"Вірус "не зацікавлений" в смерті людини, його "завдання" – максимально довго існувати": вірусолог Надія Жолобак (ФОТО)

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Надія Жолобак розповіла про те, чому темпи поширення коронавірусу не повинні дивувати, для кого COVІD-19 особливо небезпечний і що станеться з епідемією в найближчі місяці і роки.

Скажіть, чи очікували вірусологи, що коронавірус буде поширюватися такими швидкими темпами?

Це стандартні темпи поширення. Міграція населення в світі дуже велика, ми за години перебираємося з материка на материк. І така мобільність має зворотню сторону.

З моменту виникнення вірусології як науки – а це вже більше ста років – вченими детально вивчені механізми розмноження вірусів, закономірності їх взаємодії з чутливою клітиною, особливості імунної відповіді організму саме на інфекційний процес, викликаний вірусом, а не мікробом. Відповідь організму на Коронавірусну інфекцію відповідає всім відомим закономірностям.

Але ми знаємо також, що будь-який вірус, при багаторазовому послідовному інфікуванні (цей процес називається пасивування вірусів), що відбувається під час епідемічного спалаху, поступово втрачає свою активність, відбувається його аттенуація (адаптація вірусу до об’єкта, який він атакує, в напрямку зменшення агресивності). Тобто, з кожним пасажем вірусу, з послідовним інфікуванням кожну наступну особу, вірус зменшує свою інфекційну активність.

Свого часу була паніка з приводу SARS, MERS (спалаху захворювань цих коронавірусів були, відповідно, в 2002 і 2015 роках). А зараз про них згадали тільки тому, що COVІD-19 з цього ж сімейства вірусів, і теж викликав епідемічний процес. Як сталося зі збудниками SARS, MERS, точно так же знизиться інфекційність COVІD-19, а епідемія зійде нанівець.

Класичним, який ілюструє стратегію поведінки вірусів в людській популяції, є приклад захворювання, що викликається вірусом герпесу. Інфікуючи людини в ранньому, постнатальному періоді, вірус "живе" в наших нервових клітинах все життя, псує іноді її якість, але у переважної більшості людей не проявляє себе. Звичайно, бувають випадки герпетичного менінгоенцефаліту, системних герпетичних захворювань, але в загальному вірус "не зацікавлений" у смерті людини, його "завдання" – не вбити, а максимально довго існувати в навколишньому середовищу.

Як скоро COVID-19 перетвориться в "герпес"?

Складно відповісти "як скоро". Взагалі, зниження патогенності COVID-19 відбувається вже зараз, але коронавірус продовжить циркулювати. І ми повинні розуміти, що є певні закономірності взаємодії вірусу і організму. Немає вірусу, який на всіх діє однаково (той же герпес: хтось безсимптомно живе з ним, а хтось регулярно змушений лікуватися від загострень, а хтось хворіє дуже важко, іноді зі смертельним результатом). Захворювання в кожному індивідуальному випадку буде протікати по-різному, в залежності від віку, стану імунної системи, на характер перебігу захворювання будуть впливати препарати, який людина приймає, інші хвороби.

ВООЗ заявив, що захворювання, викликані COVID-19, діагностуватимуть також влітку. Але всі Коронавірусні інфекції, а їх більше 40, постійно циркулюють, ми просто на них уваги не звертаємо (хоча хтось стикався, наприклад, з "кишковим грипом"). Коронавірус нікуди не зникне, адже він і не взявся нізвідки. Він існував трохи в іншій формі. Потім відбулося його зміна – еволюційний стрибок (яким саме чином – це предмет детального вивчення фахівців вірусологів, молекулярних біологів).

Можна говорити про сезонність? Чи знизиться кількість захворювань влітку?

Пік захворювань – осінь і весна. Це пов’язано з тим, що в цей період більше скупченість населення: період навчання, тоді як влітку студенти на канікулах, більшість працюючих теж беруть відпустки саме в літній період, а потім повертаються в міста, де і запускається колективний інфекційний процес. Влітку коронавірусна інфекція однозначно піде на спад, в тому числі і тому, що коронавірус нестійкий до ультрафіолетового опромінення. А оскільки метеорологи обіцяють спекотне літо, ймовірність збереження коронавируса в навколишньому середовищі дуже невелика.

Хоча, завжди потрібно пам’ятати, що ми живемо в світі вірусів, на "планеті вірусів", де циркуляція – поява і догляд вірусів – це постійний процес. Тому будуть постійно з’являтися, йти і знову з’являтися різноманітні нові-старі форми вірусів. Людство завжди жило, живе і буде жити в такому оточенні: ми всі сформовані. Головне – не панікувати. Я вважаю, що страхи з приводу епідемії перебільшені, і введення тотального карантину не зовсім адекватна реакція. Адже тоді такий же карантин потрібно вводити при кожному спалаху грипу або ГРЗ. Можна запитати: "Чи потрібно рубати руку, якщо її можна просто помити?" Крім того, потрібно пам’ятати, що в умовах соціального шоку різко зростає формування індивідуального стресового стану, пригнічується робота імунної системи, і це теж призводить до хвороб.

Чи правда, що можна повторно захворіти коронавірусом?

У минулому, в позаминулих роках, були ГРЗ, що не діагностували як коронавірус через те, що не було відповідних тест-систем. Але були повторні захворювання: перехворіла, і знову захворів. Повернення інфекції – звичайне явище. Люди, які не доїдають (вживають мало білка), що не досипають, перебувають у стресі, можуть хворіти ГРЗ повторно неодноразово.

У ситуації з COVID-19 головне – регулярно мити руки, не чіпати обличчя, очі, рот руками. Це звичайні вимоги, які виконуються будь-яким грамотними, культурними людьми.

Постійне носіння масок невиправдано: їх потрібно надягати інфікованій, хворому, щоб не заразити оточуючих, або ж здоровому короткочасно в приміщенні, в місцях масового скупчення людей, якщо ви хочете частково зменшити контакт з мелкодісперснимі краплями, що знаходяться в повітрі і, можливо, містять частинки якого -або збудника. Якщо ж не знімати її годинами, то така поведінка тільки збільшує ймовірність зараження.

Наскільки вірне твердження, що COVID-19 небезпечний тільки для літніх людей?

Не зовсім вірно, але проблема людей похилого віку, що контактують з COVID-19, в тому, що дуже багато з них беруть певний клас препаратів, що знижують тиск (інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту (АПФ) і блокаторів рецепторів ангіотензину). У відповідь на це, на поверхні їх клітин компенсаторно збільшується кількість рецепторів АПФ. А характерною особливістю COVID-19 є саме його спорідненість до АПФ рецепторів, що і забезпечує його успішне проникнення всередину клітини. Тобто, у таких груп населення, а це, звичайно, не тільки люди похилого віку (у Великобританії, наприклад, людей, які приймають ангіотензівние препарати цього класу – 10%), сприйнятливість до вірусу більше.

Крім того, люди похилого віку, звичайно, мають букет хронічних захворювань: компенсовані або не дуже зміни в серці, судинах, печінці, нирках, цукровий діабет. Відповідно, різко зростаюча навантаженість на ці органи, в умовах вірусної інфекції, є небажаною. У більш важкій формі хворіють – незалежно від віку – палять, пацієнти з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів, астмою. Але аналогічно впливає на стан організму і грип, інші респіраторні захворювання.

Детальніше читайте у "news4you".