“Нога трималась на шкірочці” – львів’янин, який потрапив під потяг, приходить до тями

Львів’янин Ігор Дякович якому потягом переламало ногу приходить до тями після операції. До хлопця постійно приходять відвідувачі, а в коридорі під дверима до палати повно друзів і знайомих. 

- В перший же день до мене зателефонувало дуже багато людей і зголосились допомогти, за що усім щиро вдячна, – розповіла Добі подруга Ігоря, Люба Снітинська. – Зараз йому забрали трубки з рота і носа. Лікарі дозволили їсти, але особливу їжу.  По трошки пропускають до нього друзів. Мама через стерс два дні пролежала під капельницею, тепер почувається краще і навіть жартує.

Як розповідає Люба, коли хлопця привезли до лікарні, то нога трималася лише  на шкірочці, пришити її вже не змогли. Нещодавно зробили операцію на ногу, підчистили і старатимуться  зберегти її в такому стані, у  якому вона на разі є. Також пробували поставити вакуумне лікування на ту ж ногу, але на жаль не вдалось, надто велика рана.

Зараз Ігор почуває себе добре, та дякує усім, хто допоміг йому вижити. Про це він написав у листі до своїх друзів, який виставили в інтернеті.

- Не можу сказати, що зі мною все ідеально, хоча бачивши, скільки людей стоїть під дверима, розумію, що я щаслива людина. Велике дякую хочу сказати родині Соколовських, Мисько і Яремчук, і великій кількості віросвітлян з Тернополя, які моляться тут під дверима, і підтримують мене і мою маму в цій тяжкій годині, – розповів у диктованому листі Ігор Дякович. – Окрема моя подяка лікарям та медичному персоналу Тернополя, тим які мене приймали, оперували, і тим що тепер мною опікуються. Дякую священикам моєї парохії, які приїхали до мене. І також моїм найкращим друзям зі Львова, які не шкодуючи грошей, їздять до мене.

За словами хлопця, він не падає духом, його навіть дуже тішить те, що така ситуація зблизила рідних батьків.

- Дуже прошу своїх друзів, по можливості, не приїжджати сюди, бо я лежу в післяопераційному відділенні і сюди дуже рідко пускають. Доліковуватись я буду у Львові, тож до Львова ви зможете прийти в любий час.  Дуже тішить те, що така ситуація зблизила моїх батьків, які за чотири години спілкування знайшли між собою спільну мову. Знаєте, я не опускаю рук, я не зневірився, тому потребую вашої молитовної підтримки. Під час святкових богослужінь, які я, на жаль, не зможу проспівати, прошу помолитися за мене. Всім велике вітання і дякую, -сказав Ігор.

Нагадаємо, що львів’янин Ігор Дякович потрапив під потяг першого січня. Хлопець поспішав сісти у вагон, який відправлявся від станції, послизнувся і впав під колеса.