18:00, 2 лютого 2013 р.

Стрибок у холодну воду зробив 26-річного жителя Тернопільщини інвалідом (фото)

Іван Космина: «Я зрозумів, що мушу допомагати іншим»

Три роки тому життя 26-річного Івана Космини з села Вільхівчик Гусятинського району кардинально змінилося. Вода, яка завжди була його рідною стихією, цього разу підвела його і забрала найцінніше – можливість ходити. Але хлопець не здався. Він не лише знайшов у собі сили боротися з недугою, а й вирішив допомагати іншим.

«Не думав, що у воді зі мною щось трапиться»

Іван здобув освіту вчителя фізкультури. Протягом трьох років працював водолазом. Звільнився через низьку зарплатню та почав займатися будівництвом. Їздив на роботу в Київ. Там він добре заробляв, праця йому подобалась, він радів, що навчився багато нового.
Переломний момент в житті хлопця трапився в понеділок 7 червня 2010 року.

– Ми розвантажували машину з матеріалами для укріплення берегів ставу. Було дуже спекотно, тому, закінчивши роботу, вирішили покупатися, – розповідає газеті Місто Іван. – Я згадав свою роботу на рятувальній станції і всіх попередив, щоб не стрибали в воду, оскільки це дуже небезпечно. А сам, як досвідчений плавець, який з 5-річного віку з водою на «ти», вирішив не витрачати часу на повільне входження в воду і стрибнув. Кажуть, що доволі часто тонуть ті, хто вміє добре плавати, адже вони дуже самовпевнені. Я був настільки впевнений в своєму вмінні, тому навіть не міг подумати, що зі мною щось трапиться. У воді я відразу зрозумів – щось зламав, але вперто не хотів вірити, що це шия… Спершу подумав – руки, тому через шок я не можу ворушитись. Добре, що поруч був мій товариш Володя, який одразу кинувся на допомогу. Тоді викликали «швидку», і мене оперативно прооперували. Операція тривала чотири з половиною години замість запланованих двох.

Не розумів, навіщо вижив

Діагноз лікарів шокував усіх – перелом шийних хребців на рівні С5,С6. Іван чотири доби перебував у реанімації на межі між життям і смертю. Потім на нього чекали десятки днів в лікарняних палатах, реабілітація і повернення додому.

Зараз він каже, що так повинно було статися саме в цьому місці. Адже трагедія звела його з багатьма хорошими людьми, які дуже допомогли, підтримали, змусили змінитися і віднайти сенс життя. Але таке усвідомлення прийшло з часом. А тоді, у 2010-му, йому було дуже важко. Він не міг зрозуміти, навіщо він вижив і для чого повинен так жити, для чого Бог залишив його на землі.

– До березня 2011 в мене була жахлива депресія, – зізнається хлопець. – Були різні думки. Я не хотів жити. У той час я поїхав у Тернопіль дробити камінці, які утворилися в сечовому міхурі – це типова хвороба всіх «шийників». Коли мене привезли в палату і я побачив літніх людей, які лежали після операції, мені було ще гірше. Наступного дня до мене підійшла студентка, назвала моє ім’я і запитала, чому я тут лежу. Я розповів їй все. Вона пішла, але після цього часто мене навідувала, ніби відчуваючи, що мені потрібне спілкування. Розмови ні про що і водночас про все на світі. Тоді я зрозумів, що мушу не опускати рук і допомагати іншим. Вирішив, що буду працювати з молоддю.

Місячну пенсію витратив на спортивний майданчик

Іван Космина вважає, що сьогодні найбільшою проблемою є молодь, яка захоплюється спиртним, сигаретами і таким чином знищує своє здоров’я.

– До травми я також був такий: вдень викурював півтори пачки сигарет, випивав у компанії друзів, – розповідає Іван. – Тепер шкодую про це. Розумію, що то було неправильно. Працюючи з молоддю, побачив у їхніх очах бажання жити краще. Вони хочуть змінити цей світ, майбутнє, нашу країну, але їм потрібна допомога. Діти потягнулися до мене, адже я їм запропонував основне – здоров’я.

Іван організував будівництво спортивного майданчика у Вільхівчику і перетворив сільський пустир на улюблене місце хлопців. Для цього використав свою місячну пенсію. Коли закипіла робота і у селі зрозуміли, що це цілком реальний проект, почали допомагати, хто чим міг. Багато чого діти робили власними руками і дуже раділи з цього. Чотирирічний Назарчик був на сьомому небі від щастя, коли разом з татом посадив дерево і зрозумів, що воно його.
Підтримав Іванові починання його добрий товариш ще з Києва, викладач Києво-Могилянської академії Костянтин Сєгов. Він пообіцяв, що кілька дітей може відправити на відпочинок у літній табір від «Могилянки».

Напередодні Різдва Іван та його вихованці зробити у центрі села шопку та організували чудову різдвяну програму, з якою ходили від хати до хати.

Щодня 3-5 годин займається фізкультурою

У голові хлопця ще багато різноманітних планів та проектів. Він щоденно працює над їх втіленням. Найголовнішим зв’язком зі світом для Івана є Інтернет. Вранці він прокидається, вмикає комп’ютер, читає новини і спілкується з друзями. Потім займається лікувальною фізкультурою від трьох до п’яти годин. Все залежить від того, як він себе почуває. Для спортивних занять у будинку обладнаний спеціальний спортзал. Тут є різноманітні тренажери, станки. Багато з них зробили власними руками друзі Івана за його побажаннями. Влітку хлопець обливається холодною водою та лікується бджолами.

– Як вчитель фізкультури я сам підбираю собі вправи, – розповідає Іван. – Адже при такій травмі, як у мене, потрібен індивідуальних підхід. Я часто експериментую, випробовую різні методики та вибираю, що підходить саме мені, адже однакових хвороб, як і однакових людей, не буває. Тут неможливо призначити всім один і той же курс лікування.

Мріє змінити життя молоді у Вільхівчику

Іван мріє організувати в своєму селі реабілітаційний центр для лікування людей з травмами спини та шиї. Адже у Вільхівчику дуже приємна атмосфера, мальовнича природа. Та поки що це в далекій перспективі. Зараз він активно займається молоддю. Навесні хоче ще більше розбудувати спортивний майданчик, щоб юним вільхівчанам хотілося сюди приходити. Для цього навіть відкрив рахунок для всіх охочих допомогти у його починаннях – Відкритий Банк Хрещатик №6768160200311653дійсний до 01\16.

Якщо вас зацікавив цей неймовірний хлопець з Гусятинщини, ви захочете з ним поспілкуватися, підтримати його діяльність і розширити географію спортивно-оздоровчого руху «Вікторія», який започаткував Іван, приєднуйтесь до нього в соціальній мережі «Вконтакті» http://vk.com/id145322598

Іван дуже радіє спілкуванню та новим знайомствам. Він має здатність заряджати позитивною енергією і надихати на добрі справи. На таких людях тримається світ.
invalid