Віра Фещук з Тернопільщини: "Дочка часто запитує:" Мама, а чому у тебе немає ручок? "І тут же, міцно обнявши мене, каже:" Ти найкраща! "

Народжена без рук 35-річна жінка з Тернопільської області, яка навчилася робити ногами все, в тому числі і професійний макіяж, розлучилася з чоловіком і тепер одна виховує двох дітей.

Вперше про незвичайну жінку, яка мешкає в селі Залісці на Тернопільщині, «ФАКТИ» розповіли сім років тому. При зростанні 147 сантиметрів, відсутності рук і каліцтві ніг (одна коротша за іншу на 20 сантиметрів) Віра справляється з важкою сільською роботою спритніше багатьох інших господинь. З дитинства навчилася робити все ногами: варити борщі, обробляти город площею один гектар, годувати худобу, мити підлогу, вишивати (!) картини ... Але найдивніше, що Віра самостійно, буквально за натхненням, навчилася грамотно користуватися косметикою і стала місцевим візажистом. Без неї не обходилась жодне сільська весілля, а якщо в школі готувався випускний, то старшокласниці записувалися в чергу.

«Пише Віра ногами красиво, рівно. Інші так і рукою не вміють»

Ніколи не забуду, як в 2010 році вперше зустрілася з Вірою, і вона, інвалід, тут же взяла мене, приїжджих, під свою опіку. «Чекайте на автостанції, - скомандувала Віра по телефону. - Зараз вас підхоплю». Коли до перону підкотила бежева «Таврія», я відразу зрозуміла: біля водія сидить Віра. Не по відсутності рук - це приховувала накинута на плечі курточка. Незвичайну дівчину видавала посмішка - щира, широка, впевнена - і пустотливі вогники в очах. Перше, на що звернула увагу, - макіяж на її обличчі. Акуратно підведені очі, сміливе, але вдале поєднання тіней. Зазвичай сільські мешканки так не фарбуються.

* У Віри диплом єдиного в Україні візажиста, що виконує макіяж ногами. Робить вона його приголомшливо!

- Знайомтеся: за кермом - чоловік моєї сестри, - відрекомендувала водія Віра. - Машина оформлена на мене, а водити я не можу. Оформити довіреність на зятя теж не можу - такі у нас закони. Тому всюди катаємося разом.

Дізнавшись, що мені потрібно поставити печатку в посвідченні про відрядження, а голови сільради немає на місці, Віра, підстрибуючи на одній нозі, витрусила з кишені свій мобільний телефон і кинулася вирішувати проблему. Притримуючи телефон лівою ногою, правою ступнею (в шкарпетці) моторно натискала кнопки. Включивши режим телефонної конференції, з'ясувала, де знаходиться голова сільради. Потім зробила ще пару дзвінків. Через п'ять хвилин друк вже стояла на документі. Після цього Віра наказала зятю їхати додому: «Мама стіл давно накрила, вже охололо все!»

Пригощаючи мене різносолами, мама Віри Антоніна Степанівна розповіла, як в пологовому будинку акушерки вмовляли її відмовитися від безрукого немовляти. Чому дитина народилася з каліцтвами, ні лікарі, ні батьки не знають досі. «Раз Бог дав, значить, будемо ростити», - відповіла жінка і забрала дитину додому. У Фещук п'ятеро дітей, Віра наймолодша, її опікали всією великою родиною. Але Віра рано почала проявляти незалежний характер.

- Я всіх дітей годувала грудьми до двох років, - розповідає Антоніна Степанівна. - А Віра, тільки їй виповнилося шість місяців, від грудей відмовилася. З п'ятьох дітей вона найактивніша. Коли була маленька, старші діти садили її прямо на обідній стіл і годували - їй подобалося бути на одному рівні з усіма.

У три рочки Віра почала стрибати (на попі!) По всьому будинку. У п'ять років навчилася ходити. Правда, їй було дуже незручно пересуватися, адже ліва нога коротша за праву на 20 сантиметрів. Потім нам підказали, що ліву ногу можна подовжити протезом. Ледве Вірі виповнилося чотирнадцять, ми купили їй цей протез. Вона його по сьогоднішній день носить. В школу донька не ходила: програму одинадцяти класів освоїла на дому з учителями. До слова, пише Віра ногами красиво, рівно. Інші так писати і рукою не вміють.

