На Тернопільщині горе-батьки змушують рідних дітей жебракувати

Історії життя неповнолітніх злочинців завжди драматичні. З тих чи інших причин діти йдуть на злочини, згодом відбувають покарання і тоді їхнє життя перетворюється на коловорот, з якого важко вирватися. Та ще страшніше, коли до такого життя їх змушують найрідніші – матері.

Напрацьована схема дала збій

Інцидент трапився у селі Токи Підволочиського району.

«До міліції звернувся житель одного із сіл Тернопільщини, у якого в селі Токи є будинок, та в ньому на цей час ніхто не проживав. Чоловік зберігав у ньому деякі речі, тому, час від часу, туди навідувався. Коли ж вкотре приїхав, виявив, що зникли побутові інструменти. Після проведення оперативних дій працівникам міліції вдалося знайти злодіїв. Ними виявилися двоє неповнолітніх юнаків 16 та 17 років. Один із них проживав у тому ж селі та неодноразово скоював подібні злочини», – розповів газеті Місто начальник відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в області Анатолій Вонсович.

Звичайно, на перший погляд історія досить банальна та повсякденна. Проте працівники міліції більш детально вивчили справи юнаків та виявили, що один із них, житель села Токи, доволі часто скоював подібні злочини, деякі з них під керівництвом матері.

Хлопець живе у багатодітній сім’ї. Мати, виховуючи трьох синів і чотирьох доньок, часто прикладається до чарки, живе з чоловіками по інших селах, залишаючи діток самих на себе. Отож хлопці і крутяться, як можуть, не вигадавши нічого кращого, як красти.

Проте одне, коли дитина йде на злочин із власної волі, і зовсім інше, коли на це штовхає рідна мати. «Внаслідок детального відпрацювання даної ситуації працівниками міліції встановлено, що безліч крадіжок хлопець скоював безпосередньо з мамою. Зокрема, в другій половині грудня 2012 року із такого ж нежилого будинку мати із сином винесли побутове майно. Діяли злочинці стандартно, як і в першому випадку, скориставшись тим, що у домі ніхто не проживає, зняли віконну шибу та пробралися в дім», – розповідає Анатолій Франкович.
За словами міліціонера, мати вже неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків. Цього ж разу на горе-мати відкрили кримінальне провадження за статтею 304 част.2 (втягнення неповнолітніх у пияцтво, жебракування та до скоєння злочинів), яке передбачає обмеження волі на строк до 5 років.

Подайте, не минайте!

Історії, де дітей змушують до злочинів непоодинокі. Часто горе-батьки, не маючи коштів, щоб придбати випивку, змушують рідних дітей і жебракувати.

Схожа ситуація склалася в одному із сіл Кременецького району. «Як нам стало відомо, протягом минулого року змушувала до жебракування 15-річну доньку рідна мати», – розповідає Анатолій Франкович.

Сім’я, про яку піде мова, неблагополучна. Мати полюбляє прикластися до чарки, батько –безробітний та теж любитель випити. Такі батьки виховують двох доньок, причому, одна з яких інвалід 3-ї групи. Батьки, щоб заробити на келих оковитої, часто жебракують та змушують до цього дітей. У сім’ї ще проживає й тітка, далека родичка з боку матері, котра веде такий же спосіб життя. Ось жінки і вигадали хороший спосіб заробити копійчину: по черзі брали з собою одну із доньок та подорожували селами Тернопільщини. Мати показувала дитині в яку домівку йти, вчила що говорити, а сама тим часом вичікувала на вулиці. Коли ж дівчинка поверталась із «заробітків» з грошима, мати одразу ж відбирала все до копійки та прямували далі, шукати нові села та нові жертви. Такого ж плану дотримувалась і тітка.
Відносно матері та тітки порушили кримінальне провадження. Кременецький суд вже призначив далекій родичці покарання – рік позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік.

Як повідомляють у відділенні кримінальної міліції у справах неповнолітніх, лише цього року виявили 10 злочинів, під час яких змушували неповнолітніх до неправомірних дій, зокрема, до пияцтва. Чому батьки, котрі повинні оберігати своїх діток, бути прикладом для них, псують їм життя, штовхаючи на «слизьку стежку» злочинів – невідомо, як і не зрозуміло, як повинен вижити підліток в неблагополучній сім’ї і вирости нормальною людиною.

Наталія Гаєвська, кандидат психологічних наук, практичний психолог:

– Історія цих сімей доволі трагічна та неоднозначна. Діти, які потрапляють в таку ситуацію, не мають змоги себе захистити. Адже в них ще не сформовані власні життєві цінності, вони не можуть зрозуміти, де добре, а де погано. Діти виховуються в сім’ї, так чи інакше наслідуючи поведінку батьків, переймають від них їхні погляди на ті чи інші речі.
Закордоном дітей одразу ж забирають із таких сімей до спеціальних реабілітаційних центрів, де їм надається повна психологічна допомога та підтримка. Окремо там працюють і з батьками: перевиховують їх, заставляють змінити оцінку цінностей та погляд на життя. Тоді є результат.

У нашому ж випадку все набагато трагічніше. Адже в нас діток заберуть в дитячі притулки, де вони залишаться зі своїми проблемами наодинці. Вони сумуватимуть за сім’єю, замкнуться у собі, тоді становище із розвитком дитячої психіки ще більше погіршиться.

Хорошим виходом із такої ситуації були б дитячі будинки сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.