Банківські картки тернополян усе частіше “позичають” шахраї

Здебільшого це стається через легковажність власників карток, кажуть у банках і в міліції. Тож закликають людей бути обачнішими, не повідомляти іншим номер картки й інші дані

Тернополянин Олексій продавав через Інтернет свої речі. Тоді тернополянин і втратив 4000 грн. Їх з картки чоловіка зняв псевдопокупець.

- Зателефонував чоловік. Сказав, що зацікавився моїм товаром і попросив номер картки, на яку потрібно перевести гроші, аби оплатити товар, - пригадує тернополянин. – Незабаром він передзвонив і сказав, що зробити переказ не може. Мовляв, потрібно змінити налаштування мого рахунку і попросив номер мого мобільника.

Тернополянин повірив псевдопокупцеві й повідомив номер телефону, до якого була “прив’язана” його банківська картка. За товар повинен був отримати 2000 грн. Натомість зловмисник зняв із картки нашого співрозмовника 4000 грн. Тобто всю суму, яка на той момент була на рахунку.

- Я звернувся до банку. Мою картку заблокували. Але гроші я таки втратив, - бідкається чоловік. – У банку пояснили, що я сам винен у цьому. Тоді я звернувся в міліцію. Правоохоронці відкрили кримінальну справу. От я й чекаю, що буде далі…

Офіційний розмір крадіжок – 116 млн грн

Зовсім нещодавно Нацбанк і МВС України оприлюднили статистику шахрайських операцій з банківськими картками українців за 2012-й.

Загалом у 2012, як повідомив начальник управління по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України Максим Литвинов, в країні зафіксували 139 фактів шахрайства з електронними рахунками на загальну суму 116 млн грн.

Однак реальні суми збитків банків від шахраїв, як кажуть фахівці ринку, важко оцінити. Їх вимірюють навіть мільярдами. Про заниження суми збитків говорять і в НБУ.

- Не секрет, що банки і платіжні системи прагнуть не показувати реальні збитки, щоб зберегти довіру клієнтів. Ми бачимо тенденцію до зростання цих збитків, - сказала на прес-конференції директор гендепартаменту інформаційних технологій і платіжних систем НБУ Наталя Синявська.

Як і раніше, найчастіше шахраї підробляють картки, використовують картки без її пред'явлення - в Інтернеті, по телефону та операції з втраченими картами.

Отже, за минулий рік загальна кількість шахрайських операцій з платіжними картами зросла на 47%. Натомість кількість банків, з рахунків яких зникали гроші, у 2012-му зросла до 57-ми. Це – майже кожен другий банк.

Нагадаємо, торік восени Україну сколихнуло кілька гучних історій. Адже із банківських карток, на які збирали пожертви для операцій важкохворим дітям і дорослим, шахраї зняли сотні тисяч гривень.

Відтак у зоні ризику – майже кожен українець. Бо майже всі ми вже маємо банківські картки – зарплатні, платіжні, кредитні, пенсійні тощо.

“Подарувала” шахраєві більше 4000 грн

У Тернопільській області, як повідомляють правоохоронці, жертв "карткових" шахраїв також вистачає. Суми вкрадених коштів варіюють - від 1000 до 5000 грн, навіть набагато більше. Власникам карт телефонують нібито з банку. Пропонують змінити ПІН-код. Іноді шахраї видають себе за потенційних покупців товару через Інтернет. Дехто діє ще цинічніше. Такі псевдоблагодійники кажуть, що хочуть переказати гроші людині на важку операцію. Результат у всіх випадках – схожий: люди втрачають значні суми.

Так, восени 2012-го у міліцію звернулися дві жінки, які потерпіли від людей, які назвалися працівниками банку. Жінкам обіцяли замінити ПІН-код, а натомість поцупили з їхніх кредиток понад 6000 грн.

Зокрема, одній із потерпілих зателефонував на мобільник невідомий, який сказав, що працює у банку. Назвавши тернополянці ім'я, прізвище та по батькові, чоловік почав переконувати її, що потрібно негайно змінити ПІН-код кредитної картки. Мовляв, є ризик втрати грошей, бо інший працівник банку, який оформлював кредит, уже звільнився. Жінка назвала свій ПІН-код, але СМС із новим кодом так і не дочекалася. Натомість з її картки зникли 4100 грн.

Часто шахраї – колишні працівники банків

Підозрюваного в описаній вище шахрайській схемі знайшли. Однак правоохоронці кажуть, що це - швидше виняток із правил.

- Адже зловмисники, які відважуються на афери із банківськими картками, зазвичай добре знають тонкощі такої протиправної діяльності, - пояснюють працівники сектору зв’язків із громадськістю УМВС України в Тернопільській області. - Часто до такого роду ошукування вдаються колишні або нечесні теперішні співробітники фінансових установ. Адже вони не тільки мають доступ до бази даних клієнтів, а й можуть зловжити цим.

Тож міліціонери застерігають усіх: краще вберегтися від зловмисників, аніж потім повернути своє. Адже навіть якщо шахрая врешті знайдуть і доведуть його вину в суді, ще не факт, що ви свої гроші повернете: в нього просто може не виявитися ні грошей, ні майна, яке можна продати.

- Варто запам'ятати кілька простих порад. Не надавайте нікому і за жодних обставин особистої інформації, особливо телефоном, - кажуть міліціонери. - Уважно читайте СМС-повідомлення, які приходять на ваш мобільний. Якщо вас переконують у ризику втратити кошти чи інформують про будь-які інші банківські операції та вимагають надати якісь дані, не поспішайте, краще спершу зателефонуйте на "гарячу лінію" банку.

До речі, ці номери телефонів вказані на кожній банківській картці.

ПІН, телефон та інші свої дані не розголошуйте

У банках дбають про захист своїх клієнтів від шахраїв, однак наголошують: сама людина також не повинна легковажити. Скажімо, при видачі пластикових карток банкіри обов’язково попереджають клієнта, що розголошувати ПІН-код та іншу особисту інформацію третім особам не можна.

- Йдеться про номер картки, ПІН-код, номер мобільного телефону, до якого вона “прив’язана” та інші дані, - пояснює фахівець одного з місцевих банків. – Так, ПІН ми завжди просимо зберігати окремо від карти і в жодному разі не записувати його на зворотному боці “пластику”.

Це - елементарні правила безпеки, якими не варто нехтувати, наголошує він. Адже що більше інформації повідомить людина зловмисникам, то більше у них шансів присвоїти гроші.

Отже, щоб не дарувати своє шахраям, варто дотримуватися кількох правил. Зокрема, фахівці місцевих банків радять відкривати окрему платіжну карту, якщо плануєте розплачуватися грошима з неї, купуючи в Інтернеті. Для онлайн-розрахунків не варто використовувати зарплатну чи депозитну картку. Крім того, доцільно встановити ліміт на проведення операцій в Інтернеті, наприклад, 500, 1000 грн. Не зайве також підключити послугу СМС-банкінгу, яку пропонує кожна фінустанова. Відтак ви зможете отримувати оперативну інформацію про рух коштів на рахунку і в разі потреби задзвонити в банк та заблокувати картку.