"Наслала мені змій — не було де стати": чоловік з Тернопільщини сам живе посеред лісу (ФОТО)

Багатьох людей цікавлять самітники: в бажанні триматися осторонь від інших дехто вбачає загадку, яку неодмінно слід розгадати, проте, чого б не придумала фантазія, життя це легко перевершує.

За 3 км від хати 59-річного Ярослава Цісарчука — селище Золотий Потік Бучацького району, що на Тернопільщині. Подвір'я оточене лісом. Від поля — навстіж відчинена стара дерев'яна брама. Поруч на електричному стовпі притулилося лелече гніздо. Його собака Бім гавкає, стрибає і пристає до ніг. Чоловік сам живе в лісі.

"Мій дід Кирило 1913-го поїхав до Канади", — розповідає Ярослав Григорович. — "Через рік почалася Перша світова війна. Дід повернувся додому. Купив се поле і ліс. Із родичами побудували млин на річці трохи нижче. Хутір так і назвали — Млини. Коли почалися колгоспи, млин розібрали.

Радянська влада намагалася знищити хутори. У 1961 році нас хотіли спровадити звідси. Я мав тоді півтора року. Викликали батька в Золотий Потік. Мама його не пустила. Був такий "кулак", що там тільки й чекали, аби його спровокувати. Пішла сама і взяла мене. Кагебіст до неї скакав, погрожував: "Завтра приїдемо і хату розвалимо". А мама: "Слухай, ти ще й на хату не вилізеш, як тобі голова злетить". Дім вони не завалили, але дали великий штраф".

Хата Ярослава Григоровича акуратно побілена, під шифером.

"Білити помагає сестра Люба, на 2,5 роки молодша. Живе в Костільниках за кілометр", — пояснює. — "Мені тут добре, спокійно, затишно. Мав можливість і в Тернополі бути, і в Києві. Вчився в сільськогосподарській академії на лісогосподарському факультеті. Влітку бетон і асфальт нагрівалися так, що ввечері неможливо було дихнути. Та й не було мені цікаво в місті.

Пішов працював лісником, потім — помічником лісничого, майстром лісу. Вісім років був депутатом Бучацької районної ради. 2002-го почалися неурядиці в нашому лісовому господарстві. Був гарний буковий ліс. Гектарів зо 3 вирубали всплошну, а решту розрідили. Дуби винищили. Я противився тому. Мене на роботі терпіли, бо був депутатом. Як третій раз у 2010-му не пройшов до райради, моментом сказали: "Ви вже не працюєте"".

Ярослав Григорович виносить із літньої кухні оббиті коричневою тканиною крісла і табурет, щоб сісти.

"1989-го сюди провели світло", — про­довжує. — "Протягнув телефон. Не працює років три. Перетяли десь дріт. Стільки дзвонив у Київ — без толку. Тому й інтернету нема".

На питання, чи не страшно йому тут самому відповідає:

"А чого боятися?" — Сміється. — "Хай мене бояться. Але хто з нас може почуватися спокійно? Був в інших державах. Нам далеко до їхнього рівня. Торік проїхав усю Швецію. Відвозив туди людей. Колись думав, що Лапландія — то Богом забутий край. А там у лісі через кожен кілометр-два прокладена шосейна дорога. Там — десь хата серед лісу, там — десь хата. І всюди є електрика.

Їжджу до Польщі на заробітки. Маю за місяці від 400 доларів до тисячі (11–28 тис. грн.). Торік працював в археології, коли прокладали магістраль до моря".

Посеред подвір'я накритий скатертиною стіл. На ньому — грибна юшка, канапки, нарізані помідори, ковбаса, яблука і груші. Трилітрова банка березового соку й червоне вино.

"Не відчуваю себе самітником. Самодостатнім почуваюся. Одруженим не був. Мав кохання. Але добрі люди постаралися — розбили. Не хочу про це говорити", — очі чоловіка зволожуються, хвилину мовчить і дивиться поперед себе. — "Часом сюди заблудиться яка людина. Найчастіше, коли збирають восени опеньки. Якщо блуд учепився, треба пригадати, з ким на Святвечір вечеряв. Або прочитати "Отче наш"".

"Якось дивлюся, там три жінки", — показує в бік дороги. — "Кажуть, зі Сновидова прийшли опеньки збирати. Але чого повертаються до Костільника? Говорю їм: "Вертайтеся. Кажеться, ви не туди йдете". А вони: "Та нє, там капличка і скирта он видніються", — "Все правильно. І капличка, і скирта. Тільки то Костільники". Їм так затуманило розум, що не хотіли повірити і всьо. Силоміць запхав їх на підводу, привіз додому. Аж тоді їм ся розвидніло.

Тут у полі була кукурудза. Один чоловік до ранку блудив, не міг вийти до свого села. Як почали в нас когути співати, прийшов на звук. Мама каже до нього: "Михайле, ти де йдеш?" — "Та додому". Взялася показувати шлях, а він не вірить. Довела до ферми. Чоловік каже: "Ади, якесь місто!" Мама показала йти в долину. А там уже жінка його ходе, за ним вже шукає".

"Тут є три види змій. Рижі — камінки, чорні з білими полосами. Ці отруйні. І є вужі. У сусідньому селі живе жінка, що з тим ся знає. Колись мені наслала змій, то не було де стати на подвір'ї. Відганяв їх віником. Жінка не мала на мене зла. Просто хотіла використати, бо саме будувала синові хату і все хотіла задаром. Змушений був іти до неї й робити, що хотіла. Що — не хочу говорити.

