На Тернопільщині земля стане дорожчою, ніж золото

Українці живуть бідно попри те, що Україна дуже багата держава. Ми маємо низький показник залучення інвестицій, хоча наша країна приваблива для інвестицій, скажімо, у сільське господарство. Експерти вважають, що років через десять земля стане дорожчою ніж золото. Однак при запровадженні нормальних земельних відносин усе впирається в одвічне для селянина запитання: кому буде належати земля?

Тернопілля – край аграрний і питання власності на землю, земельних відносин для нього один із найважливіших. Верховна Рада продовжила мораторій на продаж сільськогосподарських земель до 2016 року. Закон передбачає, зокрема, заборону вносити право на земельний пай до статутних капіталів господарських товариств до того, як набуде чинності Закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

А до запровадження земельного банку вводиться мораторій на купівлю і продаж землі сільськогосподарського призначення, яка перебуває в державній і комунальній власності, окрім випадків вилучення або викупу її для суспільних потреб. Також заборонено купівлю-продаж або відчуження землі і зміну цільового призначення земельних ділянок, якими володіють громадяни та юридичні особи для товарного сільськогосподарського виробництва, а також землі, виділеної «в натурі (на місцевості)» власникам паїв для особистого селянського господарства.

Не можна купувати чи продавати або відчужувати паї, якими володіють громадяни та юридичні особи, крім передачі їх у спадщину, законного обміну та вилучення (викупу) землі для суспільних потреб, пише газета Свобода. Ось так коротко можна оцінити офіційну позицію парламенту. Яка ж неофіційна? Народний депутат Андрій Павловський не має сумніву, що ті, хто вже володіє землею, узаконять собі таке право. А це переважно іноземні інвестори, цілі земельні латифундії. А.Павловський підсумував, що земля не належатиме українцям. Вони, у кращому випадку, будуть просто підставними особами.

Народний депутат Сергій Соболєв заявив, що парламентська більшість планує прийняти законопроект, який фактично зніме заборону на продаж землі сільськогосподарського призначення. Йдеться про створення земельного банку, через який буде здійснюватися продаж цих земель.

С.Соболєв нагадав, що крім мораторію на продаж землі сільгосппризначення в Україні діяли ще три запобіжники - ринок землі не може функціонувати, доки немає земельного банку: немає права передачі земель: відсутність земельного кадастру. «Залишився останній запобіжник - земельний банк. Всі інші зняті. У тому випадку, якщо мораторій не продовжать, всі статті набудуть чинності. Це означає повністю відкриті шлюзи для продажу землі сільгосппризначення, - сказав С.Соболєв.

Як відомо, Кабінет Міністрів створив Державний земельний банк зі статутним капіталом у 120 млн. грн. ще 7 липня 2012 року. Отже, для того, аби земля стала товаром, потрібна лише політична воля керівництва держави.

«Питання землі для України завжди було дуже актуальним. З нею в українців пов’язані і національна, і державотворча, і господарська ідеї, – вважає український письменник, доктор філософії і один з учасників ініціативної групи «Першого грудня» Євген Сверстюк. - Протягом XX століття в Україні постійно розчавлювали господарів, які почувалися відповідальними за землю і традицію. Це і колективізація 1929 року, і Голодомор 1932-1933 років. Українських господарів, землевласників намагались винищити, щоб викоренити будь-які основи національного опору. Сьогодні ми пожинаємо ці плоди».

На переконання учасників групи «Першого грудня», у нинішніх умовах проведення земельної реформи без контролю громадськості, запровадження ринку землі та відчуження прав на землю є неприпустимими. А єдиний, справедливий і прийнятний вихід - це стійкий загальнонаціональний консенсус, що повинен бути досягнутий звичайними громадянами, а не лише чиновниками, політиками і бізнесменами. Тому група «Першого грудня» ініціює проведення Національного зібрання за участю представників фермерства і селянства, сільської інтелігенції, власників великого, середнього і малого бізнесу, фахівців галузі, а також громадських діячів.

«Справедлива рента для селян, підтримка фермерів, недопущення монополізації і, водночас, відсутність зайвого втручання держави у діяльність середнього і великого капіталу – це головна формула, яка здатна забезпечити гармонійний розвиток земельно-аграрних відносин», – йдеться у позиції групи.