Хто зіграв ключову роль у кар’єрі мера Тернополя і чого він боїться?

“Найяскравіші спогади, пов’язані з Тернополем – це спогади про останні дні серпня, які наповнені урочистостями”.

Про це міський голова Тернополя Сергій Надал розповів у розмові зі “Студентською столицею”.

Завершіть речення

1. Тернопіль для мене це – рідне місто, невід'ємна частина мене.

2. Найяскравіші спогади, пов’язані з Тернополем – це спогади про останні дні серпня, які наповнені урочистостями — день Незалежності, День міста — у ці дні місто оживає від зустрічей друзів, ми приймаємо гостей зі всього світу.

3. Щоб стати студентською столицею Тернополю потрібно – пройти непростий шлях, оскільки “столичність” залежить не лише від кількості студентства в місті, а й від багатьох якісних характеристик.

– Низький рівень освіти, малі зарплати, корумпована влада. Чому молодь повинна залишатись в Україні?

– Можливо молодій людині це важко зрозуміти, але, покидаючи Україну, вона лише поглиблює ці проблеми. Якщо б потенціал тих десятків мільйонів українців, що сьогодні в світах, був прикладений до реальних змін, ми стали б світовим економічним чудом. Молодь повинна вчити мови, пізнавати зарубіжний досвід, але залишатись в Україні, ставати господарями своєї долі і своєї країни тут.

– Що чи хто відіграв ключову роль у Вашій кар’єрі?

– Мій дід Степан. У нас з ним був справжній духовний зв'язок. Можливо тому, що ми народились одного числа, 1 січня, тоді ж як і Степан Бандера. Дід Степан за фахом був бухгалтером — і за його прикладом я вибрав економічну спеціальність. Дід був патріотом, одним з активістів національного відродження в місті в кінці 1980-х, і це також суттєво вплинуло на мою громадську позицію.

– Що вважаєте своїм головним досягненням, за що гордитесь?

–За природою я людина, націлена на результат. І якщо результат вартує роботи по 24 години на добу — я не відступлю. На різних етапах життя були різні досягнення. І кожне для мене є цінним, бо за кожним була праця — моя і людей, які поруч.

– У кожної людини є страхи, чого боїтесь Ви?

– Боюсь зради близьких мені людей.

– Чи варто будувати плани? Що плануєте на 2013 рік?

– Колись я прочитав, що 95% людей живуть, не складаючи планів, при цьому успіху в житті досягають лише 5% людей. Очевидно, що успішною може бути тільки продумана, спланована і чітко організована діяльність. В кінці кожного року я роблю підсумок і складаю нові плани. На 2013 у мене їх багато. Вони розбиті по місяцях і тижнях. Це плани особисті і плани розвитку міста. У міських справах кульмінацією всіх планів зазвичай є кінець літа — до того часу мають бути завершені всі головні ремонти, реконструкції, закладені основи для початку життєдіяльності міста осінню і взимку. Місто живе за циклічними річними планами. Проте я його бачу у стратегічній перспективі — на найближчі 20 років.

– Що побажаєте тернопільським студентам?

– Як би це банально не звучало, але я передусім бажаю студентам вчитись, ставати спеціалістами, вивчати іноземні мови. Проте, студентські роки — це період, коли закладаються не лише професійні знання. Це період, коли людина формує головне коло друзів і приятелів, з якими йде життєвою дорогою далі. Тому бажаю всім здобути друзів, які допоможуть вам ставати кращими, розвиватись і рухатись вперед — до виконання ваших життєвих планів.