Тернополяни вітають рідне місто з Днем народження (промо-ролик)

Сьогодні Тернопіль святкує День міста. У соціальній мережі тернополяни роблять дописи, де вітають Тернопіль з Днем народження та діляться враженнями, як почалося для них святкування Дня міста.

Жителі міста розповідають, чому вони люблять Тернопіль. У соцмережі з’являються різні постери з привітання Дня міста. Ми пропонуємо переглянути кілька  вітань із соцмережі. 

Пишіть свої побажання у коментарях, поділіться з нами своєю любов’ю до рідного міста. Залишайте свої враження, плани, пропозиції щодо святкування Дня міста.

“Я не є корінною тернополянкою, я навіть не народилася тут, але все моє життя так чи інакше переплетене з Тернополем, містом моїх юнацьких мрій і сподівань.  Я ще досі пам'ятаю свою парту, свій клас, своїх однокласників і вчителів з Першої Української Гімназії, а тоді ще просто - 1-ї школи, куди у 8-му класі я перейшла з однієї із львівських шкіл, оскільки так склалися обставини, що моя сім'я вирішила зі Львова перебратися в Тернопіль. І навіть зараз, згадуючи свою рідну 1-шу школу, моє серце наповнюється вдячністю і теплом не лише за отримані знання, але і за засвоєні уроки людяності, гідності і любові до рідного краю.

Тут я вперше закохувалась і розчаровувалась, мріяла і фантазувала, робила свої перші дорослі кроки, ставала на ноги.

Я так люблю мій Тернопіль восени... Коли все навколо таке різнобарвне і яскраве, наповне прохолодою і ранковими туманами. Люблю просто пройтися парком понад ставом, збираючи опале листя і вдихаючи неповторно запаморочливий запах осені, що пробуджує найпотаємніші бажання, а потім присісти за столиком затишної старої кав'ярні, обов'язково біля вікна, а можливо і на вулиці, якщо день видасться теплим і сонячним і посмакувати філіжанкою міцної тернопільської кави, щедро приправленої корицею і кардамоном. І спостерігати, спостерігати за людьми, що кудись поспішають по своїх справах, а можливо просто спокійно прогулюються площею біля театру, годують голубів, балакають ні про що, закохуються, розходяться, знову зустрічаються, живуть своїм неповторним життям, саме таким калейдоскопом історій-життів і є для мене мій Тернопіль. Його обличчя - обличчя кожного з нас.

Зараз, коли я більше ніж за сім тисяч кілометрів від Тернополя, я так часто подумки проходжу його затишними, до болю знайомими вулицями, якими так часто поспішала на роботу, на зустріч з друзями і коханими та й просто по справах, часто абсолютно не важливих... Все частіше перегортаю сторінки альбому зі світлинами Тернополя, що перед від'їздом подарувала мені дуже близька людина і відчуваю смуток і радість одночасно. Смуток, бо не можу зараз на повні груди вдихнути такого п'янкого тернопільського повітря, пройтись його бруківкою, прислухаючись до відлуння своїх кроків, що затихають в далині і радість, бо є Моє Місто, куди я весь час прагнутиму повернутись, де мене чекають і завжди будуть раді бачити. А ще я відчуваю гордість за своє місто, за його історію, за людей, що живуть в ньому і кожним днем своїх життів творять цю неповторну історію”, – пише Наталія Гаєвська.

“Так гарно і незвично: з Театрального майдану запускали в небо такі кулі, з пасажирами  оце гарна затія до дня міста!”, – ділиться враженнями Ірина Процюк.

“Сьогодні в бібліотеці №5 для дітей (Тернопіль, вул В. Стуса, 4) урочисто відкрили музей національної іграшки. Мої ляльки теж там представлені, бо я завжди відкрита до таких проектів, особливо тих, які спрямовані для дітей та молоді. Ще вчора із співробітниками бібліотеки дорозкладували експонати. Працівники бібліотеки - це 4 фанати своєї справи, які шукають можливостей перетворення бібліотеки на своєрідний культурний центр. Нещодавно виграли грант на безкоштовний інтернет для відвідувачів, проводять різноманітні майстер-класи. Своїми силами розшукували і запрошували майстрів до співпраці, організували майстер-клас з лялькарства для діточок (спасибі Галині Дудар)”, – пише Зоряна Удич.

“Сьогодні нашому улюбленому місту Тернополю 473 роки. Такий доволі юнацький вік, якщо порівнювати з Києвом чи Львовом. Тому Тернопіль, як будь-який підліток у своєму віці, має багато ідей, амбіцій, планів та юнацького максималізму, які є дуже потрібними на даному етапі розвитку міста:)

Я вірю в Тернопіль. Я вірю, що через 10 років наше місто стане таким собі оазисом для Європи, до якого будуть стояти черги туристів, щоб відчути по-справжньому той комфорт, домашню атмосферу і натхнення, яким заряджаєшся у нашому місті!

Але для цього нам всім потрібно закотити рукави і працювати на благо свого міста! Я люблю тебе, Тернополе!”, – пише Любомир Шимків.

Як Тернопіль святкуватиме День міста, які заходи відбуватимуться сьогодні у Тернополі – дивіться у матеріалі журналістів 0352. 

 Фото: Від Тарнополя до Тернополя