Політична карта Тернопільської області

Громадське об'эднання ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Тернопільської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації.

Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов’язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Тернопільської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

Площа, розташування на карті країни, кордони

Тернопільська область розташована на заході України й межує на півночі з Рівненською, на сході з Хмельницькою, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією.

Площа області – 13,8 тис. км2, що становить 2,3% території України. За цим показником Тернопільщина займає 23 місце серед інших областей України (меншими є тільки Закарпатська і Чернівецька області). Вона простягається із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід – на 129 км.

Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 230 000 жителів.

Кількість районів – 17 (Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський, Шумський)

Кількість населених пунктів – 1 057, селищ міського типу – 17.

Специфіка географічних умов (клімат, рельєф) розташування регіону, природні перешкоди (ріки, перевали, водосховища), система доріг, мостів

Клімат Тернопільщини є помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м’якою зимою. Середня температура повітря коливається від – 5°С в січні до +19°С в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520-600 мм.

Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Поверхня області (на південь від Товтрів) має нахил із півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів (у місці впадіння Збруча у Дністер).

Транспортна мережа на території області добре розвинена за національними стандартами. Основними видами транспорту є автомобільний і залізничний. По величині вантажних і пасажирських перевезень перше місце належить автомобільному транспорту, який здійснює більше половини всіх перевезень (в середньому 35,5 млн пасажирів і 1,1 млн тонн вантажів за рік). Довжина обласних автомобільних доріг досягає близько 5,1 тис. км, причому 5,0 тис. км це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис. км2 території доводиться 370 км автомобільних доріг, зокрема з твердим покриттям 362 км.

Довжина залізниць в області складає 575 км, щільність залізничної мережі 41,4 км на 1 тис. км2, що значно перевищує аналогічний показник по Україні (37,6). Залізничним транспортом за рік в середньому перевозиться 0,7 млн тонн вантажів і 8 млн пасажирів.

2. Соціально-демографічна ситуація

Станом на 01.01.2012р. населення області нараховує 1 138,5 тис. чоловік, що складає 2,3% від його загальної чисельності в Україні. Зокрема: міське – 480,391,  сільське – 658,109 (42% до 57,8% відповідно).

Середня щільність населення становить 82,8 жителів на 1 км2 , що майже дорівнює середньому показнику по країні загалом.

Найменша щільність населення у Підгаєцькому та Шумському районах, де вона становила відповідно 46 і 44 особи/км2. Найгустіше заселені Чортківський (90 осіб/км2), Кременецький та Бучацький райони, де цей показник складав 82 особи/км2.

За національним складом населення Тернопільська область є найбільш мононаціональною в Україні. При цьому, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, на території Тернопільської області проживають представники 85 національностей і народностей, серед яких найбільш численні такі:

• Українці – 97,8%;
• Росіяни – 1,2%;
• Поляки – 0,3%;
• Білоруси – 0,1%;
• Інші національності – 5,9%.

Варто додати, що на Тернопільщині й дуже високий відсоток україномовного населення. За останнім переписом населення українську мову вважали рідною 98,3% населення Тернопільської області. Російську мову, як рідну, визнали 1,2% населення. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, становила 0,5%.

3. Економічна ситуація

Тернопільщина є дотаційною областю України, із найнижчим рівнем ВВП по Україні. Проте цю тенденцію вирівнює факт наявності великої кількості трудових мігрантів, а за даними Національного банку України за 2011 рік, перекази в Україну від гастарбайтерів становлять 7 млрд $. Таким чином, значна частина  доходів громадян перебуває в тіні.

Тернопільщина є аграрним регіоном. Рівень освоєнності земельних ресурсів в області достатньо високий. Із загальної площі земельного фонду (1 382,4 тис. гектарів) 85% складають землі, використовувані для сільського господарювання. Основна частина цих земель доводиться на сільськогосподарські угіддя, площа яких досягає близько 1 000 гектарів. Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь складають 84,2% (близько 890 тис. гектарів), що є одним із найвищих показників по Україні. Ця обставина спонукає до розвитку в регіоні харчової промисловості. За обсягами виробництва і реалізації продукції лідером є цукрова промисловість (у області діє 9 цукрових заводів), яка на ряду зі спиртною і плодовоовочевоконсервною є галуззю спеціалізації Тернопільської області у державному і регіональному розподілі праці.

За інформацією обласної служби зайнятості за 2011 рік, рівень зайнятості населення області становить 433,6 тис. осіб або ж 54,6%. Водночас цей показник по Україні є вищим й становить 59,5%.

За даними Державного комітету статистики за січень 2012 року, в Тернопільській області зафіксовано найнижчий рівень середньої зарплати – 1 941 грн/місяць при середній зарплатні по Україні 2 722 грн/міс.

