Жінці довелося стоячи їхати з Тернополя до Києва через зухвалість залізничників

Їхати стоячи з Тернополя до Києва довелося 41-річній Марині Єхимовій. Усе — через вимогу жінки надати їй місце у купе згідно з її квитком. У перепалці із залізничниками не обійшлося без втручань міліції.

Звернутися у редакцію “20 хвилин” доньку тернополянки, яка опинилася в епіцентрі конфлікту, змусила, за її словами, зухвалість працівників залізниці.

- У ніч з минулого вівторка на середу мама збиралася приїхати поїздом до мене в Київ. За день до цього вона взяла квиток на нижню полицю у вагоні-купе Москава-Софія (№60), - розповідає Світлана Матвіїшин. - На вокзал вона прийшла за годину до відправлення.То була перша ночі. Ну, а далі почалися “веселощі”.

Спершу, пригадує мамині слова жінка, потяг запізнився на три години. Уже опісля цього, увійшовши у свій вагон та знайшовши місце, вказане у квитку, на 41-річну тернополянку чекав сюрприз.

- Усі місця були зайняті, там спали люди, - поясює уже сама пані Марина. - Я звернулася до провідника, мовляв, у мене в квитку вказане 15-те місце, і що це — нижня полиця. Той же відповів, що у мене навпаки — верхня у іншому купе. Я зазначила, що цього не може бути, оскільки в касі, при купівлі, просила саме нижню полицю.

Коли потяг Моска-Софія рушив, провідник, попередньо нічого не пояснивши, пішов за начальником, - пригадує жінка.

- Повернулися вони уже вдвох, і разом почали наполягати, що я повинна влаштуватися у першому купе на верхній полиці. Нібито там - моє місце, - додає тернополянка. - Я ж наполягала на своєму. Зізнаюся, що окремі пасажири почали уже обурюватися через шум, оскільки була п'ята ранку і люди спали.

Утім, залізничники вимагали зробити так, як вони хотіли. Ба більше, аби не сперечатися, вдалися до радикальних дій.

- Начальниця поїзда взяла мої речі та викинула їх у тамбур, - каже Марина Єхимова. - Тоді я зателефонувала до доньки, щоби та звернулася до когось із уповноважених з “Укрзалізниці”, щоб таки розібратися у ситуації.

У результаті, не обійшлося без втручань правоохоронців.

- Вже була п'ята ранку. Мама до мене зателефонувала, із вже згаданим проханням, - розповідає вона. - Словом, довелось шукати через Інтернет контакти аж у Київському відділі “Укрзалізниці”, щоби викликати залізничну міліцію.

Пані Марина пояснює, що правоохоронці прибули до потяга вже у Хмельницькому. Однак, зі слів пасажирки, начальниця потяга продовжила поводити себе зухвало як з нею, так і з самими міліціянтами.

- Коли прийшли правоохоронці, я їм пояснила ситуацію, - зазначає жінка. - До речі, усього цього можна було б уникнути, якби провідник мені одразу пояснив, що, як виявилось, нумеранція пасажирських місць у вагоні була за європейським зразком. І, відповідно до цього, моє місце й справді було в іншому купе.

Попри це, пригадує тернополянка, начальниця потяга заявила, що назад пасажирку впустить лише коли та повідомить їй свої паспортні дані.

- Міліціонери за мене заступилися, - веде далі співрозмовниця. - Мовляв, є квиток, то і є повне право їхати поїздом. Словом, я таки потрапила знову у вагон й таки погодилась на ту верхню полицю. Однак на той час там вже спав якийсь чоловік.

У підсумку, як зазначила пані Марина, їй довелось чотири години простояти у тамбурі, поки інші пасажири прокинулись, щоби мати змогу просто підсісти до когось.

Аби розібратися у цій ситуації, потрібно дізнатися й іншу сторону конфлікту, - кажуть у прес-службі Львівської залізниці.

- Скаржитися у таких випадках потрібно у нашу пасажирську службу, - рекомендують вони. - Ми, зі свого боку, повинні з'ясувати усі обставини. Лиш тоді буде змога надати якусь конкретну відповідь.