• Головна
  • Гори трупів, жахливий сморід – під Тернополем закладено три тисячі тонн екологічного лиха (фото)
10:25, 10 травня 2013 р.

Гори трупів, жахливий сморід – під Тернополем закладено три тисячі тонн екологічного лиха (фото)

Мешканці села Острів звернулися зі своїм болем. Від «Ветсанзаводу», що знаходиться на території Острівської сільської ради, доходить такий сморід, що людям важко дихати.

Журналісти поїхали на об’єкт і переконалися, що під відкритим небом насипом складовані десятки, а то й сотні мертвих тварин, яких облюбували мухи й інші крилаті. Невже нікому немає справи до цього об’єкта і наскільки дана ситуація шкідлива для здоров’я мешканців навколишніх сіл, досліджували журналісти видання.

На територію спеціалізованого підприємства ДП «Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» сторонніх не пускають, мовляв, закрита зона, втім гори трупів мертвих тварин видно неозброєним оком за кілька десятків метрів від огорожі, пише «Номер один». З іншого боку заводу, як стверджують очевидці, велика кількість консервів, термін споживання яких минув. І це все розміщено за якихось 700-800 метрів від крайньої острівської хати і десь за 1000-1200 метрів від хати сусіднього села Буцнів. Натомість недалеко від заводу знаходиться річка, а враховуючи те, що очисні «Ветсанзаводу» не працюють, можна лише уявити, що потрапляє у р. Серет. А річка, з якої споживає воду місцеве населення, проходить по території багатьох міст і сіл області, зокрема, і другого за величиною міста Тернопільщини – Чорткова.

До останнього часу ветсанзавод займався утилізацією відходів тваринного походження. На підприємстві знаходяться котли для варіння, у яких проводиться утилізація відходів тваринного походження. При цьому після певної обробки відходів з продуктів горіння виробляють м’ясо-кісткове борошно, яке використовується як добавка для годівлі тварин (здебільшого – птиці). Натомість останнім часом завод фактично не працював, бо через заборгованість був відключений від газопостачання. Попри те, керівництво заводу справно укладало угоди, вигравало тендери для утилізації відходів, при цьому справно беручи гроші за проведену утилізацію (по актах виконаних робіт), хоча останньої не було зроблено. Останні привозили як з господарств області, так із за його меж (Івано-Франківська та Львівська області).

– З 15 грудня 2012 року і по даний час на заводі відсутнє газопостачання. З червня 2012 року завод здійснює лише утилізацію кісток шляхом спалювання, яке розпочато з кінця жовтня 2012 року. Утилізація ж м’яких відходів тваринного походження та трупів тварин не проводиться, однак накопичення сировини продовжується. Результати такої господарської бездіяльності призвели до накопичення на території заводу приблизно 3 тис. тонн відходів тваринного походження. Незважаючи на те, що підприємство не працює, в період з 28 листопада по 30 грудня 2012 року, згідно з супровідними документами та накладними, «Ветсанзаводом» прийнято від ДО «Комбінат «Троянда» (м. Ходорів Львівської області) 232887 банок протермінованої консерви «М’ясо тушковане свинина» виробництва ТЗОВ «Бучацький консервний завод». Вищевказана продукція зберігається насипом в кагатах на території «Ветсанзаводу». Утилізація даної продукції не проводиться, – зазначив начальник Головного управління ветеринарної медицини в Тернопільській області Зіновій Крушельницький.

Мертвих тварин кидають просто неба на території заводу. І поки на вулиці була мінусова температура і гори трупів закидало снігом, ніхто не відчував запаху і не бачив страшної картини під снігом. Разом з тим, нещодавно Острівський сільський голова разом з тамтешнім депутатом навідався на завод. На запитання, що це за купи тварин, керівництво відповіло: «Це не ваша справа!».

