Де і коли тернополяни зможуть побачити скульптури Іоана Пінзеля? (фото)

Дев’ять робіт видатного Майстра барокової скульптури вісімнадцятого століття Іоана Георгія Пінзеля, які виставляли у паризькому Луврі, уже повернулися до тернопільських музеїв.

Чотири алегоричні фігури, скульптури “Святий Вікентій” та “Святий Франциск Борджіа”, а також рельєф “Відсічення голови Іоану Предтечі” перебувають у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Ще два рельєфи “Ангел-хоронитель” та “Благовіщення”, які передали на виставку у Париж із Покровської церкви у Бучачі, тимчасово розмістили в експозиції обласного художнього музею.

- Усі сім робіт із фондів нашого музею привезли 13 березня під кінець робочого дня, – повідомила Віра Стецько, науковий співробітник обласного краєзнавчого музею, дослідниця творчості Пінзеля. – Перевезення здійснювала австрійсько-німецько-українська компанія «Кunsttrans». Її працівники дуже відповідально поставилися і до транспортування, і до упакування самих робіт. Ще перед транспортуванням скульптур та рельєфів до Парижа інженер компанії-перевізника з Австрії приїжджав до Львова, щоб зробити відповідні заміри. Фіксував найвищі і найширші точки, і спеціально під усі скульптури були зроблені подвійні – зовнішні і внутрішні – ящики з використанням спеціальних матеріалів. Супроводжували вантаж працівники охоронної фірми “СБ “Титан”.

Вантаж супроводжували не тільки охоронці, а й фахівці від мистецтва. Зокрема, у транспортуванні цінних експонатів до Тернополя брали участь двоє художників-реставраторів із Національного науково-дослідного реставраційного центру України Віталій Миргородський та Ярослав Туряк.

- Всі необхідні заходи для збереження та перевезення робіт Пінзеля були здійсненні належним чином, – зазначив Ярослав Туряк, художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів поліхромної скульптури і декоративного рельєфу реставраційного центру України. – Усі експонати транспортування перенесли добре. Адже перевозили їх у подвійних ящиках. Внутрішня сторона зовнішнього ящика оббита спеціальною плівкою, завдяки якій в цих ящиках створюється певний мікроклімат зі стабільною температурою та вологістю. Поліхромна скульптура, як і живопис, має кракелюри, тобто маленькі тріщинки на поверхні, через що може відбуватися відшарування або ж незначне осипання виробів. Дерев’яні скульптури також мають природну властивість до незначного розтріскування, мінімального розширення. Так от, ніякого відшарування чи осипання не було виявлено при огляді експонатів. На темній тканині не було жодного елементу поліхромії, чи левкасу, чи фарби, чи позолоти, не кажучи вже про відірвані голови, про що писали деякі ЗМІ.

Обоє фахівців не тільки супроводжували роботи Пінзеля до Тернополя, а й реставрували їх. Зокрема, Віталій Миргородський разом з колегами відреставрував два рельєфи з Тернопільщини – “Відсічення голови Іоану Предтечі” та “Ангел-хоронитель”, а також допомагав та давав консультації при реставрації інших робіт. А Ярослав Туряк брав участь у реставрації алегоричних фігур, святих Франциска і Вікентія та інших. Над відновленням ще одного рельєфу з іконостасу Покровської церкви у Бучачі “Благовіщення” працювали Мирослава Білецька-Зварич, завідувач відділом науково-дослідного реставраційного центру України та Наталя Білостоцька, провідний художник-реставратор Центру. Загалом, над проведенням консерваційно-реставраційних заходів унікальних творів Пінзеля працювало близько двох десятків фахівців з Києва та їхні колеги з Львівської філії Центру.

Відреставровані скульптури із Тернопільського краєзнавчого музею перебувають у його фондах, тому відвідувачі закладу наразі не мають можливості оглянути їх. А от оновлені дияконські двері з Бучача тернополяни можуть побачити в обласному художньому музеї.

- Я приймав участь у реставрації рельєфу “Ангел-хоронитель”, – розповідає Віталій Миргородський, художник-реставратор Центру. – Це була дуже складна робота. У нижній частині, від того що це були дияконські ворота у церкві, які стикалися з підлогою, вони були дуже пошкодженні, мали багато втрат і були дуже брудні. На позолоті дуже складно взагалі проводити будь-які операції: чи закріплення чи елементарне зняття бруду. На позолоті дуже важко зняти бруд таким чином, щоб не пошкодити її. Складно було, особливо в нижній частині, зняти лак на якому був товстий шар бруду з вологою, і він був жорсткий, як цемент. Зчистити його не так легко було, це кропітка праця: сидиш і розчищаєш, розчищаєш. Та коли потоншав шар покривного лаку, який з часом також темніє, відкрилась позолота, вона стала чистішою і рельєф просто засяяв. Складність нашої роботи полягала ще в тому, що ці рельєфи з Бучача передали на реставрацію тільки за місяць до транспортування до Франції. І все доводилося робити в стислі терміни. Ми працювали без вихідних з восьмої ранку до дев’ятої вечора.

Щодо робіт Пінзеля, які перебувають у фондах краєзнавчого, то можливо їх виставлять на огляд під час святкування сторіччя музею. Утім, зробити це можна буде тільки за умови оновлення приміщення, де їх раніше експонували.

- Раніше в експозиції музею було представлено тільки чотири роботи Іоана Пінзеля: “Святий Франциск Борджіа”, “Святий Вікентій” з костелу Успіння Богородиці в Бучачі, і дві антипедії “Чудо святого Миколая” та “Відсічення голови Іоану Предтечі” з Покровської церкви у Бучачі. Напередодні виставки у Луврі нашу експозицію ми доповнили алегоричними скульптурами. Зараз варто було б зробити реконструкцію розділу “Культура краю XVII – початку XIX століття”. Тому що роботи реставровані, вони вже по-новому дивляться, для скульптур треба нові тумби, треба оновити саме приміщення, і на це треба певні кошти. Оскільки у музею коштів на оновлення розділу коштів немає, то будемо звертатися за допомогою до меценатів.