керівництвом команда взяла в чотири рази більше очок, ніж за десять попередніх турів.Хоча жодного разу не змогла обійтися без кадрових втрат, а іноді через травми і дискваліфікації в розпорядженні Матвійківа було взагалі по 12-13 чоловік.

— Василю Олександровичу, погодьтеся, турнірна ситуація у ФК Тернопіль критична. Чи є якісь надії, що на зимових зборах вдасться провести серйозну селекцію і попрацювати над порятунком місця у Першій лізі?

— Говорив я з міським головою, говорив з Миколою Миколайовичем Крутем, який курирує спорт в міській раді. Він сказав, що приблизно 15 грудня повинна відбутися зустріч зі спонсором, і вже тоді буде визначатися: коли збори, хто тренер і так далі. Особисто я б хотів почати перші збори 10-12 грудня, але сказали чекати, бо ще невідомо, хто буде тренером команди, а хто — генеральним спонсором.

— Наскільки збережеться склад команди? У футболістів діючі контракти, або є гравці, які виявили бажання покинути клуб?

— Контракти діють, але хлопцям теж не все одно, хто буде головним тренером. Звичайно, є такі, хто хоче піти, але всі чекають остаточного рішення.

— Команда догравала осінню частину сезону в дуже урізаному складі. Залишилися ті люди, які довірилися вашому слову, і на яких ви можете покластися?

— В принципі, так. Розмовляв з усіма. Якщо нормально поговорити з хлопцями, думаю, вони залишаться. І є ким підсилити команду. Можна працювати — головне, щоб клуб нормально функціонував і розвивався.

— Зрозуміло, що великий плюс для команди велика кількість місцевих футболістів. Але чи є ще резерви у тернопільського футболу, щоб зібрати команду і вирішити завдання зі збереження прописки в першій лізі?

— Дивіться, в кожній команді грають 15-16 чоловік. Я вважаю, що у нас зараз 10 досить непоганих хлопців. А 11 — це вже команда. Повторюся, є ким підсилитися. В тому числі, тернопільськими футболістами. Звичайно, можна шукати і по Україні. Але щоб про це говорити, знову ж таки, потрібно знати, хто буде спонсором і які у нього будуть фінансові можливості. У будь-якого, кого запрошуєш, перше питання — яка буде заробітна плата.

— А вона, за нашою інформацією, в ФК Тернопіль одна з найнижчих взагалі в ПФЛ …

— Напевно, вона найнижча. По-перше, ми — бюджетна команда, і допомоги з боку у нас дуже мало.В країні складна ситуація, тому бюджет невеликий. Був би більше бюджет — можливо, було б більше класних приїжджих футболістів. А ми виходимо з таких реалій, що де приїжджий не мовчатиме — наш зрозуміє.

— Разом з тим, у команди дуже складне турнірне становище, і вона жодного разу не покинула останнє місце. Як думаєте, результат по грі, або ж треба розбиратися, чому так склалося?

— Можна розділити цю частину сезону на два етапи. Перший — до кубкового матчу з Іллічівцем.Мені складно коментувати, як працював Іван Марущак, і я б не хотів цього робити. Нічого не виходило. Потім команда змінилася, і навіть якщо брати коментарі тренерів суперників після кубкової гри — всі говорили, що ми не заслуговуємо на те місце, на якому перебуваємо. З Вересом, Оболонню і Арсеналом по грі ми були на рівних. З Геліосом теж. Це команди-лідери, з якими ми грали на рівних. Сюди всі команди їхали за перемогою: той же Миколаїв, той же Арсенал, та ж Оболонь. Всі їхали перемагати, а раділи, що зіграли внічию.

— І все ж, не годиться професійному клубу мати від сили 12-14 футболістів. Зрозуміло, що ви були змушені, образно кажучи, гасити ту пожежу. Як вважаєте, були б результати кращі, якби ви працювали з початку сезону і формували команду?

— Складно сказати. Але гра пішла, заграли краще — так що питайте це краще у хлопців. Одне можу сказати: такого настрою на матчі до того, як я не почав працювати, не було. У нас всі виходили на поле і віддавалися грі. Віддавалися по максимуму, навіть при тих проблемах зі складом, які у нас були. Знаєте, багато тренерів на прес-конференціях часто говорять, що то один футболіст не дограв, то інший. А у нас за довгий час при тій фінансовій бідності клубу я ні до кого не можу пред’явити претензій, що він не допрацював. Навпаки, виходили, щоб перемагати. Хоча, розуміли, хто ми і що ми, так що виходили перемагати акуратно, але трошки не вистачало. І важливий нюанс: якщо б у нас були кращі умови для тренувань, ми б і зараз більше очок набрали. У матчах регулярно не реалізовуємо виходи один в один, а це якраз наслідок відсутності нормального футбольного поля для тренувань.

— Щоб провести всі матчі і “нашкребти” склад, вам доводилося йти на дійсно величезні кадрові експерименти. Який з них назвали б найбільш, скажемо так, екзотичним? Хто з людей розкрився на незвичних для них позиціях?

— Складно сказати, але фактично кого б куди не ставили — той там і грав. Не знаю, я вважаю це нормальним явищем. Хлопці універсальні. Виходили і відпрацьовували. Десь я бачив, в якій ситуації кого і як краще використовувати.

— На сайті міської ради ми прочитали, що був оголошений відкритий конкурс на посаду головного тренера муніципального футбольного клубу. Скажіть, ваше прізвище було в списку претендентів?

— Ні.

— Ви навіть не подавали заяву?

