На тернопільському Пантеоні Героїв з’явився перший індивідуальний пам’ятник: як він виглядає

Родина Стадників зрештою домоглася свого: на могилі загиблого військового Віталія Стадника на тернопільському Пантеоні Героїв встановили індивідуальний пам’ятник.

Фото з кладовища розмістив на своїй сторінці тернопільський журналіст Андрій Щесняк.

"Отже, поставила родина Стадник своєму сину пам'ятник, який хотіла. І не міг батькам, брату і дружині полеглого героя ніхто цього заборонити...", – зазначив під фото Щесняк.

Нагадаємо, до цього батьки захисника кілька років відстоювали своє право в судах, а справа пройшла через рішення першої інстанції, апеляції та Верховний Суд. У центрі конфлікту було питання: чи може родина сама обирати вигляд надгробка, якщо на меморіальному секторі міська влада передбачила єдиний зразок пам’ятників?

Понад три роки суперечок, кілька судових процесів і протилежні рішення різних інстанцій. Родина Олега та Марії Стадників зрештою домоглася можливості встановити на могилі загиблого сина Віталія індивідуальний пам’ятник на Пантеоні Героїв у Тернополі. 14 жовтня 2026 року на місці поховання залили фундамент під майбутню скульптуру захисника на повний зріст.

Про це повідомила співавторка концепції Пантеону Героїв Дарця Веретюк. Вона наголошувала, що пам’ятник істотно контрастуватиме і відрізнятиметься від інших поховань на меморіальному секторі, де встановлюють однакові світлі козацькі хрести.

Чому виник конфлікт

Віталій Стадник загинув 1 жовтня 2022 року під час бойового завдання на Херсонщині. Він був добровольцем, служив у морській піхоті. На Микулинецькому кладовищі в Тернополі його поховали на секторі почесних військових поховань.

Улітку 2023 року міська влада затвердила концепцію Пантеону Героїв. Вона передбачала єдиний вигляд могил — однакові козацькі хрести з каменю-пісковику та уніфіковані надмогильні плити. На облаштування меморіального комплексу з міського бюджету виділили 14 мільйонів гривень.

Родина Стадників із таким підходом не погодилася. Батьки хотіли встановити на могилі сина пам’ятник за індивідуальним проєктом — із темного граніту, зі скульптурою Віталія на повний зріст.

У жовтні 2023 року рідні почали облаштовувати могилу за власним задумом і встановили гранітні плити. Однак працівники комунального підприємства «Ритуальна служба» їх демонтували, оскільки конструкція не відповідала затвердженому проєкту. Згодом суд тимчасово заборонив проводити роботи на могилі.

Які аргументи наводили Стадники

Батько загиблого Олег Стадник наполягав, що під час поховання родину не попередили про майбутній меморіальний комплекс та обмеження щодо вигляду пам’ятника.

Ще один важливий аргумент — сина поховали раніше, ніж затвердили Положення про Пантеон Героїв. Тому, на думку родини, нові правила не могли обмежувати права, які вони вже мали відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Стадники також заявляли, що мають право самостійно встановити надмогильну споруду в межах виділеної ділянки за власні кошти. Окремо вони вимагали надати точну інформацію про місце поховання сина — сектор, ряд і номер могили.

Чому інші родини виступали проти

Прихильники єдиної концепції Пантеону наголошували, що меморіальний сектор має бути цілісним простором пам’яті, а однакові надгробки символізують рівність усіх загиблих захисників.

Співавторка концепції Дарця Веретюк пояснювала, що за основу взяли традицію козацьких поховань і меморіал Українських січових стрільців на горі Маківка. На її думку, індивідуальні пам’ятники порушують спільну архітектурну композицію.

Частина родин загиблих також виступала за збереження однакового оформлення могил. Вони вважали, що правила мають бути спільними для всіх, незалежно від статусу чи можливостей родичів.

Представники міської ради та комунального підприємства своєю чергою наполягали, що облаштування Пантеону має відбуватися відповідно до затвердженого проєкту, а самовільне встановлення інших споруд неприпустиме.

Як змінювалися рішення судів

Суперечка перейшла у кілька судових процесів. У грудні 2023 року Олег Стадник подав позов до комунального підприємства «Ритуальна служба», вимагаючи не перешкоджати встановленню індивідуального пам’ятника.

Паралельно родина оскаржувала положення міської влади, яке забороняло встановлювати на Пантеоні надгробки, що відрізняються від затвердженого зразка.

Основні етапи судової тяганини:

Жовтень 2024 року. Тернопільський міськрайонний суд відмовив Олегу Стаднику в позові щодо встановлення індивідуального пам’ятника.

3 грудня 2024 року. Восьмий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Олега Стадника та родин ще двох загиблих військових — Віталія Коваля і Валерія Гинди. Суд визнав протиправним та нечинним пункт 17 Положення про Пантеон, який забороняв встановлювати індивідуальні надмогильні споруди.

Січень 2025 року. Після оскарження з боку міської ради рішення апеляційної інстанції було переглянуте не на користь родин. Це знову поставило під сумнів можливість встановлення авторських пам’ятників.

2025 рік. Родина Стадників продовжила оскарження та звернулася до Верховного Суду. До касаційного процесу також долучилися родини Віталія Коваля та Валерія Гинди.

2026 рік. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу родини Стадників і зобов’язав комунальне підприємство «Ритуальна служба» не перешкоджати встановленню індивідуальної намогильної споруди в межах виділеної ділянки поховання.