Ми з чоловіком все життя на фермі пропрацювали: я - дояркою (по триста корівок обходив), чоловік гній відкачував. Старші діти теж на ферму пішли - а куди ще? На фермі яка робота? Від зорі до зорі, додому тільки до ночі приходиш. У старших уже свої діти пішли - дев'ять онуків у нас. На кого їх залишиш? Вирішили, нехай Віра їх стереже. Їй на той час шість років виповнилося. Про всяк випадок ми її з малими дітьми в будинку замикали. Приходимо ввечері, а наша Віра вже і дітей нагодувала, і одяг їх випрала. У хаті чисто, на плиті вечерю гріється. Коли і як вона навчилася все це робити своїми ніжками, я не бачила. Її ніхто не навчав - часу на це просто не було.

Так і на городі. Візьме сапку, затисне держак плечем і щокою, стане на одну ніжку, інший сапку притримує - і давай слідом за мною картоплю підгортати. І цибуля садила, і бур'ян рвала - все робила. Так ви гляньте на наш город - чисто все, доглянуто. Це Вірина робота. Нам з чоловіком давно за шістдесят: сили, чи знаєте, вже не ті. Віра нам перша помічниця. Старші діти давно в свої будинки перебралися.

Поки розмовляли з Антоніною Степанівною, прийшла сусідка: попросила, щоб Віра її нафарбувала. Віра принесла свій чемоданчик з косметикою і почала підфарбовувати дівчину. Найбільше мене вразило, як Віра фарбувала дівчині вії. Кожна жінка знає, що нанести туш рівно, відокремлюючи кожну вію, не завжди виходить. А Віра зробила це однією ногою за якісь дві хвилини!

- Де ти цьому навчилася? Може, в жіночих журналах бачила або в телепрограмах підгледіла?

- Та ви що! Звідки у нас журнали? А телевізор я взагалі не дивлюся. Так, сама вечорами сиділа, пробувала, експериментувала. Навчилася відчувати, які кольори поєднуються, а які ні. Подружки задоволені: говорять, добре вмію фарбувати.

За своїми дітками-немовлятами Віра доглядала без сторонньої допомоги - нікому не довіряла

Так вийшло, що ледь перша публікація про Віру побачила світ, життя нашої героїні почала стрімко змінюватися. Її взяли під опіку косметична компанія «Оріфлейм Україна» і Академія лідерства. Дівчину запросили в Києві, де вона пройшла спеціальне навчання і отримала диплом єдиного в Україні візажиста, що виконує макіяж ногами. Потім відкрила власний невеликий бізнес з продажу косметики. Віра стала частим гостем різних телешоу. Своїм прикладом вона надихає абсолютно здорових людей.

Рівно через рік після нашого знайомства, в жовтні 2011 року, Віра приголомшила новиною: «Я заміж виходжу! Приїжджайте на весілля ». Треба сказати, женихів у дівчини було хоч відбавляй. Чоловіків вона підкорювала легким характером і веселою вдачею. У будь-якій компанії Віра - заводила. Вмить збере сільських дівчат і хлопців на пікнік, організовує день народження.

Однак з численних претендентів на руку і серце Віра вибрала місцевого красеня Петра. При цьому почуття суженого перевіряла п'ять років. Через рік після весілля в молодій сім'ї народилася здорова донька, батьки назвали її Евеліною. А ще через два роки з'явився син Арсеній. За немовлятами Віра доглядала без сторонньої допомоги - нікому не довіряла. Сама підкладала малюків до грудей, міняла їм памперси, купала, одягала, колихала.

Діток - п'ятирічну Евеліну і трирічного Арсенія - Віра називає своїми крилами. І буквально душі в них не чує. Так вже вийшло, що тепер Віра виховує дітей одна. Проблеми в стосунках з чоловіком почалися практично відразу після весілля (Петро любив заглядати в чарку), але Віра вірила, що за допомогою любові та турботи зможе відучити чоловіка від шкідливої ​​звички. Кілька місяців тому терпіння жінки увірвався, подружжя офіційно розлучилося.

