Історія з минувшини: як син торговця свиньми з Тернопільщини став фармацевтом, архітектором, дизайнером, господарником і політиком (ФОТО)

Як син торговця свиньми з Тернопільщини став фармацевтом, архітектором, дизайнером, господарником і політиком: секрети Аптеки Людвіґа Носа у Чорткові. Про захопливу історію розповідає Чортків.Онлайн.

Свої базові знання Людвіґ отримав у Копенгагені.

То було престижно, бо на зломі віків світ переживав своєрідний фармацевтичний ренесанс. То ж, спроможний Чортківський торговець свиньми, завбачливо віддав свого сина на науку в казкову Данію про яку Галицька еліта знала, здебільшого, завдяки казкам Ґанса Крістіана Андерсена. Тут було все, що надихало творчу натуру допитливого студента, все що формувало в ньому фах фармацевта, а в придачу і архітектора, дизайнера, господарника і політика.

Пізніші студії в Швеції, Парижі, Відні та Берліні, лише укріпили художні смаки майбутнього бургомістра, зробивши його палким прихильником скандинавського (ратуша) та надвислянського (костел) стилів архітектури.

Вся та цілісність натури перенеслася і на аптечну справу. Пан Людвіґ мав аптеки і в інших галицьких містах, зокрема, в Бережанах, в Збаражі, Терембовлі, Заліщиках. Всюди залишив по собі той неповторний шарм кельта – друїда, знавця мистецтва і людських душ.

Умеблювання для Чортківської аптеки робили майстри з міста Ґроц. Для інтер’єру і підсобних приміщень використано тодішні ноу-хау – фото на фарфорі, художня ковка, різьблене дерево, бетонярські візерунки. Все це засвідчують мої фотографії та розповіді теперішніх утримувачів аптеки. Якась частина цінних експонатів втрачена, щось передано до Львова аптеці-музею.

Шануючи старі традиції Чортківська аптека – єдина в місті де можна виготовити на замовлення потрібний фармпрепарат за власним теперішнім і давнішими рецептами. Тут і досі панує дух шляхетності, дух того, що ми називаємо євростандартом із справжніми цінностями і правилами.

17 років керування містом в умовах Австро-Угорського панування дало чортківцям більше, аніж вся наступна більшовицькозалежна і незалежна історія.

Про добре треба пам’ятати, гордитися і берегти, як зіницю ока!