На тернопільському вокзалі поселилася бранка сталінських таборів (ФОТО)

«Я — узніца сталінскіх таборов, 40 лєт била в Сібірі…» — схвильованим голосом почала розмову літня жінка, що зателефонувала на редакційний номер «НОВОЇ…». Далі перейшла на українську, сказала, що родом з Монастирищини, просила про зустріч із журналістом.

 Важко було відразу збагнути, хто ця жінка і про що хоче розповісти. Домовились зустрітися на залізничному вокзалі у Тернополі, де було зручно незнайомці. Шоком стало те, що жінка на вокзалі… живе. Звати її Софія Петрівна Лавро. Зареєстрована в селі Яргорів Монастириського району, але понад двадцять років там не мешкає, навідується лише до могили батька. Оселі своєї не має, стара глиняна хатина в селі напіврозвалилася, напівзгоріла… 

Софія Петрівна з родини патріотів України, яких мордували в концтаборах ГУЛАГу в Сибіру. Старший її брат Микола належав до ОУН-УПА, захищав рідну землю від загарбників, переховувався з побратимами у криївках в лісі біля Яргорова, за що його засудили і розстріляли. Ще одного брата, Степана, заарештували у 16-річному віці й відправили до Сибіру. Батька Софії Петрівни катували й допитували в Коропці, від побоїв помер… А матір із молодшими дітьми, загалом у Лаврів було їх п’ятеро, заарештували й відправили на каторгу в сталінські концтабори. Софія Петрівна була заслана до Сибіру ще зовсім юною, в Україну повернулася аж у 1987 році. Чому жінка, яка дивом вижила в таборах смерті, доживає нині віку на вокзалі?..

«24 сім’ї вивезли з Яргорева до Сибіру…»

— Нашу родину мордували, ми не мали ні дня спокою, кожну ніч були в страху через засади, — почала розповідь Софія Петрівна. — Страшно згадати… Вистраждали за всю Україну… Найстарша сестра Надія була з 1919 року народження, Микола — 1921-го, Олексій — 1924-го, Степан — 1933-го, а я — 1934-го. Микола належав до проводу ОУН-УПА, з односельчанами захищав рідну землю спершу від польської окупації, а згодом — від сталінського режиму. Енкаведисти переслідували їх, кидали з вертольота листівки над лісом, в яких наказували здатися, але наші хлопці були незламні… За Миколу — живого чи мертвого — Москва давала великі гроші. Брат Степан теж підтримував українство, тож його 16-річним разом з іншими сільськими хлопчаками заарештували у 1948-ому році й доправили до Воркути. Якось за одну ніч із Яргорова вивезли 28 хлопців. Нашого батька кілька разів затримували, катували, щоб зізнався про синів. Мовчав… Після третього арешту зник. Ми з мамою шукали його по тюрмах, найстрашніша була чортківська — там вішали… Якось коропецькі чоловіки привезли побитого батька на підводі. Через кілька днів він помер… Мама ридала, а ми, діти, біля неї… На той час у нас забрали всю господарку: корови, коні, свині, зерно… Бідували… А в лютому 1951-го року маму, мене, брата Олексія, Миколиного 6-річного синочка арештували, півтора місяця тримали в підвалах тюрми в Монастириськах, потім перевезли до Тернополя, де мордували три місяці, нас тоді засудили на сибірську каторгу. Перевезли до Львова. Ми втратили лік дням… З нашого села 24 сім’ї тоді вивезли. У Львові політичних в’язнів зігнали в спецвагон і повезли ешелоном аж до Челябінська, звідти — в Іркутськ, далі — станція Кругліково, посьолок Обор в Хабаровському краю. Холод був нестерпний, голод, чистили конюшні і заселяли нас. Ми тяжко працювали на виробництві бочок, на залізниці, на лісоповалі… Лише після смерті Сталіна нас реабілітували, у 1954-ому доправили в посольок Апхульта, що в Іркутській області. В Україну не дозволяли їхати…

«Моя душа чорна від болю…»

Софія Петрівна залишилася з рідними в Іркутській області. У червні 1970-го року від серцевої недостатності померла її мати, там і поховали. У Росії відійшли у засвіти і сестра Надія та її чоловік. Нині там ще живуть племінниці колишньої каторжанки. Більше близьких родичів у неї нема.

