У Тернополі юнак після закінчення університету у Варшаві влаштувався працювати... двірником

19432 помахи мітлою – рівно стільки робить двірник за разовий прохід узбіччям дороги у 200 метрів. Це порахував молодий хлопець Павло Махорін.

Впродовж двох місяців він працював у ЖЕКу міста Теплодар двірником – заради соціального експерименту, пише Українська правда.

05d9443-dvirnik-pasha--25-.jpg

Павло два місяці працював двірником – заради соціального експерименту

Почалося все з майданчика біля гаражів, які належать багатоповерхівці, де проживає хлопець.

Він просто вирішив прибрати цю територію.

"Там було багато сміття, битого скла. Після прибирання галявина кардинально змінилася. Хочеш – бери ковдру, стели та відпочивай.

Саме тоді я подумав, а чому б не влаштуватися до місцевого ЖЕКу на роботу?

Зарплата двірника – самі сльози. Тож це був виключно соціальний експеримент та можливість на кілька місяців урізноманітнити свій вільний час з користю для рідного міста та заради безцінного життєвого досвіду",– пригадує Паша.

512a75f-dvirnik-pasha--20-.jpg

Почалося все з майданчика біля багатоповерхівки, який хлопець вирішив прибрати

7fedc5c-dvirnik-pasha--24-.jpg

Після прибирання місцина поблизу гаражів кардинально змінилися

Для багатьох місцевих жителів його рішення виглядало як цілковите дивацтво.

Хлопець освічений – навчався бізнес-економіці в одному з університетів Варшави, прослухав курс лекцій з програмування в Одесі.

А ще встиг попрацювати розфасовником товарів, баристою, обслуговував концерти та фестивалі відомих гуртів і навіть сам був учасником музичної групи.

Пашин перший робочий день почався дивно – його нова колежанка відкрила пачку цигарок та кинула обгортку собі під ноги.

Він запитав: "У чому логіка?".

І почув декілька порад від нових колег:

Прибирати потрібно тільки свою ділянку, але смітити можна на інших.

Паші ці одкровення здалися дивними.

"Я вірю в карму. Для мене найвищим благом є приносити користь людям, нагодувати голодного, приютити бездомного, допомогти нужденним, але не вихвалятися цим.

Все добре, що ви робите сьогодні – є добром для вас самих в майбутньому.

Чому б не почати з наведення чистоти? В глобальному сенсі, сприймаючи всю планету, як рідний дім?", –роздумує хлопець.

Однак попри розбіжності в поглядах свою бригаду Павло просить не ображати та погано про неї не писати.

9481dd1-dvirnik-pasha--6-.jpg

Переважно двірниками працюють жінки. Павло був єдиним чоловіком у бригаді

Бо робота двірника (переважно це жінки) – важка, невдячна та непомітна праця, за яку суспільство платить мізерні зарплати.

В бригаді Паші було 20 жінок. Робочий день починався о 8.00, тривав до 11.30, потім година обіду, і знову до 16.00.

В суботу двірники додатково працюють ще дві години зранку.

Зарплатня у квітні-травні, коли тривав експеримент, складала 2570 грн на місяць.

Від підприємства двірники отримують спеціальний одяг – помаранчеві або яскраво-жовті жилети. Про інші види заохочення, наприклад, службові квартири, тут навіть не чули.

Загальна ділянка розподілялася між всіма двірниками бригади. А після її прибирання керівник давав додаткові загальні доручення: вантажити гілки, білувати дерева, копати, загрібати, розчищати канави, збирати сміття з урн тощо.

При чому інколи робота не мала сенсу. Три дні білували дерева, а дощ змивав роботу за кілька хвилин.

e5d3a6e-dvirnik-pasha--9-.jpg

До двірника Паші та після

"Простіше було, коли за мною були закріплені двори. Поступово люди, які проживають у будинках, звикли до мене та до чистоти.

Намагалися доносити сміття до смітничка чи контейнеру. Дякували за працю. А от робота на загальних ділянках, на узбіччі дороги – суцільні муки ",– пригадує Паша.

Навіть через годину після ідеального прибирання узбіччя дороги чи території загального користування там знову брудно.

Результат багатогодинної праці, вважає Павло, стає невидимим завдяки людям, які механічно викидають собі під ноги дрібне сміття: обгортки, фантики, недопалки.

312ce6e-dvirnik-pasha--8-.jpg

До 50 отаких совків сміття та пилу на узбіччі двірник збирає щодня

Відкриттям для хлопця стало те, що своєї роботи двірники соромляться.

Одна з колег навіть похвалила його, що він навпаки, не ховався, махав рукою з кузова трактора та посміхався знайомим дівчатам.

"Для мене це не вкладалося в голові. Чесно робити свою роботу на благо суспільства – чомусь соромно та не престижно ", – дивується Паша.

Його дуже нервувало те, що всі перехожі знають, як краще організувати роботу двірників: дають поради, сваряться.

" Таке враження, що ці гори сміття з неба падають, а не з рук тих, хто критикує , – каже хлопець. – Коли пропонуєш: "Покажіть, як треба!", то крутять пальцем у скроні. Кажуть: "Мені що, більше всіх треба?". Розвертаються та йдуть".

3679139-dvirnik-pasha--7-.jpg

Відкриттям для хлопця стало те, що своєї роботи двірники соромляться

Павло вирішив навести трішки ладу не тільки на вулицях, а й в місцевому інформаційному просторі.

Майже сорок років тому його рідне місто Теплодар будували для того, щоб воно стало містом-супутником майбутньої атомної станції.

Однак через Чорнобильську трагедію проект заморозили.