Розповідали, що за панщини її предкам пан дозволив від весни до снігу де хотіли пасти худобу. В пана іншого виходу не було. Бо споконвіків вони знаються зі зміями.

Колись у лісі чекав на свого їздового. Сів на колоду. Чую — ззаду щось потріскує. Оглядаюся — нема нікого. Знову — трась-трась. Розвертаюся — двоє малих і стара змія. Вона подавала звуки, щоб я вступився. І я вступився.

Знайомі були на Далекому Сході. Розповідали, як геологи розбили табір біля гори. Один після вечері метрів за 30 виливав у кущі недоїдки. Побачив двох великих змій. З часом вони до нього привикли. Завжди чекали, коли принесе рештки. Якось він побачив, що одна змія поводиться неспокійно. Вже хотів повертатися. А вона скочила на нього, міцно обвила і жало наставила до очей. Так його протримала 6 годин. Біля світанку почувся страшний гуркіт. Обвалилася гора і накрила той табір. Він один залишився живим.

Змій нема чого боятися. Від малого їх тут бачу. У світі просто так нічого не буває. І змії просто так на людей не нападають".

Детальніше читайте у "Газета по-українськи".

Також нагадуємо, що на Тернопільщині є село, де забули, що таке цивілізація.

Чоловік живе посеред лісу
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Пригоди
Про те, що під 3-м під'їздом на вул. 15 Квітня, 37 поліція та пожежні, а людей не випускають, журналістці "20 хвилин" написала мешканка будинку о 20.20 в суботу, 17 листопада.  - Приїхали пожежники і поліція, людей з під'їзду не випускають і не впускають, інформації не дають, - повідомила мешканка будинку пані Зоряна. - Сусіди спершу прийшли і казали, що треба виходити з будинку, а потім навпаки, казали, що не можна виходити.  О 20.35 мешканці повідомили,...
Суспільство
Для тернополян буде діяти Державна база, де розміщуватимуть всю інформацію про освітню галузь. Цією базою зможуть користуватися усі охочі, а також і юридичні особи, які працюють в галузі освіти. Пише Терен. На цьому веб-сайті можна буде прослідкувати весь прийом на навчання випускників до закладів освіти. База забезпечить безпечні сервери, на яких можна перевірити на достовірність документи про освіту, студентських або учнівських квитків. Також інформувати...
Суспільство
Будівлю колишнього дитячого садка на вул. Паркова, 12, передали в оренду Тернопільсько-Зборівській архіпархії УГКЦ у березні цього року з прописаною умовою, що там буде діяти дитячий навчальний заклад. Роботи із реконструкції наразі не розпочали, адже у будівлю доводиться практично відбудовувати заново. Роботи планували розпочати наприкінці весни цього року. У Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української греко-католицької церкви повідомляють, що лише...
Суспільство
У Тернопільському міському територіальному центрі (надання соціальних послуг) на базі відділення денного перебування функціонує безкоштовний пункт прокату технічних та інших засобів реабілітації (інвалідних візків, ходунків, тощо). Пише Реально. Для отримання засобів медичної реабілітації потрібно такі документи: заява, договір (які заповнюються на місці), паспорт , інденфікаційний код (оргінал, копія) та оригінали особистих документів довіреної особи. Хто...
Політика
«Народний контроль» пропонує скоротити витрати на обслуговування влади та перекинути ці гроші на освіту та медицину. Про ініціативу розповів лідер партії «Народний контроль», народний депутат Дмитро Добродомов під час зустрічі з колективом Бережанського агротехнічного інституту в межах робочого візиту на Тернопільщину. «Влада говорить про затягування поясів та зменшення витрат, але про себе забуває. У нас витрачаються мільярди гривень на обслуговування пре...
Кримінал
У Тернополі навдячний орендар поцупив із орендованого житла телевізор, вартістю 5200 грн. За скоєне чоловіку тепер доведеться посидіти у в’язниці, адже він — уже шість разів судимий і на волі спокусився не тільки на телевізор. Повідомляє Терноград. Крадіжка трапилась у лютому 2016 року у квартирі, яку чоловік винаймав на підставі усного договору оренди. Про це йдеться у вироку Тернопільського міськрайонного суду від 5 листопада. У суді обвинувачений свою в...
Суспільство
Урядову новинку запровадили лише з вересня, але вона вже зазнала змін. Була і критика з боку батьків. Зокрема, активно обговорювали вартість речей у пакунку малюка, та їхню якість. Журналісти Тернопіль1. Новини провели власний експеримент з бейбі-боксом.
Суспільство
Родина загиблого полковника СБУ Руслана Муляра отримала нове помешкання. Ключі від трикімнатної квартири у новозбудованій багатоповерхівці у Тернополі вручив його дружині та двом синам голова облдержадміністрації Степан Барна.  «На превеликий жаль, ми не можемо повернути вам чоловіка, а дітям батька, оскільки це за межами людських сил, – звернувся під час вручення ключів від квартири до дружини Руслана Муляра Степан Барна. – Але ми зробимо усе залежне від...
Пригоди
Пожежа на вулиці Стрімкій. Вогонь охопив двоповерховий будинок, його намагаються загасити працівники ДСНС.  Чи є на місці власники будівлі та чи постраждав хтось у пожежі – наразі невідомо. Деталі згодом.
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!