— А хто хоче приходити, коли команда завжди програє? Коли перед кожною грою було одне питання — програємо сьогодні 0:2, 0:4 або 0:5? Жоден тренер не хотів йти в команду, тим більше і зарплати маленькі, і результату ніякого. Я знав усіх хлопців, і розумів, що допрацюю до закінчення першого кола і піду з команди.

— Тобто, ви йдете взагалі з клубу?

— Я подивлюся, яка буде структура. Якщо буде багато змін в кращу сторону, то залишуся, а якщо ні — то піду. Всі чекають зустрічі зі спонсорами. Якщо ми хочемо, щоб команда залишилася у Першій лізі, а останні ігри показали, що потенціал для цього у неї є, то перші збори нам потрібно робити вже в грудні. Якщо почнемо в другій половині січня, то часу на підготовку нам не вистачить. Нам потрібно, мінімум, сім перемог, і для цього потрібно серйозно готуватися вже в грудні. Півтора місяці або навіть два — мало для підготовки.

— Свого часу Василь Івегеш згадував такий момент, що після стартових поразок у Другій лізі взагалі існувало питання, чи буде ФК Тернопіль далі грати. Потім була перемога над Скалою після якої мер сказав, що ми робимо цю справу. Сьогодні є впевненість, що навесні команда стартує?

— Рік тому в такій самій ситуації було рішення перестати фінансувати команду, тому що все одно вилітали з Першої ліги, а вже у Другій лізі потрібно було б шукати молодих і розбиратися. Сьогодні впевненість, що команда буде — однозначна. Тому що президент клубу і міський голова недавно про це так і сказав: “Команда буде”. Головне — зберегти в Першій лізі саме цей колектив. 5-6 хлопців зверталися, у них є хороші пропозиції. Якщо команда не збирається залишатися в Першій лізі, то цих хлопців краще відпустити, а набрати молодих і награвати їх для другої ліги. Але поки що завдання є.

— Наскільки великі борги по зарплаті перед футболістами і працівникам клубу?

— Не хочу відповідати на це питання.

— Щодо гравців вашої команди періодично з’являються чутки, що ними цікавляться інші команди. Наскільки серйозні їхні масштаби? Це клуби першої ліги з числа лідерів?

— Знову ж таки, не дуже хочу про це говорити. Єдине, що скажу: чимало пропозицій з країн Східної Європи. У нас тут багато хто з футболістів, наприклад, Закарпатської області грають в Словаччині, Польщі. Там зарплати вище.

— Це свідчить про те, що багато хто з хлопців, що починали разом з області, ще студентами, домоглися за ці роки певного прогресу …

— Як на мене, може тому, що я тренер, але якщо взяти по лініях, то у нас в кожній з них є цікаві хлопці. Починаючи з воротаря: взяли Воробея — він відіграв дуже здорово. У центрі оборони зазначу Курила, великий потенціал у Бабича, в центрі поля — Червонецький, дуже сильний Солонинко. Дорі набирає як нападник. У нас група футболістів, мінімум шестеро, дуже сильні індивідуально. Якщо їх об’єднати командною грою, то потенціал у них хороший.

— Дійсно, є хороші футболісти, але тоді вибачте за питання, звідки ж такі катастрофічні результати, які траплялися останнім часом?

— Не хочу критикувати людей, які були в команді, але тому зараз у нас і мало футболістів. Так, були ті ж самі гравці, але щось було не так. Може бути, хтось грав не на тих позиціях. Мені складно говорити.

— Тоді ще одне питання з розряду гіпотетичних. Якщо ви або хтось із тернопільських тренерів залишаться в клубі, є шанс, що повернуться ті ж самі Атласюк, Чорний, Дубчак? Це люди, які стільки років віддали команді і, складається враження, що не всі сказали на професійному рівні.

— Складно сказати, зацікавлені вони в поверненні чи ні. Але, на мій погляд, нам вже потрібно шукати більш молодих футболістів. Якщо Атласюк ще має непогану практику, то Чорний на такому рівні навряд чи зіграє — його травми не відпускають. Останній рік він більше мучився. Те ж саме і по Дубчаку.

— Раніше в клубі була структура. Був Педліцей, був університет. Об’єднувалися зусилля в студентському, аматорському і професійному футболі. Зараз залишки цієї структури є або студентська команда живе окремо від професійної?

— Є така команда ФК Тернопіль-Педліцей. Вона збереглася, нею займається колишній тренер ФК Тернопіль Івегеш, який багато років займається студентським футболом і виводив нашу команду в Першу лігу. Зараз, правда, він дуже звузив свій обсяг роботи і при попередниках не перетинався з професійною командою. До речі, він — один з кандидатів на посаду головного тренера в ФК Тернопіль.

— А хто ще серед кандидатів?

— Ходять чутки, що Ігор Яворський. Але він каже, що не подавав заявку. Я знаю, що є кандидати з Івано-Франківська, Луцька та Прибалтики. Чесно кажучи, сильно не цікавився.

— На завершення бесіди хочеться побажати вам, щоб таємничий спонсор все ж знайшовся. Тим більше, в області є кілька відомих по всій Україні брендів, а сам ФК Тернопіль свого часу славився як непоступливий самобутній колектив …

— Спасибі, і ще раз хочеться повернутися до питання, чому з моїм приходом змінилася гра. Одна з вагомих причин — я більш чесно поступав з хлопцями. Все, що було обіцяно — робилося. Друге: команда залишила проблеми всіх підозр в договірних матчах і тоталізатора. Це смикало футболістів, а коли питання відпало: всі стали спокійніше і команда заграла.