"Зразок патріотизму, щирості, любові та відданості": помер знаний у Тернополі диригент симфонічного оркестру

Не стало талановитого диригента та педагога Ігоря Левенця. Про втрату в Фейсбуці повідомив колишній студент покійного, а нині соліст столичного хору Роман Меліш.

"Ця світлина була зроблена ще в 2006-му році, коли наш хор на той час Тернопільського музичного училища (зараз Тернопільський музичний коледж імені Соломії Крушельницької ) виборов I премію на конкурсі хорових колективів ім. М. Леонтовича в Києві.

Тоді мені, юному студенту, здавалося, що це вершина досконалості і відданості, адже те, як він міг маніпулювати хором за допомогою жестом руки - не зможе більше ніхто. Рукою і поглядом. Окрім того, що Ігор Прокопович був керівником хору, то він ще й був моїм викладачем з хорового диригування в училищі. Особлива вимогливість до студентів свого класу, глибина, відданість музиці і чортики в очах - це те, що буду пам'ятати.

І патріотизм. Ні, навіть не так. Любов. Любов до України. Це в нього було настільки щиро і справжньо, що було заразливим. Він плекав її в своїх студентах. І плекав через музику. Трепетно, безкомпромісно і правдиво.

Вчора прийшла звістка про його раптову смерть. Дякую, Вчителю, за ці міцні і непохитні професійні, громадянські і людські засади, які Ви заклали в мені. Вічна Вам пам'ять, Ігоре Прокоповичу", – написав Роман Меліш.

Ігор Левенець почав працювати в Тернопільському музучилищі у 1969 році. З 1995 року очолював відділ хорового диригування. Під його керівництвом хор училища став лауреатом муз. конкурсів ім. С. Крушельницької (Тернопіль, 1997, 1-а премія), ім. М. Леонтовича (Київ, 2006), ім. Д. Січинського (Івано-Франківськ, 2007, 3-я пре­мія). 

Він також був диригентом симфонічного оркестру, художнім керівником Тернопільської міської хорової капели «Галичина» (1990–94), які ставали ла­уреа­тами низки фестивалів та конкурсів.