Музика та кулінарія: як тернопільські музиканти відкрили кафе у Словаччині

Поєднувати музику та приготування їжі - легко, переконує подружжя Наталі Баран та Сергія Гаврилка.

Історія подружжя тернопільських музикантів Наталі Баран та Сергія Гаврилка направду унікальна. Чотири роки тому вони, перемігши у конкурсному відборі, поїхали до словацького міста Кошице працювати в оркестрі місцевого оперного театру, пише Нова тернопільська газета.

А три місяці тому вразили усіх тим, що відкрили у Кошице оригінальний заклад «СупКультура» — кафе, де подають суп-пюре в їстівному хлібному стакані!.. Кафе викликало справжній фурор серед словаків: про наших земляків неодноразово знімали телесюжети, писали  популярні словацькі видання. 

Музика їх поєднала

Їх поєднує любов до спільної справи і одне до одного. Тернополянка Наталя і уродженець Збаража Сергій познайомилися, коли обоє навчалися у Тернопільському музучилищі. Вона — грі на скрипці, він — на валторні.

—  Самі не помітили, — сміється Наталя, — коли наша спільна любов до музики переросла у нашу любов… Згодом Сергій подався до Києва, де працював у муніципальному духовому оркестрі та навчався у столичній Національній музичній академії… Через кілька років, закінчивши навчання у Тернополі, туди ж вступила і я… А тоді сталося так, що ми обоє пройшли конкурсний відбір і потрапили до оркестру оперного театру словацького міста Кошице. Так ми уже четвертий рік живемо та працюємо у Словаччині. Сприймаю як дарунок долі той факт, що маю змогу працювати разом з чоловіком:  на концертах ми хоч і сидимо окремо, зате на одній сцені, а це вже неабияк допомагає і заряджає…

Попервах було, звичайно, нелегко: все-таки незнайома країна, чужа мова, нова  робота… Але, на щастя, я жодного разу не відчула себе тут чужинкою. Навіть мова страшенно нагадує рідну, українську, тому вивчила її дуже швидко… На роботі у нас зі всіма відразу ж встановилися дружні приязні стосунки: репертуар оперного театру чималий, граємо музику до десятків опер, тож дуже вдячна усім колегам, які допомагали і підтримували…

Словаччина очима тернополян

В оркестрі, окрім нас, є ще українці-музиканти, а в балеті театру наших земляків узагалі, здається, левова частка… Це пов’язано із тим, що у Словаччині дуже цінують українську музичну і хореографічну школи і завжди охоче запрошують сюди наших музикантів і танцівників. До слова, загалом у Словаччині іммігрантів небагато: порівняно з сусідніми Польщею, Чехією чи Угорщиною тут вищі ціни і нижчі заробітки…

Кошице не можна назвати великим містом. Коли я після життя у Києві потрапила сюди, спершу дуже дивувалася: а це точно місто? Немає будинків із триметровими парканами, на вулиці нечасто побачиш автівки люкс-класу… Тут «на око» не визначиш, де людина бідна, а де багата, все доволі скромно і уніфіковано… Це, напевно, і є різниця менталітетів. І ще є нібито й незначні, але насправді дуже важливі деталі, які свідчать про те, як тут дбають про людей: це і дуже багато щоденних побутових зручностей, і усвідомлена турбота працедавців про своїх працівників. Скажімо, у нашому театрі був випадок, коли не працював кондиціонер і нас відразу ж відпустили з репетиції додому, бо, мовляв, як же ви будете грати, якщо вам спекотно… А ще приємно дивує те, як свідомо словаки ставляться до власного життя та здоров’я.  Коли в обідню перерву чоловіки атлетичної статури витягують з лоточків сиру моркву і гризуть її, пояснюючи, що це дуже корисно, —  це вражає!..

Справа… у страві!

