Тернопільська студентка побувала у серці Німеччини (фото)

Побачити Бранденбурзькі ворота, побувати у Рейхстагу, піднятися на найвищу споруду Берліна – телевежу – і скуштувати традиційних німецьких страв вдалося студентці третього курсу факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Марічці Постолан під час своєї подорожі до Німеччини.

– Оскільки я навчаюся на факультеті іноземних мов, то подорожі за кордон для мене дуже потрібні, особливо до Німеччини, адже німецька мова для мене – профільна, – розповідає Новій Тернопільській газеті дівчина. – Відтак напередодні Нового року разом зі своїми подругами-однокурсницями вирушила до самого серця Німеччини – Берліна. Ми не сумнівалися у тому, що подорож буде захоплюючою, але не очікували, що, повернувшись додому, у нас не вистачить слів, щоб описати все побачене! Подорожували ми автобусом і після нічного переїзду прокинулись вже у Берліні. Хоча погода була не дуже хорошою, це зовсім не завадило нам насолоджуватися архітектурою цього чудового міста. 

На Рейхстагу й досі збереглися написи радянських солдат 

Першою пам’яткою архітектури, до якої прийшли тернополянки, були Бранденбурзькі ворота – символ усієї Німеччини. Вони розташовані наприкінці знаменитої вулиці Унтер-ден-Лінден, перед парком Тіргартен. У минулому це були одні з кількох воріт, через які можна було потрапити в місто, проте наприкінці XVIII століття вони перетворилися на монументальну тріумфальну арку. Спорудженням Бранденбурзьких воріт у 1788-1791 роках керував відомий архітектор Карл Готтгард Лангганс, а ініціатором їх зведення був прусський король Фрідріх Вільгельм II, син Фрідріха Великого. Розташовані на Паризькій площі, Бранденбурзькі ворота після зведення Берлінської стіни опинилися у Східній частині міста, а стіна неначе некрасиво їх «обходила». Нині ворота знову чудово вписуються у навколишній міський пейзаж.

– Наш екскурсовод виявився дуже цікавим та енергійним, тож устиг показати нам ще багато інших визначних місць і розповісти про них, – зауважує Марічка. – Для мене, напевне, найцікавішою архітектурною пам’яткою був Берлінський кафедральний собор – найбільший протестантський храм у Німеччині. Пощастило нам побачити і не менш відому будівлю парламенту – Рейхстаг. Будівництво Рейхстагу завершилося в 1894 році при кайзері Вільгельмі II. 27 лютого 1933-го будівля Рейхстагу згоріла внаслідок підпалу, в якому нацисти звинуватили комуністів і використали цей факт для того, щоб отримати надзвичайні повноваження й розправитися з політичними супротивниками. 30 квітня 1945-го радянські війська взяли штурмом Берлін і підняли над Рейхстагом прапор перемоги. На стінах Рейхстагу радянські солдати залишили безліч написів. Через два роки за розпорядженням радянської комендатури були видалені написи непристойного характеру і вписано кілька «ідеологічно витриманих». Частина написів була збережена під час реставрації. У 2002 році Бундестаг, що в 1990-ому переїхав із Бонна у будівлю Рейхстагу, порушував питання про видалення цих написів, але більшістю голосів пропозиція була відхилена. Багато написів, зроблених радянськими солдатами, збереглося у внутрішніх приміщеннях, нині вони доступні тільки з екскурсоводом за записом. А купол Рейхстагу є одним з чудес Берліна, завдяки цьому Бундестаг став найбільш відвідуваним парламентом у світі. 

Їздять на велосипедах

Далі маршрут тернопільських туристів пролягав на найвищу споруду міста – телевежу, ще вони помилувалися будівлею університету ім. Гумбольдта і побували на знаменитому Музейному острові – відвідали Пергамський музей, Старий та Новий музеї і Музей Боде.
– Цікаво те, що хоча ми були у Берліні вперше, після загальної екскурсії містом вже могли самостійно орієнтуватись у ньому без карти, вулицями Берліна важко заблукати, – зауважує дівчина. – Здебільшого ми пересувалися громадським транспортом – надзвичайно зручним, охайним і зовсім не переповненим, на відміну від нашого. Відтак завше можна було знайти для себе вільне місце. Вразило те, що автобуси приїжджали точно до хвилини за розкладом, вказаним на зупинці.

За спостереженнями Марічки, на вулицях столиці Німеччини можна побачити багато велосипедистів, отже, німці все-таки віддають перевагу здоровому способу життя.
– Особливо цікаво було спостерігати велику кількість цих транспортних засобів поряд з університетами. Якщо ж не маєте власного велосипеда, його можна орендувати за 10-12 євро на день, – каже дівчина. 

– Ми також гуляли по різдвяних ярмарках, де скуштували традиційні німецькі ковбаски, а також тістечка з грибами та шинкою, – каже Марічка Постолан. – Зігрівалися гарячим та запашним глінтвейном. Мене вразило те, що місцеві мешканці там дуже приємні, до вас можуть усміхатися звичайні перехожі і нікому це не видається дивним. У Берліні туристів люблять і поважають. Ми навіть познайомилися з одним німцем, який розповів, що багато чув про Україну і навіть одного разу побував у Львові і хотів би ще раз туди поїхати. У жодному з магазинів я не побачила обурених продавців, кожен щиро вітався та усміхався. До речі, магазини в Німеччині зачиняються о 6-7 годині вечора. Для мене це було найбільшою несподіванкою. Звичайно, для такого режиму є багато пояснень: у німців, які, як кажуть, себе дуже поважають, розпорядок дня досить серйозно відрізняється від нашого.

– Після насиченого враженнями дня в Берліні ми були дуже виснажені, але завдяки емоціям і захопленням зовсім не відчували втоми, – зізнається дівчина. – Прощаючись з Берліном, біля Бранденбурзьких воріт ми загадали бажання повернутись сюди ще.