- На будинку на вул. Руській побудували мансарду, - каже тернополянин Олег Янковський. – Однак вона і не красить того будинку, і не в’яжеться із його стилем. Навіщо таке робити?
За словами пана Олега, будинок зведений у стилі “Модерну” кінця ХІХ – початку ХХ століття – віденська сецесія. А надбудова на ньому – коричневого кольору. Втім, найгірше, що такий будинок – не єдиний у Тернополі, пише 20 хвилин.
- Я час від час приводжу екскурсійні групи до Тернополя, - продовжує чоловік. – Тому, прикро, що місто втрачає архітектурне обличчя. І хоч ми не можемо рівнятись до львівської “Площі ринок”, адже ми вже доволі багато втратили у архітектурному плані. Однак, якщо не зберігатимемо ті будівлі, то що у нас залишиться?
Тернополянин дивується відсутності реакції на такі добудови у місті з боку міської влади. Чоловік каже, що не розуміє, як можна позиціонувати себе як місто з туристичним потенціалом, та, водночас, дозволяти надбудовувати на будинках те, що псує його вигляд.
Власники не зважають на думку архітекторів
У тому, що облаштована мансарда має підходити за стилем до будинку, переконані й тернопільські архітектори. Втім, як нарікають вони, власники таких надбудов не завжди звертають увагу на думку архітекторів.
- Маю глибокі сумніви щодо зведення тих мансард, - каже голова правління обласної організації Національної Спілки архітекторів України Анатолій Водоп’ян. – Подекуди вони виглядають як шпаківні. Згадаймо, будинки біля прокуратури, біля пам’ятника Стецьку – там одні із найкращих фасадів Тернополя. Однак, через появу там таких от мансард, вигляд міста псується.
Тож вплинути значною мірою на появу мансард, неможливо. Адже, коли законодавство дозволяє громадянам добудовувати, то вони уже намагаються дістати дозволи, каже архітектор. Не зважають вони й на те, чи вписується над їхнім будинком така “шпаківня”.
Треба берегти пам’ятки
Неоднозначно ставиться до появи будь-яких надбудов й краєзнавець Любомира Бойцун. За її словами, не рідко їх роблять надто сучасними.
- Час біжить і чимало будівель змінюються. І нема в тому нічого поганого, - говорить вона. - Адже чимало з них вже давно втратили свій початковий вигляд. Але надбудова має вписуватись до загального стилю. От згадаймо, п’яту школу чи “Ощадбанк”. Там набудовано цілий поверх. Але людина, яка не знає цього, навіть не помітить різниці. Водночас у нас є будівлі, чиї надбудови ну ніяк не прикрашують його.
До останніх пані Любомира ставиться негативно. Адже, коли ще йдеться про історичну чи архітектурну пам’ятку, то такі зміни шкодять місту.
- Якщо є необхідність у мансарді, будь-якій іншій надбудові або прибудові, і це дозволяє зробити фундамент, то чому б і ні, - каже пані Бойцун. – Але зовсім інша справа, коли йдеться про збереження пам’яток.
Як приклад невідповідності пані Любомира називає прибудову біля Середньої церкви. Через це, каже вона, будівля втратила вигляд. Така ж історія із появою приміщення розважального закладу у замку або ж із реконструкцією приміщення, у якому зараз діє “Атріум”.
Мансарди “отримали у спадок”
Появі сучасних мансард на старих будинках посприяла попередня влада, кажуть в управлінні містобудування, архітектури та кадастру. Відтак змінити те, що “отримали у спадок”, не можна.
- Облаштовувати мансарди дозволили за попередньої каденції, - говорить начальник управління – головний архітектор міста Василь Бесага. – Завдяки цьому міськрада сподівалась покращити зовнішній вигляд дахів, які потребували капітального ремонту. Ми ж отримали усі ті мансарди уже як результат їхньої роботи.
Втім, чи не видаватиме і ця влада подібних дозволів, пан Бесага не знає.
- Усі будинки, які мають охоронний номер, “проходять” через обласну архітектуру, - каже він. – Відтак якщо їхні архітектори не дозволять облаштовувати мансардного приміщення, то їх і не буде.
