Новітнє рабство: як на Тернопільщині голова сільради і вірменин «облапошують» людей?

Прочитавши статтю “Дерибан від Щепановського-молодшого”, не змогли втриматися, щоб не написати, тому що в нашому селі виникає така ж ситуація. А коли вона ще не виникла, потрібно щось робити і рятувати село і людей, які мешкають в ньому.

Ми проживаємо в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Село наше — мальовниче, природа красива, тому, однозначно, є на що злакомитися. Наші землі дуже прибуткові, є пісок, камінь, ліс, береги. В нашому селі є селянська спілка “Вільна Україна”, яка ще не ліквідована, землі, які їй належать (а це 180 га), належать колгоспникам, тому районному керівництву їх взяти без колгоспників — зась. 3 березня 2013 року відбулися збори громадян села. Звичайно, збори неправомірні, тому що на них зібралося лише 50 чоловік. На збори прибули районне керівництво з адміністрації, а також начальник земельного відділу Бабич. Якими силами він не старався, щоб перевести тих 180 га на сільську раду, погрожував прокуратурою, але йому не вдалося. Він, напевно, думає, що наш народ не має розуму, що ми не знаємо, що, коли землі перейдуть на сільську раду, то тоді легше їм забрати їх, адже всі ці землі знаходяться за межами населеного пункту.

В нашому селі орендує землю вірменин Арзуманян, він не допомагає селу, але орендує до 900 га землі, а ще обробляє 70 паїв мертвих душ, які давно повмирали, а їх спадкоємці ще не переоформили паї. Вся земля обробляється, крім 38 гектарів, це 10 паїв. Ми зверталися до районного керівництва, до Морозюка, коли він ставав головою адміністрації, то тоді він заставив Арзуманяна заплатити нам, а потім потис йому руку і на нас уже не звертав уваги, хоча ми щороку зверталися, просили, щоб взяв хто-небудь наших 10 паїв, вже й дерева вирубали на цій ділянці. Передоручив розібратися своєму заступнику Козирі. Той обіцяв, обіцяв, а віз і досі там… Ніхто не може вплинути на бая-вірменина. На зборах задали таке запитання і начальнику земельного відділу Бабичу, то він пригрозив нам прокуратурою, мовляв, земля не обробляється, значить, на нас прокуратуру нашле, потім обіцяв переговорити з Арзуманяном, але…

По всіх інших селах, де є орендарі, коли укладають договори, то платить за реєстрацію договору сам орендар. А в нас маємо платити ми 500 грн., щоб зареєструвати в Ланівцях договір, а ще 50 грн. — самому Арзуманяну, щоб його бухгалтер “написав” цей договір. А де взяти такі кошти, коли людина ніде не працює і не має грошей? Прогортати дороги по селу від снігу не хоче, тільки прогорне до своєї контори і все, зверталися в сільську раду, впливу голова на нього не має. Зверталися в адміністрацію — посилають до голови сільської ради, кажуть, ви її обрали — нехай розгортає. А чим? Хіба що лопатою вручну. Ремонтувати дороги, що їх “хазяїн” розбиває своєю важкою технікою, не хоче, а землю, пісочок — хоче, бо там — мільйони. В центрі села стоїть клуб, колись був будинок культури, ще з 90-их років зруйнований. Просили, щоб поремонтував, — не хоче, а до 1 мільйона прибутку має тільки з мертвих душ. Звичайно, кожного року дорогу машину купує, на курорти їздить з сім’єю, квартири в Тернополі купує. Вся сім’я його має по машині. Сам і його син — депутати районної ради від Партії регіонів. Навіщо бідний народ? Можна познущатися, і хто може на нього вплинути? Кому він підпорядковується? Ви спитайте, хто в нього працює з нашого села? Хто не працював, — той лишив роботу, бо не платить. Робочі працюють неофіційно, не отримують відпускних зовсім. На що дивиться держава?

Просимо розібратися, допомогти бідному народові, бо якщо Ви нам не допоможете, то більше ніхто нам не допоможе. Повірте, народові ввірвався вже терпець, більше мовчати не можемо.
Прізвищ своїх не хочемо вказувати. Не боїмося, але поки що не хочемо, бо якщо виникнуть наші прізвища, то тоді не буде нам спокійного життя. 
Щиро дякуємо за взаєморозуміння.

З повагою — мешканці села Лопушно Лановецького району

Джерело: Нова Тернопільська газета