Бачити у сні, як долаєш дороги та бути скованим хворобою – для деяких тернополян світ починається і закінчується у… чотирьох стінах

«Нам потрібна не жалість, а шанс».

Марити подорожами, бачити у сні, як легко долаєш незнайомі дороги, та бути скованим хворобою – таке випробування доля послала Ростиславу Семенишину. Однак юнак, якому після народження лікарі встановили страшний діагноз – ДЦП, зумів довести, що навіть така важка недуга – не привід відмовлятися від мрій дитинства.

Ростиславу недавно виповнилося 23 роки. Живе в Тернополі з батьками, у звичайній багатоповерхівці. В одній з кімнат – невеликий куточок біля стіни: крісло, комп’ютер, диски з фотографіями, ікона. Тут завдяки інтернету юнак спілкується з новими знайомими, хоча вдома не засиджується. Завдяки мужності та вірі він навчився, подорослішавши, ходити без сторонньої допомоги і тепер чимало часу проводить у Тернополі біля улюбленого озера чи годує голубів на Театральній площі. А ще Ростик опановує професію юриста в коледжі, бо переконаний: лише знаючи свої права, можна їх відстоювати. Адже нині, як і десятки років тому, для багатьох українців з обмеженими можливостями світ починається і закінчується у чотирьох стінах, - пише газета Свобода

Перші кроки далися нелегко

До народження Ростислава в його сім’ї вже підростала сестричка й батьки з нетерпінням очікували ще одного малюка. Слова лікарів про те, що у сина – дитячий церебральний параліч, приголомшили всю родину. До шести років хлопчик практично не ходив. Надія стати на ноги з’явилася в нього після операції, яку зробили лікарі в Євпаторії. Спеціально для Ростика на місцевому протезному заводі виготовили апарати, які випрямляли ноги й фіксували стопу. Таке пристосування закріплювали аж на поясі й дозволяли знімати лише під час сну. Важили апарати майже чотири кілограми. Усі незручності, які терпів хлопець, виправдовувала думка, що він зможе ходити. До цього часу батьки носили його на руках чи возили у візку.

Ростислав згадує, як важко давалися перші кроки. Мама брала сина за руку і поволі водила вулицями, а згодом – у перший клас. Ростик навчався у Тернопільській школі-інтернаті для дітей з ДЦП і наслідками поліомієліту. Коли почав ходити, відстань від дому до школи займала у нього півтори години. У випускному класі вже без допомоги рідних долав цей шлях за 25-30 хвилин.

Сьогодні підтримувати рівновагу юнаку допомагають спеціальні палки, з якими виходить на вулицю. Ті, що використовує взимку, обладнані шипами, щоб не ковзати по кризі.

«Ми не гірші, ніж інші»

Важче за слизьку дорогу долати щодня власні сумніви. Ростислав повірив у себе і після школи вступив до місцевого училища, здобув професію оператора комп’ютерного набору. А згодом став студентом Тернопільського коледжу Університету «Україна», де й вивчає юриспруденцію. Шкодує, що обрав дистанційну форму навчання, бо тепер знає – справився б із заняттями і на стаціонарі. Однак у нашій країні людей з фізичними вадами змалку готують до певного сценарію життя: школа-інтернат або навчання вдома, далі – замкнутий простір у чотирьох стінах… Саме він зазвичай і є найбільшим випробуванням. Тому Ростислав мріє, аби дітям з обмеженими можливостями створили умови в звичайних школах, а не ізолювали в інтернатах.

– У школі мені було комфортно, допомагали вихователі, – розповідає юнак. – Але важко знайти своє місце у суспільстві, якщо звикнеш, що твої проблеми вирішить хтось інший. Ті ж контрольні роботи я міг писати два уроки, якщо не встигав закінчити завдання. А коли вступив в училище, перші місяці було дуже важко, бо до мене ставили вимоги, як до звичайного студента. Тому я прихильник інклюзивної освіти, коли діти з обмеженими можливостями навчаються зі своїми здоровими однолітками. В Україні про це говорять давно, але далі розмов справа не йде. У нас більше півстоліття інваліди взагалі наче не існували, інтернати будували на окраїнах міст.

Ростиславу часто доводиться долати стереотипи, та, незважаючи на труднощі, хлопець веде активніше життя, ніж багато здорових людей. На соціальну допомогу, яку одержує як інвалід першої групи (а це майже 1300 гривень), важко утримувати себе, тож у вільний від навчання час береться за будь-яку посильну роботу.

Ростик налаштовує комп’ютери, за невелику винагороду допомагає студентам із завданнями... Жартує, що у таких випадках працює «сарафанне радіо», коли клієнти, яким він допоміг, рекомендують його іншим. Бо у незнайомих людей, які дізнаються про нього з оголошень, при першій зустрічі виникає недовіра, чи зможе хлопець на палках справитися з роботою…

– Хочеться здолати ці стереотипи та показати, що ми нічим не гірші від інших, – усміхається Ростислав. – Я можу робити те, що й здорові люди, потрібно лише більше часу. На жаль, у суспільстві недостатньо інформації про інвалідів. Як тільки я почав їздити маршрутками, вісімдесят відсотків водіїв зачиняли переді мною двері. А коли я познайомився з ними ближче, ситуація змінилася. Деякі водії навіть під’їжджають до краю тротуару, аби мені було легше сходити.

Без гіркоти й образи

Нині Ростислав навчається на третьому курсі коледжу. У майбутньому сподівається працювати за фахом, щоб допомагати людям. І хоч наставники налаштовують його консультувати вдома, складати договори, позовні заяви, хлопець мріє про колектив однодумців і сподівається, що знайдеться людина, яка не дивитиметься на брак досвіду, стереотипи й візьме його на роботу.

