Що збудують у парку “Топільче” за майже мільйон доларів і чи зашкодять озеру? (фото)

Українці вже забули горезвісні 1990-ті роки, коли з метою економії в країні щодня відключали електроенергію.

Причому енергетики не завжди дотримувались графіка, тож декому доводилось декілька годин просидіти у темному ліфті. Часи минули, та не минула загроза енергетичного колапсу. Відтак місцевим науковцям та владі доводиться шукати альтернативні види енергії. Декілька років поспіль на тернопільському Інвестиційному форумі двоє науковців технічного університету ім. І. Пулюя Мирослав Зінь та Юрій Підгайний (останній віднедавна викладає вже в іншому виші) представляли проект створення міні-гідроелектростанції в районі дамби тернопільського ставу. Розробками зацікавився місцевий бізнесмен Роман Дерень. Відтак у лютому цього року на черговій сесії Тернопільської міської ради депутати виділили йому в оренду на 5 років нижче дамби міського ставу 15 сотих землі.

Альтернативну енергетику – під контроль громадськості. І це без альтернатив. Тим паче, що, порівняно з іншими видами джерел альтернативної енергії, саме міні-ГЕС викликають найбільше нарікань екологів та захисників навколишнього середовища, пише “Номер один“. Водночас у лютому енергія з води коштувала найдешевше, а у квітні вона за ціною вже трохи перевищила енергію з вітру (дивіться таблицю).

Станом на лютий та квітень 2013 р. діяли (діють) наступні ставки «зеленого» тарифу:

«Ви подивіться, до чого це призвело у Карпатському регіоні, де перегородили майже всі річки, – ледь стримує емоції координатор Дністровської басейнової робочої групи Української річкової мережі НУО Галина Проців. – Водночас це знищує флору та фауну. Стосовно малих ГЕС Тернопільщини, більшість з них знаходяться у басейні річки Серет. Усі вони є приватними, відтак вкрай важко контролювати їх діяльність: власники на свій розсуд можуть збільшувати чи зменшувати потужність, регулюючи рівень води у річці, екологам же проконтролювати цей процес досить важко. Хоча, звичайно, є різні типи малих ГЕС, відтак на природу та життєдіяльність людини вони впливають по-різному. Тому ми вимагаємо прозорості у роботі – починаючи від ідеї проектування до суто будівництва».

Озеру не зашкодимо!

Як не дивно, директор ПМП «Люкс» Роман Дерень і не сперечається з екологом, лише зазначає: «Я часто буваю за кордоном і бачу, що кожна країна розвиває свій вид енергії. Якщо у Голландії та Норвегії постійно дмуть сильні вітри, то там ставлять вітряки. В Іспанії  використовують сонячну енергію. Щодо будівництва гідроелектростанції на нашому озері, перш ніж перейти до конкретних кроків, ми з авторами проекту за рік об’їздили всю Тернопільщину, оглядали місця, де колись стояли гідроелектростанції або водяні млини. З того, що ми побачили, мало що підходить під промислове виробництво електроенергії, по-перше, через низьку потужність. Річки наші не такі вже повноводні і швидкісні, щоб отримувати на них велику кількість енергії, більше для цього  підходить Закарпаття, Прикарпаття, але там виникли екологічні проблеми, зокрема, через зникнення питної води. Нам ця проблема не загрожує».

Забігаючи наперед, варто зазначити, що наразі існує лише ескізний проект міні-ГЕС у Тернополі, наукових розрахунків не зроблено. Більше того, бізнесмен планує побудувати не просто виробничий об’єкт, а створити у Тернополі рукотворну цікавинку. Насправді, жодне українське місто не може похвалитись Дніпрогесом у мініатюрі.

Ділянка у гідропарку, що неподалік трансформаторної підстанції на «Дружбі», ідеально підходить для споруди. А існуючий поворот русла річки дозволить зменшити втрати і виробляти більше енергії. Вночі отримана електроенергія піде на освітлення парків, а вдень через трансформатор буде передаватись у міську мережу.

– Там досить крутий берег, тому потрібно не просто встановити технічно-промислову будівлю, а зробити її привабливою, щоб приїжджали подивитись на неї туристи, плануємо  облаштувати оглядовий майданчик, продемонструвавши велич води: вона крутить турбіну, та, у свою чергу, – генератор, і просто на очах вода виробляє електроенергію. Водночас потрібно враховувати, що це гідропарк, тому тут не можна ставити, як на заводі, промислову будівлю, – пояснює Роман Миколайович.

– Але ж турбіна гудітиме на весь гідропарк, і з зони відпочинку він перетвориться на промислову, – зауважую підприємцеві.