Офіційний рівень безробіття становить 50,2 тис. осіб або ж 10,4% (вирахувано відповідно методологій МОП). Варто зауважити, що у більшості районів області питома вага вакансій із мінімальною заробітною платнею становить більше половини (51,4%-81,6%).

У Тернопільській області найбільш впливові бізнес-групи можна розподілити за спеціалізацією: будівельні компанії та агропромислові об’єднання. У останні роки в регіоні спостерігалась тенденція активної участі бізнесменів у виборах. Зокрема, у виборах Тернопільського міського голови 2010 року брали участь директор ТОВ «Тернопільбуд» Василь Лило та директор компанії  «Креаторбуд» Ігор Гуда.  Василь Лило висувався кандидатом на посаду мера обласного центру від партії «Наша Україна», а його колега по будівельному бізнесу Ігор Гуда балотувався від Української народної партії. Напередодні парламентських виборів 2012 року  політичну активність проявляють представники агропромислового бізнесу.

Одним із найбільших підприємств регіону є агрохолдинг «Мрія», що має у користуванні 296 тис. га землі. Його власником є підприємець Іван Гута, який за версією журналу «Фокус» у рейтингу найбагатших українців 2012 року займає 31 місце – 540 млн дол. США. У значній мірі агрохолдинг «Мрія» є родинним бізнесом, оскільки із 8 членів ради директорів, 4 особи є близькими родичами Гути. У 2002-2006 рр. Іван Гута працював начальником головного управління сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації, а у 2009 році Президент України Віктор Ющенко нагородив його званням Героя України. Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича бізнесмен зазнавав публічного тиску з боку народного депутата України від Партії регіонів Ореста Муца. Депутат прямо звинувачував власника «Мрії» у шахрайських схемах розширення земельних угідь. Втім, на поточний момент між Іваном Гутою та керівництвом облдержадміністрації досягнуто порозуміння.

ТОВ «Бучачагрохлібпродукт» є  провідним виробником насіннєвого матеріалу, який реалізується у різних регіонах України, Російської Федерації та Молдови. Наглядову раду цього товариства очолює Петро Гадз, який  до того ж займає посаду заступника голови Аграрного союзу України. У користуванні ТОВ«Бучачагрохлібпродукт» знаходиться більше 25 тис. га землі.

Депутат Тернопільської обласної ради Олег Крижовачук очолює сільськогосподарське  ТОВ «Україна» та є потужним суб’єктом агробізнесу. У 2007 році Президент України Віктор Ющенко присвоїв Олегу Крижовачуку звання Героя України. На виборах 2009 р. Крижовачук балотувався від партії «Єдиний центр», а у 2010 р. приєднався до провладної міжфракційної групи «Стабільність і реформи».

Генеральний директор «Агропродсервісу» Іван Чайківський був обраний  депутатом Тернопільської райради від Партії регіонів. У травні 2012 року бізнесмен покинув фракцію Партії Регіонів, яку очолював у райраді. Його підприємство працює в галузі рослинництва,  тваринництва та обслуговуючого сервісу.

Колишній міський голова Тернополя, голова регіональної організації «Фронт Змін» Роман Заставний зберігає певний вплив на економічні процеси в області. Поза тим, Заставний у 2011 році заявив, що він  на Тернопільщині  продав свої основні бізнес- активи (підприємства птахівництва та виробництво кондитерської продукції). На сьогодні до активів Романа Заставного слід віднести один із найбільших пивних барів Тернополя «Файне Місто», а також власний медіа-ресурс – один із двох місцевих приватних телеканалів – IНТБ.

ТОВ «АНТ», яке займається торгівлею продуктами і є офіційним представником корпорації «Оболонь» в області, очолює депутат Тернопільської міської ради Михайло Ратушняк (донедавна член УНП). У 2010 році Ратушняк змагався за крісло міського голови, проте був обраний лише депутатом міськради за списками Української партії. Бізнесмен має намір висувати свою кандидатуру на виборах народних депутатів України.

Ще одним місцевим політиком та бізнесменом є Ярослав Джоджик. Йому належить будівельний та готельний бізнес (зокрема найбільші готелі Тернополя – «Галичина» та «Тернопіль»), а також корпорація «Опілля» (Тернопільський пивзавод). Джоджик є діючим депутатом Верховної Ради України. На поточний момент розгортається  судовий конфлікт між колишніми однопартійцями Ратушняком та Джоджиком стосовно спільного бізнесу.

Активним в останні роки у політичному житті є й власник найбільшого торгівельного центру в Тернополі та області «Подоляни» Василь Чубак. Він очолює обласний осередок Партії промисловців і підприємців України. Чубак був кандидатом на посаду міського голови Тернополя у 2010 році, а у цьому році має намір балотуватися у Верховну Раду України.    

