У Лаврі на Тернопільщині досі не протестували на коронавірус жодного монаха (ВІДЕО)

Московська церква стала найбільшим розсадником коронавірусу в Україні. Ніхто не застрахований від зараження. Але ієрархи церкви Московського патріархату вели пряму агітацію проти карантину, збираючи натовпи людей у Лаврі та інших храмах, наражали людей на небезпеку захворіти і розносити хворобу далі. Відзначився такими закликами й скандально відомий намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павло(відомий за кличкою "Паша-Мерседес"), який і сам тепер захворів.

Цей депутат Паляниця  не є жителем Почаєва.  Наскільки відомо, то Лавра  взагалі закрита  зразу після Паски. Ніякі церковні служби не проводяться.  Якщо Попи дійсно, заражені від своєї пастви(заробітчан)  цим вірусом, то напевно вирішили  самоізолюватись і, якщо буде угодно Богу , тихо  піти з життя без всякої реклами. А взагалі-то, чому вчепились тої Лаври. Чому ніхто не каже, що потрібно тестувати всіх жителів Почаєва, особливо тих, хто останнім часом знаходився в лікарнях  Найперше були інфіковані лікарі, особливо постраждали і лікарі, і пацієнти психо-неврологічної лікарні. Чому про це нічого  не говорить пан  Паляниця. Як він спрацював так, що лікарі не були забезпечені засобами захисту і як спрацювала місцева влада разом з поліцейським відділком, не проконтролювавши прибулих з-за кордону і не створили їм умови для самоізоляції. Якби про це подумали, то, напевно, і Лавра би в цьому допомогла., як допомагає всім  бездомним. І чи подумав пан Паляниця про цих людей, де вони тепер.?!

А КОЛИ НА COVID-19 ПРОТЕСТУЮТЬ УСІХ МОНАХІВ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В МОНАСТИРЯХ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ, І ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ ТАКОЖ ??? )) ЧИ ТАМ НЕ МОЖЕ БУТИ КОРОНАВІРУСУ?

Най медики м. Почаїв подякують своїм шанованим самозакоханим самодурам -- душегубникам в рясах, що підкинули їм зайвої робооти й клопотів, і не тільки  для них, а для всіх мешканців міста й усім благодійникам медичної сфери і не тільки, й звідусіль, щоб було чим наступні кілька місяців перейматися й від чого потерпати. Най подякують за тривале понаднормове робоче навантаження. Помоляться най медики за них із вдячністю за таке випробування долі, якого можна було уникнути чи звести його до мінімуму во врємя оно, коли все ще тільки і зовсім не стрімко саме у даному місті починалося. А за душегубців переживати нічого: у них свої приватні лікарі-консультанти, передадуть їм тишком-нишком потрібні ліки з Києва, все їм передадуть і видадуть, перехворіють, перележать, а потім скажуть під кінець: ось бачите,  ніхто з нас не хворий і т.п. Ниці жалюгідні негідники, що прикриваються саном і чинять суд земний над іншими, а Бог їх не на таке призивав, що вони робити взялися, все їм земної владти не вистачає для підміни волі Божої власним свавіллям над усіма і кожним. Є там, кого слухати. Дуже гідно з їхнього боку, дуже людяно вони повелися, обачно, виважено й дуже переживальницьки за прихожан власних і усіх, хто мешкає довкола, не говорячи про те, що євангелієм в їхніх діях при цьому так і запахло -- на кілометри понесло й всіх довкола осяяло. Ділами засвідчили вкотре, якого статуту вони притримуються, і діла їхні свідчать за них без слів, як би їхні сліпі й навіжені фанатики їх не намагалися недолуго й ганебно відбілювати -- Бога цим тільки ганьблячи. Хай менше саном прикриваються, виписують усім своїм офанатілим підлобузникам індульгенції й не поводять себе, як партія непогрішимих пап римських. Співчуття ж іншим й милосердя -- так з них і поперло в даній ситуації, риси, які в них корінням сягають незрівнянних глибин. Всі теє помітили і мали змогу вкотре в таких високих позахмарних чеснотах означеної групи осіб, що прикриваються званнями й санами, пересвідчитись. Яскраво себе засвідчили і власні милосердя, людяність, порядність і любов до ближнього -- все, про що йдеться в  євангелії, все з тих сановитих привілейованих так і перло, через край із них переливалось. Саме в такому іншим було повчатися, а вони натомість все про якийсь карантин, блок-пости, маски, костюми спецзахисту, медапарати з медзасобами, куди там їм , земним, до позахмарних висот привілейованої касти гори Почаївської. Проповідь самими діями: словами, вчинками, словами, вимушеним погордливим "затвором", зверхньою "мовчанкою" і іншими вихилясами й прийомами подвійної гри, брехні, дези й лицедійства. Театральна трупа лишилася без глдачів-фанатів -- от лихо, от біда, от горе, а все решта -- ... видумки й проіскі врагов православнутого мракобісся, врагов православнутості головного мозку в окремих груп осіб і псевдоспільнотах, псевдо, бо штучно й ефімерно утворених й  підтримуваних.

Про священиків й самарян сьогодення щодо розслаблених й недужих посеред дороги, а насправді ж -- до власних прихожан, захожан і незахожан, але хто у місті поруч, про ближніх й милосердних на противагу фарисеям наших часів у рясах  й званнях, титулованих-привілейованих, Лк, глава 10, 25-37 25И вот, один законник встал и, искушая Его, сказал: Учитель! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную? 26Он же сказал ему: в законе что написано? как читаешь? 27Он сказал в ответ: возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всею крепостию твоею, и всем разумением твоим, и ближнего твоего, как самого себя. 28Иисус сказал ему: правильно ты отвечал; так поступай, и будешь жить. 29Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний? 30На это сказал Иисус: некоторый человек шел из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам, которые сняли с него одежду, изранили его и ушли, оставив его едва живым. 31По случаю один священник шел тою дорогою и, увидев его, прошел мимо. 32Также и левит, быв на том месте, подошел, посмотрел и прошел мимо. 33Самарянин же некто, проезжая, нашел на него и, увидев его, сжалился 34и, подойдя, перевязал ему раны, возливая масло и вино; и, посадив его на своего осла, привез его в гостиницу и позаботился о нем; 35а на другой день, отъезжая, вынул два динария, дал содержателю гостиницы и сказал ему: позаботься о нем; и если издержишь что более, я, когда возвращусь, отдам тебе. 36Кто из этих троих, думаешь ты, был ближний попавшемуся разбойникам? 37Он сказал: оказавший ему милость. Тогда Иисус сказал ему: иди, и ты поступай так же.