Політик з Тернопільщини помер на заробітках у Москві

Народився Петро Миколайович Винничук 16 серпня 1954 року в с. Росохач Чортківського р-ну Тернопільської області в селянській родини. 1970 р. Петро закінчив 8 класів Росохацької школи, – пише ZIK.
У листопаді 1972 р. Петро Винничук, Володимир Мармус, Володимир Сеньків і Петро Вітів створили підпільну молодіжну організацію, яка поставила своїм завданням боротися за незалежність. Члени організації 7 листопада 1972 року зірвали два червоні прапори, які були встановлені в селі до Жовтневих свят.

21 січня 1973 року Петро Винничук з товаришами встановили в м. Чорткові 4 українських національних прапори та розмістили 19 листівок, які закінчувалися гаслами: «Свободу українським патріотам!», «Ганьба політиці русифікації!», «Хай живе зростаючий український патріотизм!», з вимогами свободи друку, мітингів і зібрань.

11 квітня 1973 року Винничук був заарештований. 24 вересня 1973 року Петро Винничук засуджений, разом з шістьма іншими членами організації, на закритому засіданні Тернопільського обласного суду за ст. 64 КК УРСР («участь в антирадянській організації») та 62 ч. 1 («антирадянська агітація і пропаганда») до 4 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму та 3 р. заслання.

Відбував покарання у таборах Мордовії, Пермської та Томської областей де теж брав активну участь в акціях протесту.

У кінці 80-х – на початку 90-х рр. брав активну участь у русі за незалежність. Член-засновник Чортківського «Меморіалу», член Української Гельсінкської Спілки, Української Республіканської партії, потім Республіканської Християнської партії.

Реабілітований відповідно до Закону УРСР від 17.04.1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Указом Президента від 18.08.2006 Петро Винничук, як і всі його побратими, нагороджений орденом «За мужність» І ступеня. Їхні імена закарбовані на пам΄ятній таблиці, відкритій на приміщенні Чортківського педучилища 26 січня 2012 року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі