Стихійні торговці Тернополя не здаються. Міська рада теж… (фото)

Не один рік поспіль у Тернополі ведеться боротьба із несанкціонованою торгівлею. З цією метою минулого року в районі центрального ринку було звільнено проїжджу частину від причепів і вантажного транспорту та облаштовано додаткове місце, де приїжджі можуть продавати сільгосппродукцію.

Натомість, пише "Тернопіль вечірній", цього року працівникам міськради знову доводиться демонтовувати об'єкти торгівлі, які встановлено без будь-яких належних дозволів. Найбільше скупчення стихійної торгівлі спостерігається на вулицях Митрополита Шептицького, Оболоня, Чорновола, Хмельницького, Слівенька (біля магазину "Прогрес"), Мазепи (біля магазину "Обрій"), майдані Мистецтв, перехресті вулиць патріарха Мстислава і Руської, перехресті вулиць Миру і Дружби.

Особливо гостро постає проблема несанкціонованої торгівлі біля мосту через річку Серет на вулиці Митрополита Шептицького, де на тротуарах і проїжджій частині встановлено ряд тимчасових споруд та великогабаритних автопричепів. Відповідно до рішення виконавчого комітету 20 червня цього року такі об'єкти було демонтовано. Проте невдовзі їх знову встановили і відновили стихійну торгівлю.

Нещодавно була створена робоча група посиленого щоденного контролю, до якої увійшли представники муніципальної поліції, міського відділу УМВС, управління торгівлі, побуту і захисту прав споживачів, санепідемстанції, ветеринарної служби. Також залучено комунальне підприємство "Міськшляхрембуд" для надання необхідної техніки з метою усунення засобів для здійснення стихійної торгівлі.

Представникам мас-медіа також вдалося взяти участь у щоденній роботі групи із подолання несанкціонованої торгівлі. Потрібно зазначити, що пристрасті вирували неймовірні. Наприклад, оптовий продавець чорниці Оксана стверджувала, що сорок ящиків ягоди вона зібрала упродовж дня власноруч, хоча це насправді малоймовірно. "Отримую лише 900 гривень пенсії, мені нема за що жити. Краще подзвоніть у пенсійний фонд і скажіть, щоб збільшили розмір пенсії", - не вгавала жінка.

Натомість вісімдесятирічна пенсіонерка пані Марія задоволена торгівлею у спеціально призначеному місці. "Я продаю небагато продукції та й нечасто тут буваю. Їду з дачі, то нарву трохи зелені, ягід чи овочів і везу на ринок. Городину продаю тільки тут. З одного боку, на дорозі торгувати не можна, а з іншого - спритніші продавці однаково мене не пускають", - розповіла пенсіонерка.

"Ми торгуємо виключно своїм, але якщо продають на дорозі, то уже на ринку мало хто що купує. Ми платимо за місце 6 гривень за квадратний метр на день. Приходять фахівці з лабораторії і перевіряють продукцію. Тут місця вистачає для всіх. Ми дотримуємося всіх правил, тому бажано, щоб влада захищала нас і боролася із торгівлею при дорозі. Якби хоч раз у когось конфіскували товар, то інші би боялися торгувати там, де не можна", - зазначила продавець Ольга.

Торгівля - бізнес із жорсткими правилами та конкуренцією. Спритніший і сильніший займає найкраще місце, а спокійніший стає на прилавки позаду. Проте жінки з сільської місцевості дають собі раду. Вони власноруч облаштували торговельні місця на офіційному ринку, зробили накриття.

"Взагалі не розумію, як можна продавати сир, сметану, м'ясо попри дорогу. Ми всі живемо за межею бідності, але потрібно поважати один одного. Як бачите, стоїмо не на "козирних" місцях, але торг завжди є. Продаю молочну продукцію і щодня при мені є необхідний пакет документів. Регулярно проходжу флюроографічне обстеження, відвідую гінеколога і здаю аналізи крові. Окрім того, маю паспорт на корову. Також щомісяця ветлікар видає нову довідку про здоров'я худоби. В нас один ветеринарний лікар на 4 села", - поділилася пані Світлана.

У той же час чоловік із села, який продавав молоко при дорозі, сказав, що у нього нема достатньо часу їздити за ветлікарем і оформляти потрібні для торгівлі на ринку документи.

До речі, молочний відділ у торговому залі центрального ринку розрахований на 80 місць, з яких занята лише 1/10 частина. Вартість місця вартує 6,8 гривень, також продавець має сплатити 2 гривні за надання спецодягу. Причину такої кількості пустих місць контролери пояснили відсутністю документів у тих, хто хоче торгувати молочною продукцією.

Контролер Андрій Столяров розповів, "що для забезпечення достатньою кількістю місць відкриті спеціальні резерви. Люди хочуть продавати в перших рядах, тому щодня пустує 70 площ для торгівлі. Вартість місця в день становить від двох гривень і вище. Все залежить від площі, яку займає людина. Також є соціальні, тобто безкоштовні, місця для пенсіонерів за умови пред'явлення пенсійного посвідчення".

Робочій групі із подолання несанкціонованої торгівлі доводиться виїжджати у рейди навіть о п'ятій ранку і вилучати засоби торгівлі. Проте вже наступного дня торговці забезпечують себе новими піддонами і столами.

До речі, на ринку люди працюють цілодобово. Вночі продавці великогабаритних причепів пильнують товар, а о п'ятій ранку починають готуватися до торгівлі. Чимало таких причепів припарковані на зеленій території міста і нищать газони. Окрім того, за свідченнями представників робочої групи та працівників ринку, тривалий час стоїть на тротуарі мікроавтобус із іноземними номерами, з якого удень здійснюють торгівлю. Цікаво, чи Митним кодексом України передбачений такий спосіб використання транспорту з іноземною реєстрацією? Сподіваємося, що представники Тернопільської митниці звернуть на це увагу.

"Ми обстежили всю торговельну мережу міста. Спеціалістами виконавчих органів міської ради виявлено 37 тимчасових об'єктів торгівлі, встановлених без відповідних погоджувальних документів. На них складено адміністративні протоколи. Інформацію про 34 об'єкти передано до відділу земельних ресурсів для включення їх у перелік тих, які підлягають демонтажу. Упродовж півроку оформлено 225 протоколів про адміністративні правопорушення, накладено стягнень на загальну суму 64994 гривень. По постановах адмінкомісії сплачено штрафів на суму 39098 гривень", - розповів начальник управління торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Богдан Ясеновський.

На необхідності застосування у повному обсязі статті 160 Адміністративного кодексу України наголосив і начальник управління муніципальної поліції Сергій Волков: "Найефективнішим методом є вилучення товару згідно зі статтею 160 Адміністративного кодексу України. Це можуть робити тільки правоохоронні органи. Суд після конфіскації продукції приймає рішення щодо її повернення чи остаточного вилучення. Практика попередніх років і інших обласних центрів показала, що застосування вищезгаданої статті дає дієвий результат і стимулює людей торгувати у спеціально відведених місцях. Ми розуміємо, що тут також є ряд проблем. Адже поки суд розглядатиме справу, то правоохоронні органи мають зберігати товар у належному стані. На, жаль, без цього справа з місця не зрушить".