Матір загиблого воїна у сусідній з Тернопільщиною області вpазила односельців неймовіpним вчинком (ФОТО, ВІДЕО)

У сусідній Рівненщині матір загиблого 35-річного воїна Марія Пешко отримавши кошти після загибелі сина, дітей сучасний багатофункціональний спортивний майданчик в селі Орв‘яниця. Спортмайданчик звели біля школи, де вчився загиблий герой.

Про це розповідають на сайті "Ми з України".

Мати розповіла, що її єдиний син стояв на захисті України на сході. Він загинув на Великдень, під мінометним обстрілом росіян, коли евакуйовував поранених.

“Їх поставили на нульові позиції. Це хлопці-контрактники, це хлопці досвідчені. І там почалися дуже сильні бої. Іван колись був строковиком, а згодом воював в АТО. Торік знову підписав контракт, і вже мав повертатися додому, як почалася повномасштабна війна”, – розповіла Марія.

Вона пригадує останню розмову із сином: “Мамо, можливо я не буду дзвонити, не переживай, все добре. А вже хлопцям друзям подзвонив сказав, що мабуть я звідси не вийду”.

Так і сталося. Матір береже шолом, в якому Іван був під час смертельного обстрілу.

У Івана також залишилась дружина Ольга. У шлюбі їм судилося бути лише два роки.

“Біль… Дуже б хотілося поговорити, дуже багато несказаного… За цих два роки в мене дуже багато спогадів приємних, він був дуже веселий”, – каже удова.

І коли після загибелі рідної людини свекруха та невістка отримали компенсацію, думали недовго. Разом вирішили зробити щось корисне у селі – в пам’ять про Івана.

Матеріали для спортмайданчика звозили чи не з усієї України. Дехто, дізнавшись що зводить його мати загиблого, допомагав безкоштовно. До роботи просилися навіть школярі.

Поруч із новим майданчиком — пам’ятна стела Івану Клюйку. Її встановили вчителі.

“Українці – це, напевно, нація нескорених, нація, яка готова для жертовності”, – каже Алла Буткевич, директорка ліцею, біля якого зведено спортмайданчик.

А перша вчителька Івана Людмила Яцун каже, що все село вдячне матері загиблого Героя Марії Павлівні за те, що вона в такій складній ситуації, після такої втрати не забуває і про інших діток.

Коли Марія дивиться вдалину, де нині майорить український прапор і похований її син, вона вірить: він усе бачить.