Коли журналісти «Номер один» навідались на завод, щоб переконатися у словах місцевих жителів, то хоча й на територію заводу не пропустили, однак на власні очі все ж таки побачили той жах, про який нам розповідали мешканці. Охоронець, котрий представився Ігорем Васильовичем (житель с. Буцнів), зазначив, що директора на робочому місці немає. На запитання, чому на заводі і його околицях стоїть такий різкий запах, що скоро люди падатимуть, охоронець відповів: «Нічого не буде, як я не впав, то й інші не попадають». Ігор Васильович, як житель Буцнева, також не бачить жодних проблем для мешканців свого села, киваючи в бік Острова, мовляв, туди зазвичай дме вітер.

Наразі Головне управління ветеринарної медицини в Тернопільській області зробило в межах своєї компетенції все можливе задля попередження екологічного лиха. Накладено штрафи на керівництво заводу, зроблено всі необхідні дослідження та повідомлено компетентні органи (Тернопільську РДА в особі голови В. Щепановського, Тернопільську ОДА в особах губернатора В. Хоптяна і заступника голови адміністрації Ю. Желіховського (голова Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при ОДА), природоохоронну прокуратуру (керівник – Олег Галицький) про можливі наслідки.

– Станом на травень місяць очікується підвищення температурних показників, що призведе до гнильного розкладу накопичених запасів утильсировини, що, у свою чергу, негативно вплине на екологічну ситуацію у навколишніх населених пунктах, – зазначив головний ветеринар області.

Жителі навколишніх сіл та вся громадськість області чекають на якнайшвидшу реакцію з боку компетентних осіб, адже з настанням спекотних днів важко собі уявити, якими можуть бути наслідки діяльності даного заводу.

А тим часом, як стверджують фахівці, які вже стикалися з даною проблемою на цьому ж заводі в 2006-08 рр., є два виходи із ситуації. Якщо держава не виділяє коштів для роботи свого ж підприємства, надзвичайна протиепізоотична комісія має прийняти принципове рішення і сама взятися за розв’язання цієї гострої проблеми, виділивши кошти з резервного фонду, щоб запустити завод, а відповідно спалити весь цей непотріб. Якщо ж таких коштів в області немає, то владним структурам потрібно ставити питання про пошук місця під захоронення накопиченої непридатної утильсировини (понад 3 тис. тонн відходів, кількість яких постійно збільшується) для унеможливлення подальшого забруднення навколишнього середовища. Але тут є інша проблема: чи відповідають такі захоронення санітарним нормам, адже невідомо, від якої хвороби та чи інша тварина загинула і чи це захоронення не може призвести до шкоди довкіллю?

Поки чиновники думають, дану проблему потрібно вирішувати глобально. Адже застарілі технології не дозволять заводу навіть вийти на «нуль» за нормальної роботи, що вже говорити, якщо підприємство має десятки, а то й сотні тисяч боргів. Свого часу, як розповів «Номер один» начальник відділу держветінспекції Олександр Дністрян, розглядався варіант закордонного інвестора. Німецька фірма «Saria» мала намір збудувати сучасний завод, який би утилізовував відходи тваринного походження з 5-6 областей Західної України. Однак коли німці стали досліджувати дану тему, виявилось, що порушена санітарно-захисна зона. Коли в 1977 році завод будувався, вона була витримана (1 км до житлової та промислової забудови). Натомість з розвитком села Острів його голова та депутати з порушенням закону почали роздавати землю в санітарно-захисній зоні як для індивідуальних господарств, так і для ведення підприємницької діяльності. Відповідно вона зменшилась до 600-700 метрів, тим самим навіть при зведенні сучасного заводу введення його в експлуатацію викликало б велике збурення місцевих жителів. Тому німці втратили інтерес до цього проекту. Натомість держава в особі Міністерства сільського господарства взялася сама модернізувати завод. У 2008 році з державного бюджету були виділені кошти для проведення капітального ремонту підприємства, однак так його до пуття й не було доведено. Кошти роздерибанили, економії під псевдомодернізації – жодної, відповідно маємо під Тернополем бомбу сповільненої дії…

svuni (1)

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оголошення
live comments feed...