Коронавірус із Бергамо: чому епідемія в Італії схожа на катастрофу, а у Німеччині – ні (ФОТО)

Що не так з Італією? Це питання ставить собі багато хто з тих, хто читає італійські новини. Кількість загиблих від коронавірусу тут щодня встановлює нові сумні максимуми, а система охорони здоров’я вже давно не справляється із потоком важкохворих.

А головне – те, що за офіційною статистикою рівень смертності в Італії просто зашкалює.

Як повідомляє "Європейська правда", 9% хворих на коронавірус, зареєстрованих у Італії, померли. У найбільш ураженому регіоні, Ломбардії, смертність перевищила 12%, хоча у решті світу цей показник складає 3,3%, у Китаї – 3,9%.

Чому Італія не змогла повторити успіх Німеччини, де вже зареєстровано 25 тисяч хворих, а рівень смертності складає... всього лише 0,4%?

У чому причина настільки разючої відмінності, та чи є небезпека, що Україна повторить італійський шлях?

Ні, це не "просто грип"

Новини з Італії, що з’являються останнім часом у ЗМІ, викликають не тільки коментарі про співчуття жертвам епідемії. Багато хто також ставить запитання: а чи не перебільшена загроза?

На жаль, ні.

Тут треба зауважити: це у нас говорять про "епідемію коронавірусу в Італії", а насправді Італія – дуже різна. У частині провінцій рівень захворюваності не сильно відмінний від українського. Є навіть провінція без жодної смерті; ще у шести – не більше десяти померлих (станом на 22 березня).

Але є "італійський Ухань": північний регіон Ломбардія із 10 млн мешканців.

Там – майже половина італійських хворих та більше 60% смертей.

Середньодобовий рівень смертності у Ломбардії "у мирний час" – близько 270 людей сумарно з усіх причин, від ДТП до хвороб і просто старості. А тепер порівняймо: на піку, в суботу, лише із діагнозом "коронавірус" тут померло 546 людей, тобто удвічі більше за нормальний рівень. І ці цифри – не повна смертність у регіоні, бо лишаються також загиблі з інших причин.

Втім, і Ломбардія – неоднорідна. Там також є як відносно спокійні, так і "червоні" зони.

Один з ключових осередків епідемії – провінція Бергамо, 1 млн мешканців.

У цій провінції стримати поширення вірусу не вдалося. Попри всі карантинні заходи, епідемія стала неконтрольованою, а минула субота поставила сумний рекорд: кількість жертв зросла на 256 осіб за одну добу.

Саме звідси походять кадри, що облетіли весь світ – колона військових автомобілів, які вивозять з міста тіла загиблих, бо спроможностей місцевого крематорію не вистачає. Коли кількість смертей вдесятеро вища за звичайну – це не дивує

Причому місцева влада вважає, що офіційна статистика смертності від COVID-19 занижена.

Кілька днів тому мер Бергамо Джорджіо Горі оприлюднив дані про зростання смертності у своїй місцевості.

"В 13 муніципалітетах, включно із Бергамо, за перші два тижні 2019 року було 107 смертей. Цього року за той самий період ми маємо 480 смертей", – заявив він.

При цьому, за словами мера, лише 91 загиблий у цей період був офіційно визнаний "коронавірусним", бо тести проводили не всім.

Відтоді епідемія лише набирала обертів, смертність зросла в рази. Але те, що вона несе реальну загрозу, італійці зрозуміли не відразу.

Вірус з італійським темпераментом

Але чому саме Італія стала епіцентром цієї епідемії? І чому тут так багато смертей?

Можна виділити 5 суто італійських причин, поєднання яких і призвело до такої трагедії. Деякі з них характерні й для України.

По-перше, Італія "проспала" початок епідемії.

В останні дні, коли кількість жертв досягла пікових позначок, лікарі із сумом констатували:

країна пожинає плоди "шалених вихідних" 7-8 березня.

У ті дні в країні вже було 7 тисяч підтверджених хворих і понад 350 померлих від коронавірусу, і їхня кількість стрімко зростала – але карантин діяв лише у кількох містечках та провінціях. ЗМІ тоді рясніли фоторепортажами з італійських лижних курортів, розташованих у лічених кілометрах від епіцентру епідемії – і там, попри небезпеку, були величезні черги.

По-друге, італійці відомі своєю недовірою до влади. І в цьому вони дуже схожі на українців.

У дні "шалених вихідних" влада вже рекомендувала не збиратися групами, не їздити на відпочинок тощо – але хто ж буде слухатися рекомендацій, доки вони є добровільними?

Те, як багато втратила Італія, не оголосивши карантин вчасно, наочно ілюструє графік захворюваності двох сусідніх провінцій у Ломбардії.

