Які таємниці приховує стара тернопільська котельня?

Будівля по вул. Паращука 2, що у Тернополі, уже багато років має похмурий вигляд. Нещодавно на її подвір’ї було відведено місце під сміттєві баки, а сама занедбана котельня роками лякає школярів, які проходять повз неї, поспішаючи до школи.

Моторошні задвірки для хлопчаків стали поприщем для складання легенд та місцем вечірніх перевірок на мужність. Дорослі забороняють дітям заходити за будівлю зі сторони вишки, адже, за їхніми словами, вечорами там збираються наркомани, пише Тернопільська липа.

Навряд чи бодай половина дітей та й їхніх не надто зацікавлених батьків здогадується, що у приміщенні зараз квартирує художня майстерня. Не зважаючи на похмурий вигляд, який, на думку творчих городян, лише надає майстерні особливого шарму, усередині твориться справжнє мистецтво. Сходи прикрасили картинами й мозаїками, а і загратованих вікон видніються скульптури ангелів. На задньому дворі просто під будинком оселилася одинока скульптура, прихована від стороннього ока брезентом.

Та має ця споруда іще одну таємницю – стародавню. Мало хто знає, що багато років тому на місці старої котельні стояла велика єврейська синагога. Будівля була споруджена у місті у 1662-1628 роках на місці більш давньої споруди, що постраждала від пожежі 1623 року. За часів німецької окупації споруда синагоги була частково знищеною. Наприкінці 1944 року після бомбардування від єврейської синагоги залишився лише фундамент.

Пізніше на її місці була зведена нова будівля під міську котельню. Розглядаючи занедбану споруду зараз, важко уявити, що колись на цьому місці стояв багатий собор у готичному стилі зі стрілистими вікнами та аркадами.

Й хоча у народі говорять, що головне – це краса внутрішня, та художня «начинка» старої котельні нейтралізувати страхітливий екстер’єр не в змозі. Тернополяни хотіли б відновлення споруди синагоги у її первісному вигляді, як чергової історичної та мистецької пам’ятки нашого міста. При цьому позбуватися художньої майстерні абсолютно не обов’язкого. Ось як з цього приводу висловлюється тернополянин Олег:

– Йдеться лише про зовнішній вид будівлі та синагогу, тобто її відновлення як такої. Я навіть підтримую варіант, аби розвивати цю художню майстерню, щоправда повалити стару котельню і відновити будівлю синагоги, а в ній якраз і «поселити» майстерню. Адже синагоги як храму навряд чи треба в Тернополі, і навряд чи вона приживеться (якщо інші збережені синагоги в області і країні загалом – музеї, комори і багато іншого, тільки не використовуються за призначенням), а сама споруда стала б однією із втрачено-відновлених історичних візитівок міста.