- Евеліна і Арсенчик - мої золоті помічники, - каже Віра. - Нещодавно похолодало, я почала грубку топити. Поки розводжу вогонь, діти біжать в сарай і дров у хату наносять. Прибирання робимо разом з донькою. Евеліна швидка, спритна - вся в мене. Пил всюди витирає, вазони сама поливає (Віра дуже любить кімнатні рослини, горщики по всьому будинку стоять. - Авт.). Знаючи, що я люблю випити чашечку кави, дочка питає: «Мама, може, тобі каву зробити?» «Зроби», - прошу. І дочка біжить на кухню, включає електрочайник, насипає в чашку кави і кличе мене. Тому що заливати каву окропом я їй поки не дозволяю.

Евеліна часто запитує: «Мама, а чому у тебе немає ручок?» «У дитинстві я вередувала, і Бозя так покарав», - віджартовуюсь. Щоразу після цих слів Евеліна обіймає мене і каже: «Мамо, ми тебе все одно любимо. Ти найкраща!» Дивлячись на сестру, маленький Арсенчик теж біжить маму обіймати.

Після розлучення колишній чоловік відмовився допомагати Вірі матеріально. А колишніх заробітків на косметиці вже немає. В країні криза, часом у Віриних односельчан немає грошей навіть на найнеобхідніше. Але дівчата і жінки як і раніше бігають у будинок Фещук «на макіяж» - Віра фарбує всіх безкоштовно. «Мені стільки косметики спонсори надарували, що вистачить, напевно, років на сто», - сміється вона.

А на що ж дітей годувати, запитаєте ви. Тепер ростити малюків Вірі допомагають ... читачі «ФАКТІВ».

* "Евеліна і Арсенчик - мої золоті помічники", - говорить Віра. Фото з сімейного альбому

- З публікації в «ФАКТАХ» про мене дізналися тисячі, якщо не сотні тисяч людей, і багато хто став моїми друзями, - розповідає Віра. - Я навіть не знала, що газета така популярна за кордоном. Мені дзвонили дуже багато українців, які живуть в Італії, Канаді, США ... Після того як я народила Евеліну, наші емігранти почали активно допомагати мені. Наприклад, Слава Білас і Ольга Смолій з Америки шлють посилки та грошові перекази по сьогоднішній день. Бачила б ти, яку гарну взуття, одяг, іграшки надсилають! А одна заробітчанка з Італії вже 23 посилки передала: солодощі, ляльки, іграшки... Мої діти забезпечені найкращим.

А ще газета полегшила мені життя - в самому прямому сенсі. Почалося з того, що на весілля «ФАКТИ» подарували мені кухонний комбайн, пам'ятаєш? Та ти сама його і привезла! Дуже хороший подарунок, до речі. Чесно кажучи, терти моркву на борщ однією ногою було зовсім незручно ... Столичні тележурналісти подарували мені пральну машину. Через два дні після цього зі мною зв'язався продюсер Ірини Білик і передав пристойну суму грошей: «Іра хоче, щоб ви купили те, про що давно мріяли». Я тут же замовила величезний холодильник. Раніше у нас стояв старий, ще радянський холодильник, він гудів так, що спати було практично неможливо. А недавно журналісти зі Львова подарували мені плазмовий телевізор.