Зелена лінія – провінція Лоді, де ще 23 лютого запровадили частковий карантин: після появи там перших підтверджених хворих влада обмежила в’їзд та виїзд до 11 муніципалітетів. Ці заходи не були жорсткими, вони зачепили лише частину міст у провінції – але навіть це спрацювало. У Лоді крива заражень так і не перейшла до вибухового зростання.

А рівно за два тижні карантину ця провінція перестала бути "лідером" – її обігнали відразу кілька сусідів, після чого карантин був запроваджений по всій Ломбардії. І лише зараз, за два тижні загального карантину, в регіоні почалося спадання темпів епідемії.

По-третє, Італія відома тісними контактами між людьми.

Зустріч знайомих – обов’язково з обіймами. Спілкування – обов’язково зблизька, обов’язково емоційно (що радикально збільшує передачу інфекції повітряно-крапельним шляхом). Ідеальний простір для епідемій!

По-четверте, в Італії – дуже висока тривалість життя.

Сприятливі природні умови, економічний добробут, якісна медицина – усе це призвело до зростання середнього віку. А літні люди (які майже невідворотно мають супутні захворювання) є головною групою ризику під час цієї епідемії.

Це не означає, що "допенсійні" італійці – у безпеці. Серед 5,5 тисяч жертв епідемії є чимала кількість тих, хто молодший за 50 років, а до реанімації потрапляє також чимало молоді. Але переважна більшість загиблих – дуже літні люди.

Середній вік італійських жертв епідемії – 79,5 років!

Важливо підкреслити: у багатьох інших країнах Європи також високий відсоток старшого населення. Однак є ще один фактор ризику, якого немає у Німеччині чи Швеції, але він є в Італії (а також в Україні).

Отже, по-п’яте: проти Італії грають її сімейні традиції.

Одна з головних рекомендацій під час цієї епідемії – це максимальна ізоляція старших людей. Меркель, Рютте радять своїм громадянам: "не приїздіть до батьків, не привозьте до них онуків". Логіка проста: групу ризику, тобто літніх людей, треба уберегти від контакту з інфекцією.

Але в Італії це неможливо.

67% італійців віком 18-34 роки живуть разом із батьками. Серед хлопців цей показник – 73%. Для порівняння, у Данії таких менше 20%, у Британії та Німеччині – менше 35%.

Втім, навіть цих п'яти причин недостатньо, щоби пояснити італійський феномен, бо є два набагато впливовіших фактори

Невраховані смерті

Смертність від коронавірусу обраховують так: ділять кількість тих, хто помер через ускладнення, пов’язані з цією хворобою, на кількість підтверджених хворих, і помножують на 100%.

А отже, достатньо змінити правила підрахунку будь-якого з цих двох показників, щоби вплинути на показник країни.

В Україні часто згадують Німеччину як приклад того, як треба долати епідемію. Попри шалену кількість заражень, у статистиці йдеться лише про 86 померлих, і це зазвичай пояснюють високою якістю німецької медицини, великою кількістю реанімаційних ліжок тощо.

Лікування у Німеччині дійсно є якісним – можливо, найкращим на континенті, і воно дійсно дозволяє рятувати багатьох важких хворих, але ще більше на статистику впливають два інших фактори.

1) Німці не роблять посмертні тести у тих, хто помер від "простудних ускладнень" (хоча насправді – зі значною імовірністю через COVID-19).

Натомість італійці роблять їх майже завжди, і помітна частка зростання смертності останніх днів грунтується саме на цих тестах. Приклад - третя українка, що померла в Італії в результаті епідемії. До слова, навіть італійці за такого підходу враховують не всі смерті: так, майже непоміченою лишається шалена смертність у "домах відпочинку", де доживають свій час старі та хворі, пишуть агенції Reuters та ANSA.

2) Є підозри, що німці не враховують у цій статистиці смерті частини тих, хто, окрім коронавірусу, мав серйозні захворювання.

Тут варто зазначити, що коронавірус сам по собі не є "смертельним". Вбивають не його токсини, а ускладнення, які він часом викликає.

Головна група ризику під час епідемії COVID-19 – літні люди, які мають серйозні супутні хвороби/патології. Італійці, а також переважна більшість інших держав світу, враховують їхні смерті як "коронавірусні", якщо тест такого хворого був позитивним. Пояснення звучить логічно: ці люди могли би прожити суттєво довше, але організм не витримав додаткового "коронавірусного тиску".

Чи зараховують німці у свою статистику смерті усіх таких людей? Тут є різночитання. Італійці наполягають, що ні – і саме в цьому захована значна частка німецького успіху з низького рівня смертності у зв’язку з епідемією. Лунали навіть заяви з вимогою синхронізувати методику. Але у інституті Роберта Коха наполягають, що не приховують ці смерті за іншими діагнозами.