Серед інших підприємств варто згадати ТОВ «ОСП Корпорацiя ВАТРА», яка є виробником  освітлювального обладнання. Продукція цього виробника поставляється у різні регіони України та країни СНД. Дане підприємство очолює колишній депутат Тернопільської міської ради Василь Щиренко.

Міжнародна група компаній KNAUF (виробництво будівельних матеріалів) має виробничі потужності у Тернопільській області. Компанія видобуває в регіоні гіпсові матеріали.

4. Політична ситуація

Партійна карта

У Тернопільській області відбуваються міжфракційні переходи, але це спричиняє різні колізії. Дуже часто різні політичні сили включають одних і тих самих депутатів до своїх публічних звітів.

Специфікою Тернопільщини, крізь призму останніх виборів до місцевих органів влади, є те, що вони фактично відбувалися в два тури – позачергові вибори до обласної ради у квітні 2009 та вибори до місцевих органів влади у жовтні 2010.

15 березня 2009 року відбулись позачергові вибори до Тернопільської обласної ради, на яких прохідний бар’єр подолали 7 політичних сил: ВО «Свобода», Партія регіонів,  ВО «Батьківщина», «Єдиний центр», Українська народна партія,  «Наша Україна» та Народна партія. Беззаперечним лідером виборчих перегонів тоді стало ВО «Свобода», яке отримало 34, 69% голосів або ж 50 із 120 мандатів. За декілька днів до дати голосування Блок Юлії Тимошенко закликав своїх прихильників не приходити на виборчі дільниці, але список цієї політичної сили все ж таки залишився у бюлетені.       Після цих виборів Блок Юлії Тимошенко, який у попередньому скликанні ради мав 54 із 120 місць,  відмовився від здобутих 12 мандатів.

У жовтні 2010 року на Тернопільщині відбулись вибори до органів місцевого самоврядування, виключаючи обласну раду. У цілому, по регіону переможцем цих виборів стала Партія регіонів, яка значну частину своїх мандатів виборола у одномандатних округах. Цікавим є той факт, що після виборів до Тернопільської міської ради частина місцевих політиків обміняли депутатство у обласній раді на міські мандати. Проте, через зволікання ТВК й ЦВК уже понад рік як не здійснено поповнення депутатського корпусу новими обранцями.

На Тернопільщині поступово знижується вплив ВО «Батьківщина» та Української народної партії. У 2010 році відбувся розкол в партійному керівництві Тернопільської міської організацію Блоку Юлії Тимошенко й виборці фактично проголосували за список кандидатів, яких центральні органи партії позбавили членства. Тим не менше, ВО «Батьківщина» є другою політичною силою за кількістю депутатських мандатів. «Наша Україна» та Українська народна партія також є традиційними політичними силами, які представлені в цьому регіоні. Кількість депутатів обох партій перевищує сотню, проте вплив цих партій зменшується.

Із відносно нових політичних гравців в області вирізняються ЄЦ, який своїм успіхом (20 мандатів або другий результат по виборах до облради) завдячує Юрію Чижмарю, який з листопада 2007 р. по квітень 2010 р. очолював облдержадміністрацію. На останніх місцевих виборах успішно стартував «Фронт Змін», що посилився представниками руху «За Україну!» (один з лідерів «За Україну», колишній мер Тернополя Роман Заставний очолив регіональну організацію «Фронту Змін»).

Партійність керівників органів влади

Специфікою місцевих виборів 2010 року було те, що  до виборчих списків Партії регіонів було включено багато кандидатів, які формально не були членами партії й значилися як «позапартійні». Після призначення головою облдержадміністрації Валентина Хоптяна із подальшим його обранням головою обласного осередку Партії регіонів ситуація кардинально змінилася. На поточний момент членами Партії регіонів є фактично усі голови райдержадміністрацій (на разі лише невідомо питання партійності голови Борщівської РДА, який є новопризначений) та голів 7 із 17 районних рад. Абсолютна більшість голів райдержадміністрацій, які сьогодні є членами Партії регіонів, на виборах йшли в списках ПР як позапартійні.

Голова Гусятинської райдержадміністрації Олександр Собань на виборах 2010 був обраний депутатом Чемеровецої райради Хмельницької області від Соціалістичної партії України, проте наразі також є членом Партії регіонів.

Набуття партійного членства керівниками райдержадміністрацій та райрад позначилося й на залученні до провладної політичної сили працівників бюджетних установ, що неодноразово відзначалося місцевими ЗМІ.