—  Робота в оркестрі театру займає у нас 4-5 годин у день, а решту часу треба себе чимось зайняти, — розповідає Наталя Баран.  — Та й підробіток, звісно ж, не завадив би… Ще донедавна (бо нині на все не вистачає часу) я вела свою кулінарну сторінку в Інстаграмі: мені подобається готувати їжу і її фотографувати. Приїхавши до Словаччини, ми з Сергієм задумалися над тим, щоб відкрити якийсь заклад харчування: спершу думали про кав’ярню чи піцерію, але хотілося чогось особливого, унікального… Довго шукали ідею, яка б «вистрелила», і, як кажуть, хто шукає, той знаходить…

Одного недільного вечора, гортаючи стрічку новин у Фейсбуці, я натрапила на статтю про нашого земляка, автора-винахідника супів у їстівному стакані,  маріупольця Кирила Пузенка. Він запатентував ідею, зареєстрував торговельну марку «СупКультура», яка стала українським ноу-хау, аналогів якому немає ніде у світі! Наразі, наскільки відомо, українці єдині в світі, хто продає суп у хлібному стакані. Наприкінці статті йшлося про те, що нещодавно Кирило зі своїм бізнес-партнером відкрив у Варшаві перше кафе “СупКультури” за кордоном. Наступної неділі ми з чоловіком уже були у Варшаві і куштували цей суп… А тоді зійшлися на тому, що хочемо втілити в життя цю ідею і в Кошице.

Такого підходу до звичайного, здавалося б, «першого» ми і справді ще ніде не бачили:  ароматний крем-суп наливають просто в… їстівний стакан! Стакани випікаємо на спеціальному апараті (причому виготовленому за авторськими  кресленнями!) та за особливою рецептурою — без дріжджів та яєць.  Присмачуємо свіжою зеленню, гарбузовим, соняшниковим насіннями та насінням льону, спеціями чи гострим соусом, —  кому вже як засмакує…   

Загалом словацька «супкультура» не така, як українська: якщо українським супом можна наїстися на півдня, то у словаків він значно простіший… Зате «залізно» має бути щодня. До крем-супу, та ще й у їстівному стакані (коштує така страва 2-3 євро), місцева публіка звикала важкувато. Зате вже коли звикли  і коли розкуштували-розсмакували, то і відвідувачів, і захоплених відгуків вистачає… Нині головне — встигнути всіх нагодувати: наше кафе біля зупинки і треба видати замовлення, доки не поїхав трамвай…

Рецепти супів ми адаптували під місцевий колорит, пробували, експериментували. Готували помідоровий, шпинатний, сочевичний, селеровий, буряковий, морквяно-імбирний, гарбузовий, сирний та шампіньйоновий супи. А ще планую знайти «точки дотику» двох своїх улюблених справ: пошукати в архівах улюблені супи композиторів та відомих співаків. Тоді б наші супи мали   “музичний” колорит…

Нині у нас у закладі щодня готуємо чотири різновиди супу, причому четвертий – «суп дня», який щодня змінюється. Так що тепер у мене кожен день починається з того, що наші постійні клієнти телефонують мені чи пишуть на Фейсбук, запитуючи: «А який сьогодні буде «суп дня»?… (Сміється, — авт.)

Наша «СупКультура» тільки три місяці як відкрилася, а вже є стільки всього, що згадати!.. Для того, щоб відкрити свій бізнес у Словаччині, потрібно було «філігранно» дотриматися усіх юридичних тонкощів, оформити дуже багато дозволів та документів, але нині уже все позаду. Тепер бувають «алярми» іншого типу: коли у проміжках між репетицією та вечірнім концертом ми з Сергієм закочуємо рукави, одягаємо кухарські ковпаки та самі стаємо до прилавка та печі… А увечері, навівши «марафет», бігом до опери… Але нам це подобається: бо і в одному, і в другому випадку займаємося улюбленою справою!