А от відсутність тестування померлих там визнають. "Ми не вважаємо, що тестування померлих має вирішальне значення (для боротьби з епідемією)", – пояснили у німецькому інституті Роберта Коха в коментарі AFP.

Втім, є й інші складові, які формують успішність німецьких показників, про них – нижче.

Хворіють усі

Повернемося до питання про причини провалу показників Італії, а особливо Ломбардії, де відсоток смертності перевищує 12%.

Причина цієї аномалії проста: кількість хворих у цьому регіоні не знає ніхто.

За умов, коли медична система вже давно перевищила свої спроможності, тестуванням потенційних хворих тут не переймаються.

За місяць від початку епідемії в цьому регіоні-десятимільйоннику зробили лише 70 тисяч тестів! 27 тисяч із них підтвердили діагноз. А оскільки для кожної людини тестування зазвичай проводять двічі, це означає, що тести підтверджували хворобу в абсолютній більшості випадків.

Просто у Ломбардії тестують лише тих, хто потрапив до лікарні (або помер) із явними симптомами коронавірусної хвороби. На інших не вистачає ресурсів, та й немає потреби. І без того відомо, що у цьому італійському регіоні епідемія вирує буквально всюди.

"Ми не знаємо, як багато пацієнтів є інфікованими без явних симптомів, або тих, які за симптомами мають немов звичайний грип. Бо зараз кожен, хто застудився – насправді хворий на COVID-19", – пояснює Вітторіо Демічелі, епідеміолог, що працює з урядом Ломбардії.

А ті, хто потрапив до ломбардійської лікарні, мають найвищу ймовірність підхопити коронавірус.

Лікарів, які контактували з хворими, вже давно не ізолюють, доки у них немає симптомів. Звичайні італійці також про це знають – а отже, намагаються не потрапляти туди.

У схожій ситуації опинилася Іспанія.

Зараз там повторюється сценарій Ломбардії. Кілька тисяч іспанських лікарів вже мають діагностований коронавірус, місць у лікарнях шалено бракує. І ніхто не має сумніву, що реальна кількість хворих суттєво вища за діагностовані 33 тисячі людей.

Але є й інша історія. Це знову Німеччина.

Насправді німці мають успіх не тільки через те, як вони рахують кількість померлих.

Уряд Ангели Меркель діє чітко у відповідності до рекомендацій ВООЗ, яка радить тестувати, тестувати і тестувати, наскільки дозволяють можливості, щоби ті, хто захворів, пішли у самоізоляцію – і локалізувати поширення вірусу.

Професор Лотар Вілер, президент Інституту Роберта Коха у Німеччині, каже, що зараз німецькі лабораторії готові проводити близько 160 тисяч тестів на тиждень – але за потреби тестуватимуть ще більше.

"Тут питання лише у спроможності. А спроможність у Німеччини дуже, дуже висока", - цитує Вілера Financial Times.

Саме завдяки цьому Німеччина нарощує кількість ідентифікованих хворих – навіть тих, хто не потребує лікування в стаціонарі. А зі зростанням цієї кількості відсоток смертності автоматично спадає.

Схожим чином планує діяти Велика Британія, де обіцяють тестувати 25 тисяч людей на день.

Ба більше, навіть у Італії є схожі приклади! Регіон Венето, один з найбільш постраждалих від епідемії, від початку тестує не тільки тих, хто потрапив до лікарні, і, можливо, завдяки цьому не перетворився на "другу Ломбардію" – хоча "стартували вони зі схожих позицій. Там вже провели 57 тисяч тестів, знайшли 5122 інфікованих, 169 з них (3,3%) померло. Це теж чимало – але набагато менше, ніж у Мілані чи Бергамо.

А де Україна?

На фоні того, як різні країни ЄС обирають різні стратегії боротьби з коронавірусом та часом роблять помилки, які у підсумку коштують життя багатьом громадянам, особливо важливою є відповідь на запитання: а чи може Україна уникнути повторення цих помилок? Де ми є зараз?

На кого ми більше схожі у боротьбі з епідемією – на Італію чи на Німеччину?

Насправді ми – десь посередині.

Україна уникнула головної італійської помилки: ми не проспали початок епідемії. Але передумов для її стрімкого розвитку у нас більше, ніж вдосталь. Це і контакти зі старшим поколінням, і кількість українців, які живуть з батьками, і, на жаль, жахливий стан нашої медичної системи, що є незрівнянним не лише з німецькою, але і з італійською.

Чи вдасться нам згладити пік захворювань? Гарантії немає. Бо головний інструмент протидії епідемії – тестування хворих – ми не здатні використовувати навіть на італійському рівні. У той час як Німеччина готова робити 160 тисяч тестів на тиждень, а Італія використала 180 тисяч за місяць, Україна отримала у Китаї реагенти лише на 50 тисяч ПЛР-тестів.