Сьогодні це звичайне провінційне містечко: кілька вулиць, компактний мікрорайон багатоповерхівок.

Місцева група в соцмережі – безкінечний потік критики місцевої влади та претензій до комунальних служб.

Основний контент групи – пости з розбитими дитячими майданчиками, переповненими смітниками, безпритульними тваринами, димом від палаючих сміттєзвалищ та сусідськими війнами.

Щоб розбавити цю картину депресії та песимізму, а також пояснити зацікавленим своє рішення – одночасно з роботою в ЖЕКу – Паша завів блог у соцмережі.

З часом блог "Двірник Паша" отримав свою аудиторію.

Люди чекали на його спостереження, історії з життя бригади, трудові будні та закулісся роботи ЖЕКу.

Після двох місяців роботи двірником Павло звільнився. Розповідає, що схуд на 5 кілограм.

У подальшому він не збирається закінчувати ані з експериментами, ані з прибиранням рідного міста.

Цього року, не витрачаючи жодного дня на підготовку, він склав з досить високими результатами ЗНО та планує вступити на факультет психології.

Мотиватором для юнака стали його батьки – тато у 55-річному віці вступив на психологічний факультет, а разом з ним, за компанію, студенткою стала мама хлопця.

Сам же Павло не проходить повз жодного папірця, обгортки та фантика, який лежить на дорозі чи тротуарі.

Піднімає та доносить до урни.

Спочатку друзі хлопця дивувалися, навіщо він це робить, але надихнувшись історіями хлопця, зрозуміли. І дехто навіть наслідує.

двірник експеримент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
11.33 дуже добре
Автор
11
(2 оцінки)
Викладення
11
(2 оцінки)
Актуальність
12
(2 оцінки)
Я рекомендую
2 людини рекомендують

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
У Тернополі, 25 серпня, відбудеться забіг «Поважаю воїнів, біжу за героїв України». Таким чином, тернополяни намагаються організувати нову традицію вшанування пам'яті полеглих героїв. Забіг розпочнеться о 10 ранку від Наставної церкви. Маршрут буде пролягати по тернопільській набережні та аж до тенісних кортів. Організатори залучають усіх охочих долучитися до  події, адже вони біжать за тих хто вже ніколи не зможе пробігтися. До слова, окрім Тернополя таки...
Пригоди
22 серпня близько 14.00 год. у Козівську районну лікарню доставлено 63-річного жителя с. Теофіпілка Козівського району. Медики встановили, що у потерпілого отруєння електролітом, який той випив у власному домогосподарстві випадково. Про це повідомляє Погляд
Суспільство
Оригінальну схованку для рекордів Тернополя презентують у суботу 24 серпня в українському домі "Перемога". Артбук у вигляді Тернопільського замку довжиною 1 м 10 см та висотою 70 см стане домівкою перших сорока рекордів нашего міста. Усього там може поміститись 100 рекордів, але є і можливість розширити артбук та створити додаткове місце для нових рекордів, пише tenews Тернопільські бібліотекарі пишаються своїми артбуками. Оригінальні рукотворні книжки по...
Суспільство
Потребує допомоги 3-річна Надійка Соколовська з Бучацького району. Дитина перебуває в Києві в нейрохірургічному відділенні, перенесла операцію, видалили пухлину з мозку. Лікування дороговартісне. Родичі звертаються до добрих людей допомогти вилікувати дитинку, пише Галас. Номер картки ПриватБанку 5168 7573 9699 2044 (Лучків Катерина Володимирівна)
Суспільство
Оля Опанащук розшукує 56-річного Петра Опанащука, який зник із дому ще 13 травня. Востаннє чоловіка бачили наприкінці червня у Кременці. Тому є припущення, що він знаходиться на Тернопільщині. Інформацію про місцезнаходження чоловіка просять надавати за номерами телефонів: 0977028357 ( Оля) або 0988325005 ( Павло).
Суспільство
Зупинити булінг разом закликають тернополян у центрі міста представники Міністерства юстиції. Що робити у разі, коли дитина стала жертвою булінгу та яку відповідальність несе винуватець – такі відповіді можна знайти у буклеті у рамках проекту «Я маю право», які роздавали 22 серпня у центрі міста, пише Терен Тож якщо дитина стала жертвою булінгу, треба: – звернутись із заявою до керівника закладу; – пояснити дитині, до кого вона може звернутись за допомого...
Суспільство
Іноземні лоукости вже освоїли чотири українські міста - Київ, Львів, Харків та Одесу. Завдяки дешевим перельотам українці мають змогу вигідно і швидко дістатись у будь-яку країну Європи. Тим часом у цих містах спостерігається і приріст туристів-іноземців. Минулоріч компанії-лоукостери зацікавились і тернопільським летовищем, проте чому наше місто і досі не приймає літаки з Європи, дізнавався Сергій Балуцький.
Суспільство
400 метрів за 400 тисяч гривень. Біля Гаївського мосту поклали новий водопровід. Зробили його, аби в майбутньому міст можна було безпечно ремонтувати. Деталі – у сюжеті Інтб.
Суспільство
Вода – українська, котли – німецькі. У Тернополі продовжують масштабну реконструкцію котелень та заміну труб теплових мереж, розпочату ще у травні. Про те чи буде гаряча вода постачатися цілодобово та чи зможуть тернополяни зекономити? Гаряча вода постачатиметься цілодобово. Впродовж усього літа у Тернополі проводять масштабну реконструкцію котелень та заміну труб тепломереж. Зараз тривають роботи на вулиці Лесі Українки, відбувається це в рамках проекту з...