У скільки обходиться держава пересічному тернополянину?

Найбільша частка витрат - на утримання пенсіонерів і соціально незабезпечених. Фактично кожен працівник минулого року віддав майже 16 тисяч гривень для того, аби утримувати когось ще, крім своєї сім’ї, йшлося під час презентації звіту «Скільки коштує держава, або За що я плачу податки?», яку організував центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна».

Крім значних витрат на соціальні потреби, українець оплачує й багато інших державних послуг. Зокрема, за словами експертів, торік кожен працюючий заплатив 2,5 тисячі гривень за «безкоштовну» освіту. А «безкоштовна» медицина обійшлася у півтори тисячі. За послуги міліції, прокуратури і судів щорічно працюючий громадянин сплачує майже тисячу гривень. Це, фактично, удвічі перевищує вартість утримання українського війська.

За державний апарат пересічний українець щороку сплачує 765 гривень, за відсотки із держборгу - 709, на армію - 392 гривні, на субсидії сільському господарству - 226 гривень.

На ремонт доріг, яких в Україні практично немає, кожен громадянин витрачає 505 гривень на рік, на розвиток ЖКГ - 257, на духовний і фізичний розвиток - 319 гривень. Охорона навколишнього середовища коштує для працюючого українця 115 гривень на рік.

За гроші, які кожен українець віддає як податок, можна найняти «особистого» чиновника чи прогодувати двох з половиною пенсіонерів, зазначають експерти.

Висновок: система державних фінансів тримається на дрібних внесках мільйонів українців. Саме пересічний українець, а не промислові гіганти чи олігархи, як це чомусь прийнято вважати, утримує величезний держапарат, оплачує державні закупівлі і сплачує рахунки за усіма соціальними зобов’язаннями.

При цьому, працюючому повний робочий тиждень українцеві і не снилося, що протягом ста робочих днів можна мати 53 вихідних. Для «слуг» народу - нічого особливого. Так, за перші сто днів діяльності Верховної Ради сьомого скликання депутати мали тільки 47 робочих днів, десять із яких вони блокували парламентську трибуну, свідчать дані дослідження громадянської мережі «Опора».

А за повідомленням ТСН, протягом свого першого ювілею нардепи ухвалили аж десяток законів і шість разів серйозно билися.

Ситуація в українському парламенті стає складною, оскільки він втрачає свої позиції на політичній арені, зазначила глава мережі «Опора» Ольга Айвазовська. На її думку, Рада не домінує у державі навколо вирішення певних політичних питань. І якщо депутати не працюватимуть на якість, то український парламент може втратити всю свою впливовість у політичному житті країни.

Незважаючи на наведені факти, апетити у народних обранців неабиякі. Приміром, цьогоріч із державної казни на перевезення парламентарів у рамках роботи офіційних делегацій витратять 4,5 мільйона гривень, повідомляє «Вісник державних закупівель». Загалом на утримання Верховної Ради платники податків заплатять цьогоріч 935 мільйонів. Варто нагадати: між першим та другим читанням «Закону про державний бюджет на 2013 рік» видатки парламенту збільшили із 870 до 935 мільйонів. Тим часом на соціальні програми, ремонт доріг та на вирішення інших важливих питань коштів традиційно не вистачає.

Як відомо, величезні гроші держава витрачає на проживання «слуг» народу в готелі - 15 тисяч гривень щомісяця. Народний депутат Михайло Хміль підрахував: за каденцію «готельна» компенсація сягає 900 тисяч гривень. І це лише за одного нардепа! Отож, за п’ятирічне проживання парламентаря в готелі можна звести житло й надавати його депутатам на час виконання їхніх обов’язків. Щоправда, отримане дармове помешкання представники вищого законодавчого органу, зазвичай, державі не повертають.

До слова, торік Верховна Рада заплатила за проживання депутатів у готелях 20 мільйонів гривень. 38 мільйонів - проїздила, три мільйони - проїла.

Депутатство, а також інша приналежність  до владних кіл допомагає багатьом в Україні «доробитися» від «слуги» народу до багатія-олігарха, пише газета Свобода. Зокрема, редактор відділу рейтингів журналу «Фокус» Вікторія Кім-Галімова зазначила: в одному з останніх рейтингів  багатіїв із 200 учасників списку - 36 були народними депутатами, 19 - депутатами місцевих рад, ще шестеро - чиновниками вищого рівня. Найбагатші українці контролюють ключові сфери економіки: металургію, хімічну та вугільну промисловість, енергетику.

На думку деяких політекспертів, український парламент також підконтрольний багатіям-олігархам. І поки це триватиме, порядку ні у Верховній  Раді, ні в державі годі чекати…