– Нам потрібна не жалість, а шанс, щоб відстояти своє право бути людиною, – зауважує юнак. – Давно відомо, що природа, обділяючи фізично, часто компенсує цей збиток чимось іншим: сліпим дарує дивовижний голос і слух, глухих наділяє художньою уявою... Я вдячний рідним за те, що не змирилися з моєю хворобою, дали мені шанс боротися, повірили, що зможу бути самостійним. І раджу всім, у кого дитина хвора, не сидіти, склавши руки, а скористатися всіма можливостями для її реабілітації.

У Ростислава особливий талант – дивитися на світ без гіркоти й образи та ділитися позитивним ставленням до життя з іншими. Він займається спортом, у дитинстві брав участь у змаганнях із шахів, плавання. З батьками, які шукали для сина будь-яку можливість для лікування, об’їздив пів-України. І вірить, що колись здійсниться ще одна його мрія – побувати у країнах Європи та Сходу – Індії, Китаї, Малайзії, щоб побачити древні культури.

– Я переконаний: у житті немає нічого неможливого, просто люди бояться мріяти, – каже цей мужній юнак. – Я переконуюся у цьому щодня, головне – вірити в себе. Починайте з маленьких мрій. Вони обов’язково здійсняться, якщо докласти трішки зусиль.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
У Тернополі невідомі люди в масках та з автоматами захопили автопідприємство на Гайовій. Про це поліцію повідомили власники підприємства.  Це автотранспортне підприємство на Гайовій. Тут у п'ятницю вранці захопили територію. Як кажуть власники, невідомі люди в масках представилися працівниками приватної охоронної фірми. На чолі групи був чоловік, який заявив, що він новий керівник підприємства і має усі необхідні документи. Повідомляє Тернопіль1. У поліції...
Пригоди
Під час складних погодних умов поліцейські продовжують слідкувати за безпекою дорожнього руху та допомагають водіям у разі необхідності. Вчора вночі на дорогах Тернопільщини сталися дві ДТП. За попередніми даними, обійшлося без потерпілих. Перша автопригода трапилась на трасі М-12. Водій вантажівки не впорався з керуванням, з’їхав у кювет та перевернувся. На щастя, ніхто не постраждав. Того ж ранку відбулась й інша ДТП, у якій керманич вантажного автомобіл...
Суспільство
Історію, яка вразила до сліз, розповіла у соцмережі тернополянка Діана. Випадок стався 14 грудня на проспекті Бандери, коли бабуся переходила дорогу і потрапила у небезпечну ситуацію. Старенькій допоміг небайдужий водій. Пише 20 хвилин. "Вразило до сліз, - пише Dina Huch. - Хочу поділитися випадком, який вразив мене сьогодні. Близько сьомої години ранку, коли надворі було ще темно, я йшла на автобусну зупинку, що на проспекті Степана Бандери. Зі сторони зе...
Суспільство
Від слів до діла. Тернопіль дійсно переходить від старих маршруток до якісних великих автобусів. Як повідомили у міській раді, перша партія нових автобусів вже пройшла техогляд та інші необхідні процедури та готуються вирушити у Тернопіль. Пише Те.ньюс. Автобуси закуповуються в рамках програми реформи громадського транспорту Тернополя, яку ініціював міській голова Сергій Надал. За словами міського голови Тернополя, нові автобуси відповідають сучасним європ...
Екологія
В ході проведення заходів з охорони водних біоресурсів на підконтрольних рибогосподарських водних об’єктах Тернопільської області 13 грудня рибоохоронними патрульними було викрито три порушення. З них: два за ч. 4 ст. 85 КУпАП, пов’язані з використанням заборонених знарядь лову та одне – за ст. 88-1 КУпАП (незаконний збут риби). Так, під час перевірки ринків та торгових місць у м. Ланівці задокументовано незаконний продаж 20 кг коропа. Документи, що підтве...
Суспільство
У 16-ти амбулаторіях та лікарнях Тернополя провели експрес-тести на визначення рівня глюкози в крові. Акція «День діагностики діабету» тривала 4 години. За цей час зробили 996 тестів, з них підвищений рівень цукру в крові виявили у ста десяти осіб. Про це повідомила заступник директора Центру первинної медико-санітарної допомоги Тернополя Надія Боднар. Тернопіль – друге місто, де цьогоріч відбулась акція «День діагностики діабету». Вперше такий захід прове...
Суспільство
В нічному клубі "Дель каста" у місті Кременець травмувася житель Шумського району. Як повідомили у спільноті Типовий Кременець, хлопець отримав травми через падіння у приміщенні закладу.  Наразі шукають свідків та очевидців події. — Звертаємося до осіб, які перебували в нічному клубі "Дель каста" та просимо повідомити на нашу адресу будь-які відомості стосовно даної події, а саме, що їм відомо, в результаті чого відбулося падіння потерпілого, хто із інших...
Суспільство
З цією пропозицією до Кременецької міської ради звернувся Віктор Мацикур, начальник управління фізичної культури та спорту Тернопільської ОДА, про це він повідомив на своїй сторінці у фейсбуці. “Вклад Андрія Пушкаря в український спорт неможливо переоцінити. Дякую його колегам та друзям, які роблять все, щоби його ім’я залишилось в історії спорту та історії України.” – йдеться у пості.
Суспільство
Близько 100 порід котів представлено на міжнародній виставці «Мурколай», яку відкрили сьогодні в Українському Домі «Перемога» у Тернополі.  Організатор виставки громадська організація Тернопільське об`єднання любителів котів «Селіна». Зазначу, «Золота киця Тернопілля», яку оберуть завтра, представлятиме наш регіон на «Золотій киці України».
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!