Фещук Віра Тернопільщина
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Студентські команди програмістів ТНТУ - найкращі в Україні. Вони перемогли у фіналі Всеукраїнської олімпіади з програмування ACM 2018, яка проходила 10 - 12 жовтня в місті Одеса. Команда студентів кафедри програмної інженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя TNTU_YeahBoi у складі Бармака Ігоря, Заяця Володимира, Заярного Миколи отримала диплом I ступеня, а команда TNTU_TNT у складі Борівця Богдана, Зашка Богдана, Прив...
Суспільство
З 1 січня 2019-го року на пенсію у 60 років зможуть вийти тільки ті, хто заробив не менше 26 років стажу. Іншим доведеться трудитися до 63 і навіть 65 років. З 2019 року всі, хто заробив менше 15 років стажу, не можуть претендувати на пенсію. Як повідомляють "Новини України сьогодні", 60-річні українці, які в наступному році матимуть лише 15 років стажу, зможуть вийти на заслужений відпочинок в 65 років. Ті, у кого від 16 до 25 років стажу – в 63 роки. Пос...
Пригоди
Сьогодні (19 жовтня), близько 15 години, на автодорозі М-19 (Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече) поблизу с. Вигода, Заліщицького р-ну, Тернопільської області, патрульні виявили нетверезого водія вантажного автомобіля. Як повідомляє прес-служба патрульної поліції, інспектори зупинили вантажівку за порушення правил дорожнього руху. Перевіряючи документи патрульні помітили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота,...
Спорт
Учасники осіннього чемпіонату Гусятинщини з міні-футболу на кубок "Вірні збірній!" серед дитячих команд 2004 р. н. і молодших (загалом змагалося вісім команд) відвідали матч Ліги Націй між збірними України і Чехії, який відбувся 16 жовтня у Харкові. 104 особи вирушили у 2 спецвагонах з Тернополя у Харків і назад у потязі під назвою "Вірні збірній!". Віталій Остафійчук голова Федерації футболу Гусятинського району поділився враженнями: "Велике спасибі голов...
Суспільство
За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств Тернопільщини, грошові витрати на харчування в середньому за місяць на одне домогосподарство в 2017 році збільшились на 12,1% у порівнянні з 2016 роком і становили 3268 грн. Вартість харчування в середньому на одну особу склала 37 грн на добу. Про це повідомляють в Головному управлінні статистики у Тернопільській області. На купівлю м’яса та м’ясопродуктів домогосподарства спрямували 18,5% коштів,...
Кримінал
За минулу добу правоохоронці зареєстрували три крадіжки двоколісних  транспортних засобів в обласному центрі. Злодії викрали два ровери з під’їздів та один з вулиці. Велосипед вартістю 10 тисяч гривень викрали у 27-річного тернополянина. Свій засіб пересування чоловік на ніч залишив на сходовій клітці у під’їзді. Вже зранку його не було. У безпеці свого двоколісника був впевнений 39-річний житель Тернополя. Чоловік теж на ніч  залишив велосипед у під’їзді,...
Суспільство
Ще днями Тетяна Песик розповідала на своїх сторінках в соцмережах, як вона та її друзі з команди «ВІП Тернопіль» прогулювались вуличками Лондона, відпочивали у британських пабах та як «палко» вона цілувала «Бреда Піта». Та, сьогодні, на зовні проявилась справжня правда її життя – вона просто завзята і роботяща українська жінка. «Ось вони реалії життя… Вчора ти був у Лондоні, а сьогодні…ти знаходишся в селі…в Тернопільській області… і йдеш … обривати ябка…...
Кримінал
Черговою жертвою телефонних шахраїв стала 60-річна жителька обласного центру. Повіривши у вигадану незнайомцем історію, жінка втратила 20 тисяч гривень. Поліцейські встановили, що кошти були зняті в Київській області. Зі слів потерпілої, на мобільний їй зателефонував незнайомий чоловік і повідомив, що в неприємну ситуацію потрапив її син. Аби вирішити проблему, потрібні кошти – 20 тисяч гривень. Жінка замість того, аби набрати номер сина і переконатися, чи...
Суспільство
За перевезення тварин у тернопільських таксі доводиться доплачувати. Фірми беруть додаткових 25-50 гривень, залежно від встановлених тарифів. Тернополяни обурюються через таку ідею, не знаходячи у цьому  логіки, пише Терен. – Є ще хтось такий, хто, як і я не розуміє логіки в доплаті у розмірі 50 грн до вартості проїзду за перевезення кошеня в закритій переносці в себе на руках? – пише Людмила Чеховська. – Із такими тарифами зіткнулись на днях у таксі «Піло...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!