"Вважаю, що так мав би зробити кожен": історія бійця тернопільської бригади, який змінив професію дизайнера меблів на окоп (ФОТО)

27 лютого 2022 року на зихист України від ворога став Анатолій (позивний - Наф). У цивільному житті хлопець займався дизайном та виготовленням меблів, але з початком повномасштабного вторгнення незадумуючись став на захист Батьківщини.

Про це розповідають на Facebook-сторінці  "105 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ".

"день повномасштабного вторгнення я просто зрозумів, потрібно йти захищати Батьківщину. Вважаю, що так мав би зробити кожен", - доброволець 83 батальйону бригади територіальної оборони Анатолій.

"У ТЦК та СП мат нас пішло п’ятеро – друзі з дитинства. Ми всі потрапили в один взвод, в одне відділення", - розповідає солдат.

Вже з 12 квітня хлопці виконували бойові завдання на Харківщині, в районі Барвінкового. Там під багатогодинними обстрілами, прильотами та фосфорними бомбами вони вчились користуватись зброєю та постійно копали окопи.

"Був час, що порівнювали себе з байбаками, бо ми теж нескінченно рили та коли перепочивали, то їли. Називали себе – "Бойовими хом’яками", - пригадує, сміючись. Дружині я довго не розповідав, що знаходжусь у зоні бойових дій. Казав, що я на блокпостах у спокійніших областях. А насправді часто, щоб їй подзвонити і сказати: "У мене все добре. Як ти?" - я йшов 2-3 кілометри під обстрілами, шукаючи зв'язок… Пізніше, наш батальйон отримав бойове розпорядження вирушити на Донеччину. Там вже були і виходи на «нуль», вщент розбомблені села, запах мертвих москалів… Перша відпустка додому була більше, ніж за пів року, — розповідає солдат.

З жовтня 2022 по кінець березня 2023 Анатолій разом із побратимами захищали Куп’янський напрямок.

"Там ми відчули війну сповна. Було все…. Але згадувати мені не хочеться…"«Я – оптиміст. Впевнений, що дух, наполегливість і національне єднання українців, не лише принесе перемогу, а й стане фундаментом для відбудови міст та економіки", - переконаний наш захисник.