Цікавим феноменом місцевої політики є наявність «подвійного членства» у політичних партіях. Зокрема, кілька керівників райдержадміністрацій, які очолюють місцеві осередки Партії регіонів, в обласній раді продовжують представляти інші політичні сили. Так, Юрій Пудлик, який очолює Козівську РДА та районний осередок Партії регіонів, в обласній раді значиться членом «Єдиного Центру». Керівник Зборівської райдержадміністрації та місцевого осередку Партії регіонів Фелікіссім Ментух  у обласній раді належить до УНП.

Депутати Верховної Ради України від області

Можна виділити дві групи народних депутатів України від Тернопільщини:

• ті, хто очолювали в області  регіональні осередки політичних сил та проживали в регіоні (Орест Муц, Іван Стойко, Ярослав Джоджик та Василь Деревяний);
• ті, хто є уродженцями регіону і публічно продовжують себе з ним асоціювати (Ярослав Сухий, Михайло Полянчич, Віктор Шемчук).

Перша група народних депутатів України є доволі активною у політичному житті області. Втім, Орест Муц та Іван Стойко впродовж останньої парламентської каденції втратили лідерство у регіональних осередках своїх партій. Діяльність другої групи депутатів у регіоні є доволі ситуативною. Наприклад, Ярослав Сухий  проявляв активність в регіоні під час короткотермінового перебування на посаді голови облдержадміністрації (квітень-червень 2012 р.) Михайло Полянчич і Віктор Шемчук більшою мірою активізувались напередодні парламентських виборів.

5. Аналіз медіа-ринку

У Тернопільській області розвинені як друковані ЗМІ, так інтернет-медіа. Найтиражованішими виданнями регіону є газети «Вільне Життя» та «Свобода», які мають кількадесятилітню історію. Нові інтернет-ресурси регулярно з’являються, але дуже часто важко встановити їхніх власників чи засновників.

На Тернопільщині функціонує облдержтелераідокомпанія  та два приватних канали «ТВ-4» та «ІНТБ». Власником каналу «ТВ-4» є народний депутат України Ярослав Джоджик, який очолює регіональну організацію Української народної партії. Канал «ІНТБ» належить колишньому міському голові Тернополя, голові обласного «Фронту Змін» Роману Заставному.

Друковані ЗМІ (станом на 12.02.2011)

Теле-радіо

Інтернет-видання

6. Електоральна інформація

Станом на 31.06.2012 р. у Тернопільській області проживає 863 309 виборців.

Найменший район за кількістю виборців – Підгаєцький, який налічує 15 869 виборців, відповідно найбільший Чортківський – 60 842 виборців. У обласному центрі мешкають 184 129 виборців.

Явка виборців на голосування у Тернопільській області складає один з найвищих показників по Україні. На президентських виборах 2010 участь у першому турі взяло  646 679 осіб, що складає 74,55% (66,76% по Україні), у другому – 678 403 осіб або 78,4% (69,15% по Україні). При цьому варто згадати, що на президентських виборах 2004 р.  явка складала 761 415 осіб або 88,82%.

Високими були показники явки й на парламентських виборах у 2006 – 673 559 (77,42%) та 2007 роках – 664 915 (76,46%). Проте, найнижчою явка виборців була на позачергових виборах до обласної ради у 2009 році. Тоді на дільниці прийшло 444 882 осіб, що склало менше 55% виборців.

7. Суспільне життя

Найчисельніші та найбільш  впливові релігійні організації

Найчисельнішою та найвпливовішою релігійною організацією регіону є Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), яка адміністративно представлена Тернопільсько-Зборівською Митрополією (Тернопільсько-Зборівська та Бучацька єпархії). До УГКЦ належить більшість мешканців Тернопільщини (за винятком північних районів), а юрисдикція  Тернопільсько-Зборівської Митрополії поширена й на Хмельницьку область (Хмельницький екзархат).

У  північних районах області – Кременецькому, Лановецькому та Шумському – домінує православ’я, зокрема УПЦ (МП). Великою мірою це зумовлено існуванням в цьому регіоні вагомого культурно-релігійного (а часом його трактують як і політичного) центру – Почаївської лаври.

Найактивніші суспільно-політичні громадські організації регіону

Традиційно в області є розгалужені мережі громадських організацій, які представляють різноманітні сегменти громади. Велика кількість дієвих, проте немасових організацій створила конкурентне поле, де важко виокремити найактивніші структури. До резонансних ініціатив залучаються десятки організацій.  Наприклад, один із найбільших форумів області – релігійна проща  у с. Зарваниця – збирає до 100 000 паломників. У процесі організації прощі бере участь  значна частина громадських структур, які виконують волонтерські функції.

Суттєвою проблемою громадського сектору Тернопільщини є відсутність  дієвих інформаційно-аналітичних структур. Наприклад, у обласному центрі функціонує лише один «Прес-клуб», який є чи не єдиним публічним майданчиком для різноманітних громадсько-політичних сил.

У Тернопільській області незалежне спостереження на парламентських вибора