На Тернопільщині є унікальний санаторій, де цілюща вода, але приміщення стоїть… пусткою (фото)

Проблема гусятинського санаторію часто звучить в інформаційному просторі області. Недавно на колегії в облдержадміністрації вкотре мовилося: санаторію конче потрібен ефективний інвестор.

Минулої осені йшлося про те, що проблемний санаторій візьме під своє крило Пенсійний фондУкраїни. Але судячи з усього, Пенсійний фонд відмовився від попередніх домовленостей. Кажуть, це пов’язано з тим, що колишній голова фонду Борис Зайчук перейшов на інше місце роботи, а новий голова не проявив інтересу до Гусятина.

У якому стані зараз «Збруч» і якою буде його подальша доля? Перед тим, як вирушити у відрядження, з інтернету почерпнула максимум інформації. Так от, погугливши гусятинський санаторій «Збруч», довідалася про таке. Ще у 1986 році Гусятину присвоїли статус курорту республіканського значення. Це селище - бальнеологічний курорт з використанням слабомінералізованої води з високим вмістом органічних речовин типу „Нафтуся” під назвою „Новозбручанська” і ропи високої мінералізації типу „Друскенінкай” під назвою „Гусятинська”. Санаторій "Збруч" як цілорічна бальнеологічна оздоровниця на 200 місць функціонує з 1980 року. Спеціалізація санаторію - урологія, гастроентерологія, захворювання опорно-рухового апарату.

Місцеву воду порівнюють з трускавецькою, зауважуючи, що вона навіть потужніша за лікувальними властивостями. Відзначають також її унікальну здатність виводити з організму радіоактивні ізотопи цезію і стронцію, що дає можливість оздоровлювати потерпілих від наслідків чорнобильської катастрофи.

На в’їзді до санаторію – охорона. Охайні доріжки ведуть до численних будиночків, корпусів. Скрізь відчинені двері – санаторій провітрюють після зими, пише газета Свобода. З виконуючим обов’язки головного лікаря санаторію Михайлом Петровичем Думіхом розмовляємо у адміністративному корпусі. Тут, як і в усьому санаторії, немає світла, води, газу, телефонного зв’язку – усе відключили за борги. Незважаючи на це, зиму вдалося перебути без особливим втрат. «Усе збережено, - сказав Михайло Думіх. - Дали б лише команду на відкриття санаторію, то через тиждень приймали б людей».

«Збруч» зведено на місці колишнього містечка угорців, які у 70-их роках минулого століття будували газопровід «Уренгой-Помари-Ужгород». Ясна річ, що будиночки – не вельми розкішні, а надто за сучасними стандартами. Однак ці скромні з вигляду помешкання мають усі необхідні умови - блочні приміщення складаються з кімнат, душової, санвузла.

За радянських часів «Збруч» перебував у підпорядкуванні Держголовпостачу. За часів незалежності перейшов у відання Державного управління справами (так званої ДУСі). Михайло Думіх розповідає, що колись санаторій був дуже популярний – оздоровлювалися тут з усіх куточків країни. Приймали одночасно навіть по триста і більше людей, хоч розрахований на 200 відпочивальників. У 2010 році план перевиконали на сім відсотків. Секретар в.о. головного лікаря пригадує: за підсумками того урожайного року усім працівникам, а тут мали роботу понад 150 людей, видали по п’ятсот гривень премії. Тоді ж вклали кошти і в ремонти, устаткування. Загалом приміщення мають високий відсоток зношення. Поряд височіє недобудований корпус, законсервований ще у далекому 1996 році. Будівля розсипається, на даху повиростали високі дерева.

Почалися проблеми У 2011-му. Зі слів мого співрозмовника, санаторій програв усі тендери, які проводили Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Фонд соціального захисту інвалідів та Міністерство соціальної політики. Хоч санаторій пропонував найдешевші ціни, його пропозиція залишилася незатребуваною – через те, що приміщення не відповідали певним вимогам (наприклад, у будиночках туалети містяться у кінці коридору, а за стандартами повинні бути у кожному номері).

Залишившись без клієнтів (більше 90 відсотків завантаження закладу здійснювалося за рахунок співпраці з державними цільовими фондами), «Збруч» занепав. У листопаді 2011-го перестав працювати. З того часу почали накопичуватися борги, які нині сягнули 4 мільйони двісті тисяч гривень. З них півтора мільйони гривень – зарплатні борги, решта – податки, соціальні внески, електрика, газ, вода… Незабаром санаторій може піти з молотка – виконавча служба описала усе: рахунки, приміщення, транспорт, технологічний підрозділ - завод (до 2008 року тут розливали мінеральну воду)… Втім, в.о. головного лікаря плекає надію, що санаторій усе ж запрацює. Очевидно, що на це сподіваюся і кілька працівників, які трудяться тут безплатно. Люди просто не мають куди подітися – у Гусятині ніде працевлаштуватися. Декому залишилося кілька років до пенсії.

