Кому в Тернополі вигідно створити гетто для сільських дошкільнят?

Ситуація із міськими дитячими дошкільними закладами, яка «розгорілася» цього року, переходить всі межі здорового глузду.

Батьки дітей, які проживають у довколишніх селах, і відвідують міські садочки, починаючи з квітня 2017 року почали платити не 11,50 гривень в день (для ясел) і 14 гривень в день (для старших діток) як ті, що прописані в місті, а 18 та 22 гривні в день відповідно. Таким чином за місяць регулярного відвідування набігає кругленька сума, пише "ПРО.te.ua".

Одна із перших публікацій на цю тему викликала активний протест у читачів-тернополян – мовляв, «селюкам» не місце в міських садочках. До того ж, за їх словами, жителі окремих районів, таких як Петриків, Гаї Гречанські можуть проплатити таку суму заввиграшки, і навіть більшу. А збільшити її в управлінні освіти Тернополя планують суттєво – до 1219 гривень за місяць. Таким чином за рахунок сільських дітей буде «перекрито» так звані «послуги садочка» – світло, газ, тощо…

Узагалі-то суму 1219 гривень мають сплачувати органи місцевого самоврядування через так звані міжбюджетні трансфери. Однак міжбюджетний трансфер можна укласти, коли є громада. Але так як її немає, то батьки діток, які відвідують дошкільні навчальні заклади Тернополя, змушені платити таку суму з власної кишені або вплинути на орган місцевого самоврядування для негайного створення громади. Тобто діти, які проживають у селі, стали маніпуляторами впливу для вирішення питань щодо територіальності Тернополя…

А тепер запитання: чи захочуть жителі приватних і подібних названих секторів, щоб їхні діти за 1219 відвідували пересічний міський садочок?! Очевидно, що ні. Вони в змозі оплатити приватний дошкільний заклад. А звичайним «селюкам» доведеться тягнути на собі звичайні послуги за незвичайну суму. При цьому тим, хто так активно протидіє наступу «середнього класу» села на місто, мабуть невідомо, що більшість із «смердючих селюків» працює в місті легально і це не означає, що вони забирають робочі місця в тернополян. Достатню кількість робочих місць – не створив хтось вище. А ви, простаки, собі партеся і пніться зо села в місто! Платіть податки в казну міста, а ваші діти нехай відвідують один-єдиний сільський садочок і там вони хай на голові один в одного сидять. Наприклад, у тій таки Великій Березовиці дошкільний заклад один. Мав бути ще один – так «хтосик» продав під приватний кілька квартирний будинок. А інший садок, який був запланований для будівництва у 2008 році – теж став тільки фіктивною ідеєю – забудовник зібрав гроші із майбутніх мешканців і «кинув» їх.

Дискримінацію рівних за всіма ознаками дітей, яких управління освіти міста Тернополя поділило на міських і сільських, судом першої інстанції 05.05.2017 було скасовано.

Однак виконавчий комітет міської ради пообіцяв, що подасть на апеляцію. Метою їх є не лише досягнення суми в 1219 гривень для сільських платників податків у міську казну, а і встановлення плати за навчання у міських школах для селян. От і починаю мимоволі задумуватися: а може серед селян багато закордонних заробітчан, що їм то має бути байдуже? А може і справді такі багаті, що вже без болю платять 16 і 22 гривні в день?..

Бюджет Тернополя формується також і з податків батьків, діти яких проживають в селі, і отримані податки повинні повертатися батькам, які працюють в місті, у вигляді благ, в тому числі оплатою за харчування в садочках!

Та що казати?.. Одна з матерів, яка до речі, працює в поліції, представившись «просто мамою дитини», отримала від економічного відділу управління освіти Тернополя вичерпну відповідь: «Київ у Тернополі не вирішує нічого. А вас, селюків, треба гнати не лише з садочків, а і…». На засіданні суду питання коректного спілкування із мамами сільських дітей теж було обговорене. Чекаємо наступних новин.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

#Тернопіль #садочки #дошкільнята

Наталія Наконечна