В Тернополі молодик забив сусіда, «відпрацьовуючи» удари

Вночі могилу замордованого «друзі»-вбивці облили фекаліями.

Майже два роки довелось убитій горем матері вимагати в суді справедливого покарання вбивці єдиного сина. Натомість обвинувачений у кривавій розправі навіть в апеляції відмовився визнати провину, по-християнськи розкаятись і вибачитись. В Афганістані наказували вмирати, а сина просто забив хуліган, пише Номер один.

«Як Євген міг таке накоїти? Він же змалечку дружив із Сергійчиком? Я впевнена: це була не просто бійка, він відпрацьовував на ньому удари», - вважає згорьована мати, витираючи сухі очі. Пережита біда давно вже висушила душу та серце, змусила виплакати всі сльози.

Ольга Михайлівна служила в Афгані, бачила на власні очі жахіття сучасної війни – смерть, біль, кров. Здавалось би, її вже нічого не може злякати. Адже навіть біль має межу, коли вже жоден нерв не здригнеться і серце не заболить. Але тернополянка Ольга К-а навіть у найгіршому сні не могла уявити, що їй доведеться спостерігати, як повільно вмирає єдиний син. Бачити, як твоя кровинка не може навіть очей розплющити, боятись торкнутися його обличчя чи руки, бо це спричиняє синові неймовірний біль. Сусід-нелюд перетворив його лице на криваве місиво, завжди веселі, іскристі очі запливли, і тільки долоня, така беззахисна і рідна, нагадує малого.

Вісім днів Ольга Михайлівна молилась і плакала, плакала і молилась у реанімації, сподіваючись на диво. Чекала нового дня з єдиною надією: сьогодні її «квіточці» стане краще. Не стало, так у тяжких муках і помер.

Зазвичай хлопцям не дають «дівчачих» прізвиськ, але якщо син – єдина втіха, остання радість у житті?

Сергій К-ий насправді був «маминим синком». Будь-яка забаганка малого ставала для неї законом. Тендітний і романтичний, він гарно танцював і змалку став улюбленцем жінок у їхній багатоповерхівці: бабусь ввічливо вислуховував, молодицям дозволяв розкуйовдити чубчик, а дівчаток захищав.

У тому ж під’їзді, тільки на два поверхи вище, жив задиркуватий і неслухняний Євген К-а (з етичних міркувань прізвищ головних героїв у публікації не називаємо). Він був трохи старшим, тож малий Сергій тягнувся до нього, вважаючи ледь не старшим братом. Утім Жека (так кликали хлопчину у дворі) тримав малого, як хлопчика на побігеньках, а при будь-якій нагоді міг вдарити, тож їх не назвеш нерозлийвода.

Нині сусіди та й головні герої драми не зможуть пригадати, хто і коли «присадив» Сергія на пиво. Саме через пляшку цього пінистого напою хлопця декілька разів штрафувала міліція. Проте сусіди одностайно стверджують: напідпитку Сергій не був агресивним чи нахабним. Чого не скажеш про його товариша з дитинства.

Більше того, декілька років тому батьки Євгена придбали інше житло і разом з молодшим сином переїхали, залишивши юнака жити у двокімнатній квартирі на «Дружбі». В одній кімнаті хлопець мешкав сам, іншу здавав квартирантам. На отриману платню і жив, причому досить забезпечено. А також розважався.

«Він там гарем влаштував, – нарікають зараз сусіди, – постійні п’янки-гулянки. Батьки ж не могли проконтролювати, а він ніде не працював, жив за рахунок грошей квартирантів».

Тим часом Сергієві доводилось вчитися і працювати. Він поступив на платне відділення факультету «Економіка управління» економічного університету. Ясна річ, матір на свою (зовсім не міністерську) зарплатню працівниці палацу культури «Березіль» не могла довго «тягнути» сім’ю, відтак влітку хлопець підробляв на будівництві. Утім із четвертого курсу змушений був піти. Безгрошів’я гнітило Сергія, юнак у той час ходив пригнічений, невеселий. Якось непомітно вподобав пиво.