— Майже сорок років я була в Сибіру, особисте життя не склалося. Перед розпадом СРСР зважилася повернутися в Україну. У засланні завжди думками була в рідному селі. А тепер, як билина в полі… — зітхає співрозмовниця. — Брата Миколу розстріляли, навіть його обличчя не пам’ятаю. Степан повернувся з Сибіру в Черкаську область, там за невідомих обставин загинув. Олексій 17 років гибів у сибірських шахтах, приїхав з дружиною в Україну, поселився на Житомирщині, теж вже покійний, досі не знаю, де його могила. У мене душа чорна від болю… Половину справи Миколи в СБУ прочитала зі сльозами… Прикро, що досі в Україні є люди, навіть у Верховній Раді, які борців за волю нашої держави вважають «врагамі родіни». За своїх рідних я поставила символічні хрести з тризубами на цвинтарі в селі… На рідну землю я летіла на крилах. Своє майно в Росії завантажила в два п’ятитонні контейнери. Купила подарунки родичам — вісім прасок, кілька парасоль. Добралася потягом до Тернополя, приїжджаю до села, а мені не раді… У моїх батьків була хата, сарай, стодола, прибудова. Поки ми мордувались в Сибіру, свої ж все розібрали, а на нашому подвір’ї побудувались… Щоб десь притулитись, купила стару глинянку, але вона валилась… Спокою я так і не знайшла. Нападали на мене паскуди, готові були задушити, заважала я… Бог їм суддя. До того ж КДБ не дрімало, якось уночі двоє невідомих в шкірянках прийшли на моє обійстя, нишпорили, добирались до хати. Думала, що мені кінець… Мала чоловікову зброю, вирішила, що як будуть ламати двері — постріляю. Під ранок пішли… Потім я здала зброю, щоб не наробити біди. А якось підійшов незнайомець. «Чому по-російськи говорите?» — запитав. «Іди з миром», — відповіла я. Зрозуміла, що не витримаю там, тож поїхала до Києва. Була на прийомі в депутатів, шукала житло, але… Так і живу донині під голим небом, ночую на вокзалах…

«Там лежали людські кістки…»

Чимало тернополян бачили Софію Петрівну, адже вона ночує на залізничному вокзалі або на автовокзалі, вдень виходить у місто, але час від часу повертається подивитися, чи на місці її коробки з речами. Жінку не раз грабували, тож десятки її заяв лежать у поліції. Зверталася й до міської ради, але не просити щось для себе, а щоб відремонтували Музей політичних в’язнів у Тернополі.

— Якби увесь день я сиділа на вокзалі, то могла б з розуму зійти, а так походжу трохи, поспілкуюсь із кимось, — каже Софія Петрівна. — Тисячі разів була біля тернопільської тюрми, де ми колись сиділи, де катували нашу патріотичну молодь… Носила квіти, вінки, лампадки. На початках я боролася, щоб туди в двір не заїжджав транспорт, бо там лежали людські кістки… Там зламані долі за Україну… Тримають мене на вокзалі речі. Добре було б хоч на три місяці в якийсь гуртожиток поселитись. Не хочеться, щоб знову розікрали, як це було на автовокзалі. В ящиках — одяг, взуття, перекус. Нещодавно у мене вкрали рюкзак, у якому було 13 тисяч гривень. Складала пенсію на операцію, хотіла поїхати до могили матері, а залишилась з нічим. Разом із рюкзаком пропали мої записи про родину, про Сибір… Цього найбільше шкода. А скільки разів у мене крали телефони і паспорти… Тепер маю пластикову картку з додатком, але це вкрай незручно. Телефоном користуюся, заряджаю на вокзалі. Час від часу до мене дзвонять родичі. Злодіїв, п’яниць на вокзалі немало, але я від них тримаюся подалі. Товаришую ще з однією жінкою, яка не має житла. Її родичка з Великої Березовиці приймає нас купатися. Я вдячна тій сім’ї, у них троє дітей, свої клопоти, але не цураються нас. Люблю чистоту, не п’ю, не курю. Трохи цікавлюся політикою, але оглядаюсь… Читаю газети. Ось «НОВУ…» люблю (виймає з торбини, — авт.), а ще «Експрес» і «Факти». Харчуюсь всухом’ятку, купую чай. На автовокзалі є їдальня, де смачно готують. Соціальні служби не цікавляться мною, а я не дуже й хочу. До благодійних організацій не звертаюся, бо на таких, як я, лише спекулюють. До геріатричного будинку не хочу, поки даю собі раду. До села не повертаюсь. Ніхто мене там не чекає, окрім батька на цвинтарі. Така вже моя доля…