– Так, турбіна гуде, але вона розміщатиметься у приміщенні зі звукоізольованими стінами. По-друге, вона гуде, коли крутиться і передає по валу енергію на генератор за допомогою редуктора з зубчастими колесами, але у нас такого не буде: ми плануємо встановити замість редуктора пасову передачу, яка не створює шуму, – заперечує співрозмовник. – Он як працює іномарка: вона ж не гуде, саме тому їздить тихо. Аналогічне і ми будемо використовувати, хоча це здорожує проект. Такий принцип, в основному, використовують чехи. Відтак чути буде тільки шум водоспаду з греблі.

– Декілька років тому розробники М. Зінь та Ю. Підгайний пропонували зробити скляну підлогу, а під нею би працювала турбіна.

– Такий варіант розглядається. Але чи він доцільний? Є один момент: люди різні, один захоче тупнути, інший – щось важке кинути. Але наразі ж я тільки збираю дозвільні документи.

Вночі освітлюватиме парки, вдень енергія піде місту

- І, тим не менше, навіщо Тернополю міні-гідроелектростанція? – звертаюсь до одного з авторів проекту, заступника завідувача кафедри енергозбереження та енергетичного менеджменту Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Мирослава Зіня.

– У місті з кожним роком збільшуються потреби в електроенергії, насамперед для освітлення парків, вулиць. Тож у першу чергу, думаю, наш проект дозволить освітити всі міські парки. Міні-ГЕС вночі забезпечить електрикою тисячу-півтори тисячі паркових світильників потужністю 75-100 Вт або понад п’ятсот вуличних ліхтарів. Тим більше, що наша «Ватра» і «Шредер» випускають енергозберігаючі світильники, зокрема – на світлодіодах, що мало беруть енергії, отож електрики вистачить і на більшу їх кількість, – розповів пан Мирослав. – Щоправда, вдень енергія не буде акумулюватись, бо єдина дешева можливість для цього – збільшення рівня води, а ми взагалі передбачаємо допустиме підвищення рівня води у ставі не більш ніж на 4 см. Отож вироблена вдень електроенергія буде віддаватися у міську електромережу за так званим «зеленим» тарифом. Тобто це передбачає досить серйозні відшкодування з державного бюджету, до того ж є відповідний указ Президента про розвиток альтернативної енергетики.

Більше того, хоча в сусідніх областях переважна більшість міні-ГЕС уже працюють, застосовуючи «зелений» тариф, на Тернопільщині з існуючих 12 гідроелектростанцій його запроваджено лише на Топольківській (м. Бучач),  Коропецькій (у с. Велеснів Монастириського р-ну), Янівській (с. Долина Теребовлянського р-ну) та Касперівській (Заліщицький р-н) електростанціях.

Проект вартістю 700 тисяч доларів

Щодо виробничих потужностей, існує поняття водного плеса. Наразі води у річці гідропарку вистачить привести в дію дві турбіни.

– Спочатку ставиться турбіна певної номінальної потужності, а потім – меншої, – зазначає Роман Дерень, – коли води багато, працюватимуть обидві, а під час засухи, коли рівень води спадає, – лише одна.

Електростанція працюватиме в автоматичному режимі, обслуговувати її будуть почергово п’ятеро спеціалістів.

Попередня вартість проекту, якщо встановлювати вітчизняне обладнання, разом із проектною документацією сягне приблизно 700 тис. доларів. Окупність – 5 років.

Передбачаючи запитання жителів навколишніх багатоповерхівок масиву «Дружба» щодо пиятики та розвеселих компаній, підприємець коротко пояснює:

– На водозахисних землях заборонено встановлювати інші об’єкти, крім гідроспоруд. Тобто ніяких кав’ярень, пивбарів, окрім міні-ГЕС, на ділянці не може бути.

…Зрозуміло, Тернопіль не може лишатись осторонь прогресу. Зрештою, коли бургомістр Володимир Лучаківський проводив у місто телефон і освітлення вулиць електрикою, також було чимало противників. Однак нащадки й досі дякують йому. Варто сподіватись, що і міні-гідроелектростанція не знищить тернопільського ставу і насправді прикрасить місто…, 

Довідка

Тернопільщина нараховує 2400 річок і потічків сумарною довжиною понад 10 тис. км; переважають річки довжиною менше 10 км. Середня густина річкової сітки – 0,48 кв. км, однак ця величина коливається в межах області.

Гідроенергетичні ресурси регіону складають 427 млн. кВт/год., що становить 1,36% від загальних по Україні. Із цієї кількості технічно можливі для використання гідроенергоресурси становлять 282 млн. кВт год. Економічно можливі до використання гідроенергоресурси оцінюються в 128 млн. кВт год., що складає 15,1% від загального споживання, з економічної точки зору доцільним є створення об’єктів малої гідроенергетики із встановленою потужністю до 1000 кВт.

Цифра: 39 млн. грн. потрібно для реконструкції, технічного переоснащення та реконструкції діючих в області малих ГЕС.