Махрові, жовті і навіть двоколірні: на Тернопільщині квіткарка вирощує сто сортів півоній (ФОТО)

На Тернопільщині і селі Великі Гаї Світлана Яцишин ворощує півонії. Обістя жінки неподалік Тернополя видно здалеку, адже воно наче потонуло у квітах. Саме зараз там буяють розкішні півонії. Їх у господині сто сортів! Розмаїття барв вражає: червоні, рожеві, білі, коралові, махрові, жовті, двоколірні і навіть такі, що змінюють відтінок у процесі цвітіння.

Про це розповідає "Сільський господар".

"Раніше я навіть і не знала, що буває стільки кольорів, – каже Світлана. – Завжди думала, що є лише червоні, рожеві і білі. Коли вперше побачила в інтернеті фото сортових півоній, то одразу в них закохалася. Тепер я фанатка цих квітів. Колись півонію називали панською квіткою. У давні часи вона була улюбленицею всіх успішних і багатих людей. У народі вважають, що кущ півоній принесе господареві достаток і успіх у справах".

У квітнику великогаївчанки – сто сортів ароматних півоній: ранні, середні і пізні сорти.

Щороку жінка поповнює свою колекцію новими сортами, виведеними французькими, голландськими, нідерландськими, американськими та українськими селекціонерами.

Цвітуть півонії від кінця квітня до кінця червня. Споглядати цю неймовірну красу приїжджають Світланині друзі та знайомі з Тернополя і довколишніх сіл.

"Аби милуватися красунями півоніями, необхідний правильний догляд за ними, – наголошує господиня. – Садити їх найкраще восени: з вересня і аж поки земля не замерзне. Можна й навесні, тільки-но зійде сніг. Головне, встигнути до середини квітня. Ці рослини не люблять літнього садіння. Яму викопую глибоку, розміром у металевий штик лопати, і заправляю її «смаколиками»: попелом, фосфорно-калієвими добривами, піском, дренажем і грибним компостом. Важливо, щоби бруньки рослини були заглиблені у ґрунт на чотири-п’ять сантиметрів, оскільки під час дуже глибокого садіння півонії довго не зможуть зацвісти, а буває, що й взагалі не зацвітуть. Навесні, тільки-но зійде сніг, обробляю рослини протигрибковими засобами і підгодовую селітрою. А пізньої осені – кінським перегноєм. Викопую навколо куща неглибоку траншею і поливаю".

Відцвілі бутони Світлана обов’язково зрізає. Після цього проводить листове підживлення, яке забезпечує успішний розвиток наступного року. Водночас господиня нагадує про полив. Особливого зволоження рослини потребують улітку: відро води на один кущ.

Півонії можна вирощувати на одному місці. Але раз на п’ять років кущі варто ділити. Робити це Світлана Яцишин радить наприкінці вересня.