ТЕРНОПІЛЬ табір сибір вокзал монастириськ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Повідомляємо, що у зв’язку із ремонтними роботами, буде тимчасово припинено електропостачання в окремих житлових будинках Тернополя. А саме: - 23.05.2019р. з 09.30 год. до 12:30 год. за адресами: вул. Малишка, вул. Шагайди, вул. Довбуша, вул. Новосонячна.
Суспільство
Тернопільський лабораторний центр повідомив, що за одну добу (21 травня) до медиків звернулось 98 мешканців з ознаками небезпечних інфекційних захворювань. Найбільше у цей день звертались з випадками нападів (присмоктування) кліщів – 34 випадки. Двоє жителів через кліщів заразилися хворобою Лайма. Також серед лідерів того дня у списку був кір – 26 випадків та вітряна віспа – 17 випадків. Медики також реєстрували потерпілих, яких покусали тварини – 8 осіб....
Пригоди
Нещасний випадок стався на вул. Вебрицького у Тернополі. Чоловік у новобудові впав у шахту ліфта. Травми виявились несумісними із життям. Відомо, що будівельник родом із Зборівщини. За попередніми даними працював на будові офіційно. На вулиці Вербицького у Тернополі чоловік впав з висоти восьмого поверху. Нещастя трапилося 21 травня близько 15:00. Відомо, що загиблий Петро Локоть - мешканець села Білоголови Зборівського району. Чоловікові було 45 років. С...
Пригоди
У поліцію Тернополя звернувся автовласник, який розповів, що у нього викрали автомобіль. Протягом тижня машина стояла на автозаправці, що на вул. 15 Квітня, однак 20 травня її потерпілий вже не виявив. Як розповів 28-річний заявник, невідомі заволоділи його автівкою марки «ЗАЗ 1102» білого кольору. Та вже вранці 22 травня, близько 8-ої години на лінію 102 надійшло повідомлення від небайдужого чоловіка, про те, що на трасі М-12 (Стрий - Знам'янка) поблизу с...
Пригоди
Теpнополянка стала жертвою неналежної поведінки водія однієї із тернопільських маршруток. Вона зняла відео інциденту і поділилася ним у мережі. Як інформують "Тернополяни" з посиланням повідомлення тернополянки Ola La, сьогодні (22 тpавня), близько 14:30 год., у маpшpутці № 13 м. Теpнополя стався неприємний випадок. "...Заплативши за пpоїзд готівкою, попpосила водія видати мені квиток, якого так і не отpимала. На наступній зупинці жінка теж платила готівко...
Суспільство
Титул Чемпіонки Європи з паверліфтингу здобула п'ятнадцятирічна спортсменка Марія Полянська. Незважаючи на маленький зріст та вагу дівчина встановила рекорд у тязі, а також показала вражаючі результати, в сумі вправ здолавши більше 300 кг. Повідомляє Т1 Новини. Рекордсменкою Європи з паверліфтингу стала п'ятнадцятирічна Марія Полянська. Тернопільська спортсменка вразила суддів неймовірною силою  здолавши 350 кг в сумі вправ. І це при зрості в 146 см та ваз...
Культура
Двомовну книгу із оповіданням Василя Єрошенка презентували у Тернополі. Твір із мови есперанто на українську переклав есперантист Віктор Паюк. Тепер нарис про життя корінного народу півострова Чукотка можуть прочитати тернополяни. "Це про те, як хотіли чукчів навчити комунізму. А чукчі кажуть: а в нас комунізм вже і так є. В них є свій ще комунізм, який з феодальних часів залишився, коли комуна разом заробляє, і разом те все розподіляє як Лєнін чи Карл Мар...
Суспільство
Центральні вулиці міста прикрасили великими синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами. Передає Т1 Новини. Стяги  майорять на вулицях Руській,  Шептицького та  Сагайдачного. Будівлі оздобили через проведення  в Тернополі з 20 по 26 травня  святкових та патріотичних заходів, приурочених Дню Героїв.  Зокрема, це піша  хода у вишиванках, яка відбудеться 23 травня.  До участі в святкових  заходах, запрошують усіх небайдужих тернополяни та гостів міста.
Суспільство
Дівчинку, яку залишили у "Вікні життя" в Тернополі, офіційно зареєстрували та видали свідоцтво про народження. Також їй присвоїли прізвище, ім’я, по батькові. Як інформує "Медіатор", тепер маленьку тернополянку звати Марія Іванівна Бандера. Відповідне рішення прийняли на виконкомі Тернопільської міської ради 22 травня. Тиждень тому близько десятої години вечора у приймальному відділенні одного з тернопільських пологових будинків загорілося червоне світле....
Новини по темі
Деякі тернопільські вулиці завтра залишаться без електропостачання
У Тернополі містян атакують комахи, які переносять небезпечну хворобу
П'ятнадцятирічна тернопільська спортсменка стала чемпіонкою Європи з паверліфтингу (ВІДЕО)
У центрі Тернополя майорять великі синьо-жовті та червоно-чорні прапори (ВІДЕОФАКТ)
Маленька дівчинка, яку в Тернополі залишили у "Вікні життя", одержала ім'я (ФОТО)
Степан Барна привітав бійців 44-ої бригади із виходом із зони ООС (відео)
"Обурлива поведінка": на Тернопільщині трьох випускників вигнали під час написання тестів ЗНО (ВІДЕО)
На Тернопільщині відома директорка школи худне заради учня (ВІДЕО)
"Боротьба за життя почалася з народження": допомоги небайдужих тернополян потребує маленька Аделінка Пигина (ФОТО)
У Тернополі відкрили «MediaКриївку» (відео)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!