18:00, 8 лютого 2013 р.

Неподалік Тернополя дерева виростають із… бісеру – рукотворне чудо (фото)

І взимку дерева можуть милувати око зеленим, червоним і навіть рожево-блакитним листям, а квіти – цвісти всіма кольорами веселки.

Цю істину підтверджують роботи Наталі Лукіянець, яка живе у селі Біла неподалік Тернополя. Виплетені з бісеру калина, берізка, акація, різнобарвні троянди, фіалки й інші дивовижі жінка створює у вільний час. А має його не так багато, адже вдома підростають синочки: старшому минуло чотири роки, меншому – лише шість місяців.

Попри сімейні клопоти, Наталя вже встигла виплекати із кольорових намистин цілий сад, у якому красуються різноманітні дерева та квіти. Якось вирішила порахувати роботи й виявилося, що створила їх близько ста п’ятидесяти. Різних кольорів, відтінків, дизайну. Людину, якій би не сподобалося це розмаїття, знайти вельми важко. Зазвичай усі захоплено й зацікавлено роздивляються різнокольорові витвори, воліють мати таке дерево чи квітку в себе. Та заробляти на своєму захопленні жінка не прагне, каже, робить це для душі.

Але й удома тримати величеньку колекцію не дуже зручно – рослини з бісеру потребують постійного догляду, не люблять пилу та яскравого сонця. Крім того, навіть найпрекрасніший сад, схований від людських очей, втрачає свій шарм. Тому Наталя без жалю дарує свої витвори рідним і близьким, більшість її рукотворів прижилися у нових оселях. Вироби майстрині не лише дивують споглядальника, а й випромінюють позитивну енергетику, бо ж у кожен з них вклала частинку власної душі та тепло рук.

Уперше нанизувати намистини Наталя спробувала ще у дитинстві. Її подруга плела браслети, кольє, то й сама почала створювати простенькі прикраси. Всерйоз «потоваришувала» з бісером в одинадцятому класі, отримавши на уроках праці завдання виготовити перше у своєму житті деревце. «Вирощувала» його майже місяць, тоді й руки боліли, й очам важко було. Адже тільки на перший погляд здається, що все дуже просто. Насправді ж ця робота потребує наполегливості, концентрації уваги, сили волі.

Незважаючи на труднощі, таке ювелірне заняття їй сподобалося. Згодом випадково натрапила в інтернеті на чиїсь витвори з бісеру й подумала, чому б і самій не спробувати зробити подібну красу. Сьогодні тендітні пальчики Наталі настільки призвичаїлися до крихітних намистинок, що чергову дивовижу може завершити за два-три дні. Навіть готових схем не використовує, гляне на живу квітку чи дерево – і невдовзі милує око така ж, тільки з бісеру. Часто ідеї народжуються в уяві, і тоді з’являються казкові дерева кохання та щастя.

Наталя із фантазією підходить не лише до процесу творення, а й до пошуку матеріалів. Мідний дротик, який є основою будь-якої композиції, купує не в спеціалізованих магазинах, а у знайомого, який ремонтує мотори. Додому повертається із кілограмом дроту, намотаним на руці – так його зручніше переносити. Для стовбурів використовує товстий алюмінієвий дріт. Його на ринку немає, тому доводиться шукати у друзів і сусідів.

Бісеру для дерев і квітів, які створює Наталя, теж потрібно чимало. Найбільше намистинок – близько двох кілограмів використала на весільний букет, який замовила у неї дружина брата. У висоту її вироби «виростають» на 20-30 сантиметрів, а деякі, як, наприклад, ніжно-рожевий клематис чи ажурні троянди, до півметра заввишки.

Бісероплетіння для Наталі – не просто захоплення. Це – життя. За професією вона перукар, а ще демонстратор моделей одягу та зачісок. Але за спеціальністю працювала недовго, вийшла у декретну відпустку. Сьогодні жінка не уявляє свого дня без дзвінких голосів синів і роботи з бісером. Окрім плетіння, вишила з допомогою намистин кілька ікон. Своїми знаннями та досвідом ділиться й з іншими. Вона створила свою групу в одній із соціальних мереж, де роздає поради всім, хто хоче навчитися цієї нелегкої справи, пише газета Свобода.

– Щойно втілю якийсь задум у життя, беруся за новий, – каже майстриня. – За роки, які я займаюся бісероплетінням, змогла зацікавити цим свого чоловіка. Якщо має вільну хвилину, іноді допомагає мені. Батьки також підтримують мене, а старший син і сам пробує плести з бісеру. Недавно прийшов до мене і каже: «Я буду братикові робити подарунок».

… Хто і що б не казав, а люди теж здатні робити дива. І це направду так. Бо ж іноді дива бувають рукотворними. Це усвідомлюєш, коли дивишся на вироби Наталі.