Земельний трилер: на Тернопільщині фермер «приватизував» навіть приміщення… сільради з поштою та ФАПом (фото)

Справжній земельний трилер уже понад рік розгоряється у селі Довжанка Тернопільського району. Там місцевий фермер Володимир Нацюк у 2008 р. напівлегально приватизував 22 (!) об’єкти нерухомості, найціннішим з яких є… триповерховий адмінбудинок разом із сільрадою, поштою та ФАПом. Нині фермер пересварився чи не з усім селом, а нове сільське керівництво Довжанки судиться з ним.

Майно

Початок цієї історії сягає своїм корінням у часи розпаювання сільського майна. У Довжанці його розпайовували разом з так званими об’єктами соціальної сфери, до яких належить і адмінбудинок. Соцсферу мали згодом перевести на баланс села, адже це комунальне майно, але ПАП “Перемога” (це підприємство заснували Володимир Нацюк, його син Михайло, до речі, він нині очолює районне управління юстиції, та іноземний інвестор) викупило всі об’єкти.
— Оцінну вартість сільського майна (а це, нагадаємо, 22 об’єкти нерухомості — ред.) робили ще у 2000 р., — розповідає сільський голова Довжанки Олег Ткач. — Спочатку вона склала 8 млн. грн., потім “перерахували” на 6 млн. грн., а продавали вже за 1,8 млн. грн. Причому навіть таку оцінну вартість робили у 2000 р., а продавали — у 2008 р., тож, гадаю, мало того, що вартість занизили, як мінімум, втричі, то за вісім років вона, безумовно, змінилася ще суттєвіше.

Ще б пак, Довжанка — за кілька кілометрів від Тернополя, а лише один адмінбудинок має площу 1200 кв. м. Тож, навіть не враховуючи інших приміщень, адмінбудинок був куплений менше, ніж за ціною 200 дол. за 1 кв. м. Погодьтеся, дуже дешева нерухомість та вигідна оборудка, - пише Нова Тернопільська газета. 

Та, за словами Олега Ткача, БТІ через соціальну сферу такої “торгівлі” не затвердило. Тоді Нацюки подали до Тернопільського господарського суду і виграли справу, отримавши право власності в суді. Вони вирішили вичекати п’ять років, коли в архівах суду вже залишиться тільки ухвала, за якою вже буде неможливо поновити провадження справи, але не дочекалися лише одного року…

— На їхню голову, мене обрали сільським головою, — каже Олег Ткач. — Десь на початку своєї каденції я звернувся до Володимира Нацюка, адже в приміщенні сільради є величезна актова зала, що занепадала, і запропонував організувати там секцію танців чи боксу, але Нацюк лише вилаявся до мене, мовляв, то все його і він нікого туди не пустить. Коли ж я попросив показати документи на право власності, він відмовився. З того все й почалося. Врешті-решт, ми подали скаргу до Львівського апеляційного суду і, звісно, він скасував “незрозуміле” рішення Тернопільського господарського суду. А коли Нацюки звернулися до Вищого господарського суду, то ми беззаперечно виграли і його. Та й, окрім судів, ми намагалися домовитися з Нацюками по-доброму, пропонували їм приміщення в адмінбудинку, частину іншого майна, але у відповідь отримали лише пропозицію, що нам віддадуть третій поверх адмінбудинку в оренду. Старший Нацюк взагалі кричав, що вижене нас з приміщення “в сосни”, але правда, як виявилося, за нами…

Земля

— Для нас головне нині, — каже Олег Ткач, — відстояти свою землю. У 2000 р. Володимир Нацюк уклав з мешканцями села угоди на користування їх паями. Мова йде про 708 га землі, яка розділена між 200-ми пайовиками. Угоди були підписані до 2006 р., а нині Нацюк заднім числом намагається їх продовжити до 2016 року. До мене звернулися люди, я, у свою чергу, звернувся до правоохоронних органів і вони навіть почали кримінальне провадження. Він використовує юридичну необізнаність деяких наших селян, і працівники його фірми під виглядом так званої “звірки” дають підписувати їм нові угоди. Цих працівників правоохоронці затримали разом з договорами, привезли у райвідділ, склали протоколи, тож тепер чекаємо, чим закінчиться ця справа.

Крім того, з 2000 р. Нацюк користується 17-гектарною ділянкою під сільським господарським двором, причому жодної угоди, за словами сільського голови, щодо цієї землі не підписано, тож і податки не сплачує. Те ж відбувається і з водогоном та водонапірною баштою, які фермер також вважає своїми. Причому вода з цієї башти постачається ще й до школи та кількох приватних будинків, і освітяни та мешканці змушені оплачувати цю воду по 4 грн. за кубометр, хоча жодних угод про постачання чи затвердження тарифів з сільрадою не підписано.

Ось такий фермер господарює нині у Довжанці. Причому в останні роки селяни отримували пропозиції щодо паїв від інших аграріїв, але їх у село просто не допускають. Хоча у мешканців Довжанки до Нацюка є претензії щодо допомоги селу, з якого він набиває собі кишені. І на сході села, що відбувся торік у травні, люди висловлювали Володимиру Нацюку претензії уже в очі, показавши, що їх терпець уже увірвався…