Чи буде вирішена ця проблема? Від відповіді на це запитання значною мірою залежить крива захворювань у нашій державі. Бо те, що епідемія не обійде нас стороною, вже є, напевно, очевидним.

Коронавірус пандемія Італія Німеччина Україна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(4 оцінки)
Високі оцінки користувачів за Повнота інформації
1 людина рекомендує
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Культура
Карантин в Україні може бути продовжений до другої половини травня.  Як повідомила Українська правда, про це заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він припустив, що Україні «як мінімум два місяці доведеться перебувати, як всій Європі, в карантинному стані». На прохання уточнити, чи йдеться про 2 місяці з початку вже діючого карантину, чи про додаткові 2 місяці, Аваков відповів: «До другої половини травня, гадаю».
Суспільство
Всі 5 дітей з Монастириського арйону, в яких виявили коронавірус, переносять інфікованість в легкій формі, в них добрий настрій і майже немає симптомів. Про це повідомив заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь. Всі решта інфіковані на самоізоляції під наглядом сімейних лікарів. Більшість з них навіть не мають підвищеної температури. "Надіємось, що в такому стані вони і перехворіють. На 17.00 в Монастириському районі інфікованих коронавірусом - 68 о...
Суспільство
Без людей відбувається зараз більшість богослужінь. У храмах для цього налаштували відеотрансляції і служби проводять онлайн в соціальних мережах. Щоправда, зауважує архієпископ Тернопільський і Кременецький владика Нестор, в частині храмів, де немає великої кількості людей, богослужіння таки проводять. Частина парафіян у цей час перебуває на вулиці із дотриманням дистанції та інших вимог карантину. Показує Т1.
Екологія
В Україні МОЗ в умовах карантину дозволив відновити роботу ринків, за умови, що там буде виконуватися низка вимог. Про це йдеться в постанові головного санітарного лікаря України, заступника міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, яку опублікували на сайті МОЗ. Як інформує "Obozrevatel", згідно з документом, органи місцевого самоврядування можуть дозволити торгівлю на ринках за таких умов: Зареєстрований оператор ринку харчових продуктів; на ринку перебув...
Суспільство
ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» із сумом повідомляє, що на 83 році пішов з життя Тимошенко Володимир Васильович колишній головний лікар Тернопільської міської санепідстанції – Головний державний санітарний лікар м. Тернополя. Володимир Васильович народився 27 липня 1937 року в селі Подільки Сумської області. З 1955 р. по 1961 р. навчався в Харківському медичному інституті. Після закінчення навчального закладу був направлений на роботу в м. Бучач, де пр...
Екологія
Міський голова Монастириської Андрій Старух на своїй сторінці в мережі Фейсбук повідомив невтішну новину: у нього було діагностовано коронавірус. "Складно бути на передовій і залишитися повністю неушкодженим.Щойно лабораторний аналіз підтвердив в мене позитивний результат на COVID -19. В мого заступника - Андрія Гладиша, з яким ми разом здавали аналізи, результат негативний, він здоровий. Останній місяць почувався добре, жодного разу не було ні підвищеної...
Суспільство
Організатори мистецького фестивалю “Ї” повідомили, що у зв’язку з карантином та епідемією коронавірусу, цьогорічна весна для кожного з вас і нас буде без “Мистецького фестивалю “Ї”. Весна без фесту “Ї”, зате осінь таки буде мистецькою! – повідомляється на сторінці фестивалю Ї. – 4 – 8 листопада нові затверджені дати 8-го “Мистецького фестивалю “Ї”. Тож підкорегуйте свої календарі ? Ми працюємо над тим, аби усі оголошені анонси узгодити на нові дати, а тако...
Суспільство
Волонтери проекту «PRO Милосердя» з пожертвуваних харчів готують обіди для одиноких і малозабезпечених краян. Теплу їжу доставляють людям додому щопонеділка. «Борщ червоний, макарони, підлива, салат з капусти, йогурт та печиво», – такий обід приготували сьогодні господині-благодійниці. Волонтери з проекту «PRO Милосердя» доставили їжу підопічним додому, пише зз. «Кожного понеділка наші підопічні отримуватимуть теплі та смачні обіди. У магазинах та супермар...
Суспільство
У Тернополі до 23 квітня запроваджено карантин. І в той час, коли вулицями міста пересувається менша кількість транспорту та пішоходів, одразу на декількох перехрестях розпочалися підготовчі роботи з пониження бордюрного каменя біля пішохідних переходів. За словами заступника начальника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Андрія Дроздовського, заплановано, що першочергово працівники підрядної організації облаштують понижен...