Як працюють тернопільські закупівельники металу? (фото)

За один день роботи вони можуть заробити 2000 тис грн., або ж не заробити нічого, і ще витратити гроші з власної кишені, та «піти в мінус».

Без жодних гарантій, ставок і прав працюють тернопільські «нелегали», – люди, які в більшості випадків, самі собі роботодавці, та намагаються отримати побільше гривень всіма правдами і не правдами. До таких належать і наші сьогоднішні персонажі – закупівельники металу.

Шукачі металобрухту гуртуються в невеликі команди і вирушають бусами по селах області, купуючи практично все, що виготовлене з металу. Пенсіонери виносять з хати навіть цвяшки і банки з-під консерви, які спеціально збирають, аби за мішок такого добра, отримати аж 5 гривень, пише Тернопільська липа.

Закупівельники не розголошують жодної деталі про свій бізнес, по-перше, аби не мати проблем з правоохоронними органами, по-друге, аби конкурентів не нажити, і по-третє, щоб їхні «клієнти» не знали більше ніж треба.

Нам вдалось поспілкуватись з чоловіком, котрий через відсутність постійної роботи, вже три роки займається закупівлею металолому у селах тернопільської області. Йому 31 рік, звати Петро (ім’я змінене – примітка автора), працює сам на себе, без посередників.

Наш герой розповідає, що аби заробити в такій справі, потрібно забути про мораль і чесність. В першу чергу треба обманювати людей і контролюючі органи, такі як податкова міліція, ДАІ тощо.

- Щоб займатись таким видом діяльності, як закупівля металобрухту, необхідно мати ліцензію. Процес отримання ліцензії є дуже складним і дорогим. Найістотнішою умовою є наявність майданчика для складання і переробки металу. Площа має бути не менше 1000 кв м. На майданчику мають знаходитись ваги, спеціальний прес, навантажувально-розвантажувальна техніка і ще дуже багато всього. Зрозуміло, що ніхто такого робити не буде, тому й займаємось ми збором металу підпільно,- розповідає пан Петро.

До слова, окрім самого майданчика з технікою, необхідні численні дозволи пожежної служби, СЕС, навчання фахівців, ще треба декларувати доходи, а також виробити понад три десятки документів. І на завершення, вартість такої ліцензії – від 16 тис грн.

Отож, наш герой діє за набагато простішою схемою: орендує бус, платить водію за роботу – 300 грн., заправляє автомобіль, і мандрує селами самостійно.

- З собою слід мати вагу, яка заздалегідь «підкручена» і не доважує від 1 до 5-ти кг, бо якщо працювати по-чесному, то заробиш мізер. Ну і нікуди без стартового капіталу, – сума коливається від півтори до п’яти тис грн. Така робота триває в середньому 12 годин. Зранку, по карті, обираємо певну кількість населених пунктів,і вирушаємо в дорогу. Тут вже повністю покладаєшся на удачу: чи багато назбираєш, чи нікому «не попадешся», – продовжує чоловік.

Є чимало тіньових «приватних підприємців», котрі наймають на роботу десяток людей, видають їм автівки і стартові гроші. Але ті, хто заробляють в такий спосіб, отримують в 2-3 рази меншу заробітну плату, ніж ті, хто «сам собі пан». Конкуренти між собою не сваряться, коли буває, що два буси зустрічаються в одному селі, то розділяють територію навпіл, і кожен працює на своїй частині.

- Коли заїжджаємо в село, то сигналимо, ходимо по дворах і кличемо господарів. Люди вже знають про такі збори, тож, часто, чекають на «металоломщиків» з вже готовими речами. Іноді навіть несуть паркани з хрестами,які в крали на цвинтарі. Не знаю,як хто, але я такого не беру ніколи. Ще намагаються продати рейки, електричні дроти, гільзи і багато інших заборонених предметів. Ті, хто це все скуповує, мабуть потім має мороку, – бо не на усіх металобазах таке приймають, - підкреслює пан Петро.

Люди виносять з домівок і дворів практично все: старі ринви, бляху з дахів будинків, велосипеди, металічний посуд, акумулятори від автівок, цвяхи, і навіть збирають банки з-під фарби. Деякі здогадуються, що закупівельними їх обманюють на неправильних вагах, тому намагаються докласти в предмети каміння, або хочуть переважувати все на своїх вагах, аби заробити хоча б 50 грн. Але, зазвичай, рідко кому вдається довести свою правоту. А деяким людям байдуже наскільки їх обманули і недоплатили.

Вартість металобрухту варіюється від його виду і ступені забрудненості. В середньому, закупівельними за кілограм простого металобрухту дають людям 1 грн., а на металобазі перепродують це ж саме за 1.90-2.00 грн. Відтак, наш герой зізнався, що майже стабільно в день заробляє 500 грн. Максимальна сума його заробітної плати становила 2000 грн., а мінімальна 150.

Хоча не один раз було й таке, що чоловік повертався додому взагалі без грошей. Таке може бути коли зібрано мало металу, й окрім цього, ще й «зловили» працівники ДАІ.

- Вони бачать коли їде наповнений бус, і зупиняють його, потім після перевірки доводиться віддати від двохсот до п’ятисот грн. А коли день «неврожайний» і ти всього 300 заробив, то відповідно їдеш з чистими кишенями додому. Таке буває рідко, але й без таких інцидентів ніяк,- продовжує чоловік.

Особливо багато «металошукачів» з’являється на весну-літо. Взимку їздять одиниці, і то вкрай рідко. Зараз на металобазах гаряча пора: буси десятками вивантажують гори металобрухту, його сортують, зважують і відправляють на переробку.

На металобазах закупівельники продають брухт за цінами, вказаними у таблиці, а людям дають вдвічі менші суми.