Сотні тисяч українців покидають Польщу: що відбувається

Сотні тисяч українських біженців залишили Польщу. Водночас насамперед йдеться не про повернення додому. Українці переїжджають до Німеччини: туди, де їм пропонують безкоштовні курси вивчення мови, високу щомісячну допомогу та доступ до ринку праці.

Про те, чому українці виїжджають із Польщі, які умови вони отримують за кордоном, вивчав Оглядач.

Українці їдуть із Польщі до Німеччини: йдеться про сотні тисяч біженців

З серпня минулого року кількість українців, які отримали статут тимчасового захисту в Німеччині, злетіла на 410 тис. осіб. У Румунію переїхали 70 тис. осіб, а в Італію – 40 тис. Йдеться не про тих українців, які виїхали за кордон за минулий рік. Це біженці, які мігрують усередині ЄС. Наприклад, із Польщі виїхало 350 тис. осіб, із Чехії – майже 50 тис. осіб.

Фактично відбувається масова міграція українських біженців із Польщі до Німеччини. Українці дізнаються про привабливіші умови життя в Німеччині від своїх близьких та знайомих. Саме за рекомендаціями переїхало 43% біженців, йдеться у даних дослідження платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Що цікаво, українців насамперед цікавлять соціальні виплати, а не зарплати. Так, 42% українців переїхали до Німеччини через вищі виплати і лише 27% через вищі зарплати. 99% українських біженців проходять курс інтеграції – діти навчаються у місцевих школах, дорослі ходять на безкоштовні курси німецького навчання. Роботу знайшли лише 31% біженців.

У середньому біженці в Німеччині після оплати всіх місячних витрат залишаються з 494 євро. Ці гроші можуть відкладати. А майже кожен восьмий (13%) щомісяця може відкладати понад 1 тис. євро. Наприклад, сім'я біженців, яка складається з матері, двох дітей віком від 5 до 18 років та дорослої жінки (бабусі) щомісяця може отримувати виплату в розмірі 1700 євро.

Міхаліна Селевич, директорка з міжнародного розвитку EWL Group, зазначає: такими темпами, якщо війна продовжиться, а міграційні тенденції збережуться, вже наступного року українці будуть найбільшою групою іноземців у Німеччині.

"Якщо війна триватиме, а нинішні міграційні тенденції збережуться на такому самому рівні, то вже у 2024 році громадяни України можуть стати найбільшою групою іноземців у Німеччині, яка характеризується високою професійною активністю", – пояснює Селевич.

У яких умовах живуть українські біженці та чому переїхали

Кожен третій біженець виїхав з України через "шкоду психічному здоров'ю", кожен п'ятий (21%) – злякався обстрілів у сусідніх містах. 34% біженців зіткнулися з обстрілами своїх населених пунктів та 20% – втекли від окупації, йдеться у результатах дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив. Дослідження проходило з грудня минулого року по липень поточного, опитали 1322 біженці. 

Приблизно кожен другий біженець переїхав із дітьми. Що цікаво, 12% українців із загальної кількості біженців виїхали з країни майже через рік війни, 2023-го. Сплеск міграції відбувся після того, як росіяни зруйнували Каховську ГЕС, виникла масштабна катастрофа.

Загалом українці швидко адаптуються до життя за кордоном. 62,8% біженців кажуть, що їм легше забезпечити гідний спосіб життя за межами України. Тобто ті українці, які втратили свої будинки, нажите майно, роботи, вважають, що їм легше облаштувати своє життя за кордоном.

Більшість українців отримують у ЄС допомогу (68%). Умови адаптації також демонструють дані про те, де проживають біженці. Дослідження показало, що 43,97% орендують квартиру чи будинок, ще 13,04% винаймають квартиру. Тобто понад половина українців за кордоном має орендоване житло. Близько 9,7% живуть у друзів та знайомих, 19,59% отримали окреме житло від держави, яка їх прийняла. І лише 8,56% живуть у притулках. Так, 76,6% або безплатно отримали для проживання, або орендують житло за кордоном.

Імовірність повернення біженців додому порахували за шкалою. До закінчення повномасштабної війни така ймовірність становить 33 зі 100 балів, а після – 66 зі 100. Однак зараз біженці, відповідаючи на запитання про повернення додому, оперують не повними даними, пояснює завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соцдосліджень при НАН Олексій Позняк.

Хтось за період, доки триває війна, знайде собі гідну роботу за фахом, інші розраховують, що постійно отримуватимуть виплати.

"Багато тих, хто отримує соціальну допомогу, думають, що це триватиме завжди, закінчиться війна й отримуватимуть допомогу. Коли війна закінчиться і допомога припиниться, вони поводитимуться зовсім по-іншому. А ті, хто говорить про повернення, за час, доки триває війна, можуть знайти гідну роботу, ту роботу, яка відповідає їхньому статусу. І тоді ймовірність їхнього повернення різко знизиться", – пояснює вчений.

Загалом повернення українців залежить не лише від того, які умови створить Україна. Є ще один вагомий фактор: чи збережуться умови, виплати, безкоштовний доступ до медицини, освіти, соціальних пільг для українців у ЄС після закінчення війни. У Євросоюзі вже заявили, що статус тимчасового захисту для українських біженців збережуть до 2025 року. Однак якщо війна закінчиться раніше, а українські дипломати зможуть достукатися до європейських колег, статус можуть скасувати і раніше зазначеного терміну.