Казав, що захищався

… Два роки тому, наприкінці жовтня, Євген зустрівся з сусідом біля під’їзду. Поговорили. У суді обвинувачений стверджував, ніби Сергій був трохи напідпитку, тож, побачивши у нього в руках пиво, попросив зробити пару ковтків. Той погодився, але не на дворі. Хлопці піднялись у квартиру Євгена. Що трапилось потому, відомо лише зі слів обвинуваченого та… висновків судової медекспертизи, зазначила державний обвинувач, прокурор відділу прокуратури Тернопільської області Галина Бурлака. Висновки ці жахають. Коли хлопця оглянули лікарі, все обличчя та тіло Сергія нагадували суцільний фіолетовий синець – окрім чисельних гематом, у нього виявили обширну політравму: струс мозку, відбиті нирки, печінку, шлунок, обличчя ж перетворилось на криваве місиво. Побитого та понівеченого юнака тричі оперували, однак завдані травми були смертельними. Вісім днів потому, 28-го жовтня, Сергій помер через внутрішню кровотечу та шок. І практично всі ці дні хлопчина був при свідомості і просив матір обов’язково покарати вбивцю.

Євгена ж затримали лише через півтора тижні, вже після смерті К-ого, хоча побитий відразу назвав ім’я свого ката. Під час огляду його квартири стіни та підлога були у крові. Про жахливу бійку свідчив і закривавлений одяг убивці.

Майже рік у Тернопільському міськрайонному суді тривало слухання цієї кримінальної справи, а точніше – кривавої драми. На початках  Євгена звинувачували в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони (ст. 124 Кримінального кодексу України). Адже він казав, ніби потерпілий погрожував йому ножем, однак ніякої зброї на місці події правоохоронці не знайшли. Зрештою, вже у суді обвинувачений зізнався, ніби, побачивши в руках убитого ніж, вибив зброю та вдарив декілька разів головою об підвіконник, аж поки той не знепритомнів! Відкинувши обм’якле тіло, продовжував бити ногами, точніше, влаштував справжній  танець смерті?!  А потім просто скинув напівмертвого на сходову клітку, де його і знайшла мати.

Під час слідства і в суді Євген неодноразово змінював покази. Скажімо, сказав, що коли попросив п’яного сусіда йти вже додому, той пожалівся, що мати вигнала з хати і йти йому нікуди. І раптом кинувся душити господаря!? Захищаючись, молодик і вдарив Сергія кулаком у голову. А потім ще раз, і ще - ногою. Але в Євгена на шиї синців не було, а от у замордованого сусіда все тіло перетворилось на суцільну гематому. Відтак суд перекваліфікував злочин на 121-у статтю КК – умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень з особливою жорстокістю, що спричинило смерть потерпілого.

Вбив сина, погрожував матері

Тим більше, що Євген не вперше так жорстоко бив Сергія, розповіла мати. Її слова підтвердили і сусіди. Перший раз він зламав «маминому синку» щелепу, і в обласній лікарні довелось робити операцію, а вдруге – ніс, і хлопця знову оперували. Але тоді мати і син простили кривдникові собі на лихо.

«Бувало, Євген прийде: «Тьотю Олю, дайте щось рідкого поїсти», – заливається сльозами від гірких спогадів убита горем Ольга Михайлівна. – Або просить Сергія чаю зробити. Він і снідав, і обідав у нас! І таке витворити!».

Більше того, ще поки син був живий, рідні Євгена просили жінку не звертатись до правоохоронців. Та відмовила. На знак помсти наступного дня після похорону, коли рідні принесли на кладовище сніданок, вони жахнулися: всю могилу та вінки хтось  облив нечистотами.

І це ще не все. Довший час на домашній телефон вбитої горем матері телефонували п’яненькі галабурдники й насміхались: «Це ти, к…о, надаєш сексуальні послуги? І скільки ти коштуєш?».

З’ясувалось, хтось розмістив в Інтернеті оголошення: «Надаю сексуальні послуги», і вказав номер телефону пані Ольги.

Перед смертю Сергій благав мене: «Мамо, не прости йому».

«Та як я можу простити, коли він і сина мого вбив, і мене. Знаєте, в Афгані так душмани з наших хлопців не знущалися», – плаче вся в чорному матір.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Євгена К-у засуджено до 8 років позбавлення волі. Суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої: К-у зобов’язано сплатити їй 80 тис. грн. моральної шкоди. Обласний апеляційний суд залишив вирок у силі.