Квіткарка з Тернопілля Лідія Будна вирощує нев’янучі квіти (ФОТО)

Розкішні тюльпани, вишукані гладіолуси, пахучі нарциси, витончені айстри, чимало незнайомих пересічним людям рослин… Уся ця краса росте і квітне на подвір’ї жительки Гаїв-Шевченківських Лідії Будної. Сучасні можливості й асортимент дозволяють оздобити подвір’я колоритними, загадковими, вишуканими, а подекуди й екзотичними квітами, яких вистачає і собі, і людям.

Втім почати займатися квітковою справою пані Лідію змусила далеко не романтика, а скрутне становище. У 2001 році раптово захворів син, треба було шукати гроші на лікування. Можливості поїхати на заробітки закордон не було – не хотіла залишати дитину, тож разом із сім’єю почали власну справу. Відтоді минуло 17 років. Зараз на площі близько 70 сотих Будні вирощують квіти (одних лише хризантем – 170 сортів!), розсаду овочів, малину, вишні, черешні, яблука, утримують 15 бджолосімей. Але квіти займають найбільшу територію. Для них збудували три теплиці – дві зі скляними стінами та дахом із плівки, третя – повністю закрита, аби на вибагливі рослини не потрапляли прямі сонячні промені.

З ранньої весни і до пізньої осені у неї щось цвіте. Від найпростіших до найошатніших. За цей час господиня встигає двічі, або й тричі отримати врожай зі своєї землі. Як не дивно, але квітка потребує більшого догляду і праці, ніж городина. І щоб мати гарний квітник, біля нього треба добряче потрудитися.

– Вирощую нарциси, різні сорти тюльпанів, ромашок, лілій, гладіолусів, айстри, хризантеми… – розповіла квіткарка. – З весни у теплицях ростимо розсаду помідорів, яку в нас купують чи не всі гаївчани, пізніше на їх місці сію хризантеми. Два останні роки почала займатися вирощуванням поки що не дуже популярних у нас еустом – ці квіти подібні на кущові троянди, але набагато довше цвітуть і мають великий спектр відтінків. У догляді вони трішки вибагливі – їм комфортно лише у теплиці, вимагають крапельного поливу, вразливі до захворювань, шкідників. У Польщі еустома вважається досить дорогою квіткою. Нещодавно почала вирощувати і альстромерію, маю кілька її кольорів. Ці квіти доволі складні в догляді, швидко гинуть від холоду. Наразі шукаю правильний спосіб їх вирощування. На зиму альстромерії слід викопувати й тримати в теплі. Опалювати теплицю – не варіант, бо дорого. Спробую накривати їх на зиму. Також віднедавна маю голландські іриси, це теж дуже цікава квітка. Росте у нас і теплолюбна гербера…

Раніше Лідія Будна знання про рослини черпала у книжках з бібліотеки, у спеціалізованій пресі, тепер багато інформації доступно в “світовій павутині”, та й власний досвід вже неабиякий.

– Хімії майже не використовуємо, – розповіла гаївчанка. – Беремо лише перегній, попіл, інші натуральні добрива. Часто мульчую рослини – довкола розсаду притрушую соломою, щоб краще приймалась та довше утримувала вологу.

Доглядати за гігантським квітником пані Лідії допомагають чоловік Сергій, мама та сестра. Чоловік, крім цього, встигає доглядати за 15 вуликами, впродовж року збирає ріпаковий, квітковий, гречаний, липовий і соняшниковий мед.

Букети, які виготовляє донька Лідії Будної Христина, наче гарячі пиріжки, продаються у столиці Німеччини. Дівчина два роки тому виїхала закордон в рамках освітньої програми під час навчання у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя. Перебуває там і досі. Тамтешній фермер доставляє із Польщі польові квіти, з яких Христина робить вишукані букети для продажу в Берліні, пише "Погляд".

Улюблена у Лідії Будної квітка – це айстра. До фаворитів вона віднесена, бо має багато відтінків. Користуючись нагодою, запитали у квіткарки, які квіти сьогодні користуються найбільшим попитом серед її покупців:

– Троянди уже покинули перші позиції в продажах, тепер покупці частіше віддають перевагу ромашкам, гладіолусам, піонам. Спектр продажу останнім часом значно розширився через те, що багато весільних залів почали прикрашати живими квітами, до того ж не голландськими, а вирощеними саме в Україні. А ще зараз дуже популярна квітка лімоніум, або як її ще називають кермек – невибаглива і дуже ефектна рослина, – додає жінка. – Їхній цвіт не в’яне і має багато відтінків – білий, рожевий, синій, фіолетовий. Восени їх часто беруть, аби прикрасити кладовища. Відрадно, що жителі нашого краю почали відмовлятися від пластикових квітів. Адже зараз є набагато краща альтернатива – якщо літо не надто дощове, сухоцвіт може впродовж кількох місяців не втрачати форму і колір.