тернополяни Словаччина закордон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Ідея, яку виношували, учасники АТО та ветерани близько двох років, може реалізуватися уже найближчим часом. Адже їхню ініціативу щодо створення відкритого стрілецького тиру, розвитку спортивної складової та роботи з ветеранами підтримав голова ТОДА Степан Барна. 18 січня він підписав відповідне розпорядження про надання ГО «Спілка ветеранів антитерористичної операції та осіб з інвалідністю» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельн...
Суспільство
Ми завжди можемо покластися на своїх сестер у складні часи життя та отримати підтримку. Навіть під час розлуки ми завжди на них розраховувуємо. Сестри – це значно більше ніж просто подруги. Зв’язок між ними виходить далеко за межі родини. Вони завжди готові підтримати одна одну та стати надійною опорою. Авжеж, є щоденні сварки через будь-які дрібниці, які заповнять їхнє дитинство та юність, постійна конкуренція та крики одне на одного. Але життя покаже, як...
Пригоди
Тернополянин, який 9 січня, як і завжди, припаркував свою автівку біля будинку на вулиці Карпенка, 4., але зранку 10 січня на звичному місці свого авто не знайшов, продовжує пошуки. Чоловік звернувся у поліцію, а також на телебачення. Він дуже розраховує і на допомогу звичайних тернополян. Тому, якщо ви бачили "Ладу 9" 2004 року випуску кольору сірий металік, телефонуйте на лінію 102. Або особисто до власника авто. Номер машини: ВО 5571 АК тел: 096 61 33 6...
Культура
Реставрацію Бучацької Ратуші, яку оздоблював легендарний скульптор Іоанн Пензель, на Тернопільщині завершать до березня. "Цю Ратушу реконструювали 10 років. Та лише зараз у роботах помітне пожвавлення. Уже в березні будівлю можна буде використовувати за призначенням. Сюди планують перенести деякі експонати з місцевого художнього музею", – зазначає голова облдержадміністрації Степан Барна під час робочої поїздки у Бучач. Як повідомляє "ZIK", проект фінансує...
Суспільство
Сертифікацію для вчителів початкових класів запроваджують в Україні. У разі її успішного проходження, педагогам обіцяють 20% надбавки до зарплати. Ця процедура в перспективі має замінити атестацію педагогічних працівників. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич назвала сертифікацію своєрідним ЗНО для вчителів. Це пілотний проект, відтак поки що він охоплює лише частину педагогів. Як повідомляє "За Збручем", реєстрація педагогічних працівників для пр...
Суспільство
Запрошуємо тернополян долучитися до громадського обговорення щодо перенайменування вулиці «Проектна-209» в житловому районі «Південний» у м.Тернополі на вулицю «Андрія Пушкаря».  Впродовж наступних двох місяців усі бажаючі можуть подавати власні пропозиції та зауваження у письмовій або усній формі у відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації за адресою: м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5; тел.40-41-24; управління містобудування, архітект...
Пригоди
Пожежа трапилася сьогодні о 08:52 годині ранку на території недіючого комбайнового заводу, що на вул. Лук’яновича, 8 у Трнополі. На території колишнього комбайнового заводу зайнялись сміття та шини, повідомляє Тернопіль1
Суспільство
Проект рішення про перегляд тарифів представлений на офіційному сайті Тернопільської міської ради. Коли його розглянуть, наразі невідомо. Хоча в документі зазначено, що зміни мають вступити в дію з 1 лютого. 8 січня на сайті міської ради опублікували проект рішення "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води". Автор – начальник управління ЖКГ Олег Соколовський. Згідно із документом, вартість...
Кримінал
Порушення правил дорожнього руху, керування транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, незупинка на вимогу правоохоронців, їзда без документів і під час заборони сідати за кермо, смертельне ДТП та торгівля наркотиками - це не повний перелік злочинів, які вчинив тернополянин впродовж останніх років. Не спинило чоловіка і рішення про чотирьохрічне позбавлення волі. Проте тоді він подав апеляцію та почав затягувати час. В серпні 2018...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!