На Тернопільщині землю використовують для обслуговування заводу напоїв, а громаді за оренду не платять?

Яка селищна чи сільська рада не хоче мати бюджет, який би давав можливість громаді жити якщо не в достатку, то принаймні безбідно?

Пригадується, такі рожеві перспективи малювали радам, коли розповідали про запровадження місцевого самоврядування. Теоретично малося на увазі, що сільські й селищні громади розпоряджатимуться більшою частиною зароблених грошей і це зробить їх фінансово хоча б частково самостійними. Але на чому в наших селах можна заробити, щоб утримувати школи, дитячі садочки, дороги? Одна з можливостей — оренда землі. Саме на ній сконцентрували увагу в Чернелово-Руській сільській раді.

— Ми з’ясували, що впродовж багатьох років Тернопільська обласна спілка споживчих товариств користується нашою землею, але не платить громаді за це орендної плати, — каже сільський голова Михайло Дручок. — Ідеться про земельну ділянку площею 4,36 гектара, що використовується спілчанами для обслуговування Великобірківського заводу безалкогольних напоїв.

За словами Михайла Дручка, із введенням з першого січня 2002 року нового Земельного кодексу всі суб’єкти господарювання, окрім форм державної та комунальної власності, зобов’язані орендувати землі, на яких розміщені їхні основні засоби, а облспоживспілка цього не робить.

— У перехідних положеннях Земельного кодексу передбачено до першого січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки, які були в користуванні, — пояснює Михайло Дручок. — Тож для того, щоб привести документи у відповідність до нового кодексу, було дано три роки. Але цього положення спілчани не виконали. У 2008-му рішенням сесії сільської ради їм було дано дозвіл на те, щоб скласти проект землеустрою щодо цієї земельної ділянки. Тоді ми могли б її передати в оренду обласній спілці споживчих товариств. Але досі справа не просунулася.

У Чернелові–Руському, як на території кожної сільської і селищної ради, є куди витратити кошти. Були б вони. Як переконаний житель Чернелова-Руського Богдан Бугір, сільські громади нині повинні добре рахувати, скільки можуть заробити, як не допускати, як це було раніше, щоби будь-хто використовув їхнє майно чи землю без оплати громаді. «Нам заборгували величезну суму, що могла б піти на суспільні потреби», — каже Богдан Ілліч. Його доповнює сільський голова: «Куди не подивись — усюди будівлі, що на утриманні сільської ради, обдерті, оббиті. Нам потрібно зробити ремонт в одному з будинків культури, в школі, дитсадку, замінити віконні рами, бо прогнили наскрізь, засклити вікна — плівкою деякі затуляємо…»

За словами Михайла Дручка, за розрахунками, зробленими сільською радою, за рік облспоживспілка мала б платити громаді орендної плати 152 тис. 094 грн. Упродовж 2005—2012 років, як переконаний сільський голова, «набігло» заборгованості майже на 2 млн. грн., пише Вільне життя плюс. Сума величезна. Невже й справді вісім років спілчани не платили за використання землі? З цим запитанням звернулася в облспоживспілку. Як там запевнили, за використання землі платили — претензій з боку контрольних органів до облспоживспілки немає. Спілчани розповіли, що Великобірківський завод безалкогольних напоїв відносився свого часу якщо не до найбільших, то однозначно до знакових підприємств Тернопільської облспоживспілки. Продукція заводу відрізнялася добре підібраним асортиментом та високою якістю. Її знали далеко за межами України. Основні ринки збуту для заводу були в Російській Федерації.