Недавно у Гусятині проводили дитячий пісенний фестиваль, була домовленість, що діти переночують у санаторії. Тут ретельно підготувалися – вимиті, провітрені будиночки, корпус чекали на маленьких гостей. Проте діти увечері автобусами роз’їхалися по домівках. Михайло Думіх зітхає: шкода, бо санаторій повністю готовий прийняти сто людей.

Загалом дуже прикро, що заклад, який працював десятиліттями, мав певні традиції, досвід, розвинуту інфраструктуру, колектив фахівців, стоїть пусткою. Це дев’ять гектарів озелененої території, лікарня з устаткуванням (в.о. головного лікаря запевняє: усе у робочому стані – тільки увімкнули б електрику, запустили воду), басейн, бювет й інші невід’ємні елементи санаторію такого профілю. Усе є – нема лише людей… Між тим, десятки, а то й сотні тисяч мешканців області потребують оздоровлення цілющою новозбручанською водицею, але ця благодать для них закрита. Ось такі незбагненні парадокси нашого буття…

Санаторій з «приданим» у понад чотири мільйони гривень боргів – малопривабливий об’єкт для інвестора. Кажуть, що «Збруч» пропонували і Фірташу, і Гуті, але вони відмовились. То на що сподівається в.о. головного лікаря і люди, які другий рік поспіль безоплатно тут працюють?

Михайло Думіх демонструє стоси листувань із ДУС, іншими державними органами. Потужну підтримку у пошуках вирішення проблеми керівник має від губернатора, районної влади. Каже, що державне управління справами надіслало листа до Прем’єр-міністра України з проханням доручити Міністерству охорони здоров’я підготувати та внести на розгляд Кабміну проект постанови щодо включення санаторію «Збруч» до переліку закладів охорони здоров’я та програм, видатки на які здійснюють з держбюджету. Цілком ймовірно, що при перерозподілі бюджету на 2013 рік санаторію виділять чотири з половиною мільйони гривень на погашення боргів. Щоправда, перерозподілу ще не було. За добрих обставин в.о. головного лікаря готовий ще цьогоріч відкрити санаторій.

У Гусятинській райдержадміністрації не приховують тривоги з приводу становища із санаторієм «Збруч». Я спілкувалася з головою райдержадміністрації Олександром Собанем, його першим заступником Василем Цільом, начальником управління економічного розвику Зеновієм Фраєндом, іншими посадовцями. Вони стверджують: «Збруч» давав роботу багатьом гусятинцям, і не лише тим, які безпосередньо працювали у санаторії, - присутність курортників сприяла розвитку малого бізнесу. ДУС виявилося неефективним власником, відтак санаторію потрібне бюджетне фінансування або інвестор. Для порівняння: у сусідньому Сатанові Хмельницької області – справжній курортний бум, селище налічує понад десять оздоровчих закладів та баз відпочинку. Туди прийшов інвестор, який вклав 700 мільйонів доларів. У Гусятині фактично нема курортної інфраструктури: «Збруч» на замку, сусідні (через огорожу від «Збруча») «Медобори» цілком сплюндровані і вже не підлягають відновленню. (Я обійшла руїни колишніх розкошів з фотоапаратом. Від побаченого можна захворіти: усе розтрощене, побиті вітражі, із середини вирвано і винесено все, що можна винести… Це вінець судової війни у середині двотисячних між столицею і областю за право власності. Відтак половина «Медоборів» залишилася у комунальній власності області, друга – спочатку у державній, а згодом у приватній власності.) На водолікарню у рамках реформування медичної галузі теж повісять замок – її функції перебере підрозділ райлікарні. Зеновій Фраєнд зауважує: водолікарню повністю утримують за кошти місцевого бюджету, хоча лікуються тут жителі з усієї області, гусятинських пацієнтів лише п’ять відсотків. Нехай би область теж долучалася до фінансування. Банк «Хрещатик» мав намір побудувати цілий курортний комплекс, але виділена йому під цей проект земельна ділянка поки що нерухана. Грандіозні плани перетворення Гусятина на курортополіс наразі залишаються планами.

Василь Цільо зауважив: ситуація із «Збручем» викликає тривогу ще й з такої причини: якщо у рамках виконавчого провадження державні виконавці, які уже описали усе майно санаторію, доберуться ще й до свердловини – опишуть, накладуть арешт, а згодом реалізують, то можна поставити хрест на Гусятині як курорті.

…Виїжджаючи з Гусятина, редакційна машина звернула до свердловини. Ми з водієм набрали у пляшку знаменитої «Новозбручанської» - вона тут б’є під тиском. А от ропи набрати не вдалося – її закачують насосом, а електрику, як уже згадувалося, відімкнули за борги. Вода, як і належить, має специфічний запах, але п’ється легко. От лише від серця не відлягло: з такими природними дарами – бідняки?..