Показів до застосування лише декілька: сімейний лікар розповів, чому не варто зловживати інгаляціями

Впродовж кількох останніх років українці все частіше купують набулайзери, адже популярність інгаляцій в країні стрімко зросла. Що лише батьки не придумають, аби їхні діти одужали швидше - заливають у пристрої газовані напої, дезинфікуючі розчини і часто роблять усі ці "маніпуляції" не порадившись із лікарем. 

Лікарі зазначають, що  справді, інгаляції є ефективним способом лікування деяких респіраторних захворювань. Вони допомагають розріджувати мокроту, полегшують кашель і усувають закладеність носа. Однак, не усі знають, чи можна використовувати інгалятор, якщо є температурата при яких захворваннях його використання взагалі має сенс. 

Про це пише "РБК-України" з посиланням на сімейного лікаря Марти Більчак та доцента кафедри інфекційних хвороб з Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика Юрія Сухова.

Що лікують інгаляціями

Сімейний лікар Марта Більча розповіла, що інгаляція - це спосіб доставляння лікарських засобів у дихальні шляхи. Втім, лікувати цією процедурою можна не усі проблеми.

"Показів до застосування інгаляцій всього декілька: стенозуючий ларингіт/ларинготрахеїт, обструктивний бронхіт, бронхіальна астма і муковісцидоз. Інгаляціями не лікується нежить, простуда, біль у горлі тощо", - наголосила вона.

Чи можна робити інгаляцію при температурі

"Необхідність інгаляцій визначає тільки лікар після особистого огляду та встановлення діагнозу", - зазначила Більчак.

Якщо ж спеціаліст встановив один з вищеперерахованих діагнозів і призначив інгаляційне лікування, то, заявила експерт, "процедуру можна робити і при підвищеній температурі, і коли дитина спить".

Доцент Сухов також вважає, що "підвищення температури тіла не є протипоказом для використання інгаляційного шляху введення лікарських препаратів". Втім, він зазначив, що на необхідність та доцільність процедури впливають чимало інших факторів.

Існує багато моментів, які варто врахувати та заздалегідь обговорити з лікарем, серед них:

• етіологія ("природа") збудника - віруси, бактерії, гриби та інше
• стадія розвитку патологічного процесу
• наявність супутньої патології/-ій та ускладнень респіраторного захворювання
• індивідуальні особливості пацієнта
• можливість взаємодії різних лікарських препаратів, у тому числі інгаляційних та парентеральних або для внутрішнього застосування.

Сухов наголосив на тому, що під час проведення інгаляцій пацієнтам слід не забувати, що у приміщенні може збільшуватися концентрація бактерій-збудників хвороб. Саме тому важливо дбати про чистоту повітря.

При цьому слід з обережністю використовувати зволожувачі та так звані очисники, адже вони можуть лише збільшити концентрацію вірусів. Якщо ж ви робите кисневу терапію, зазначив Сухов, інгаляції проводити не потрібно.

Коли інгаляції не потрібні:

• профілактично (вони не можуть попередити та захистити від виникнення захворювання);
• при "жорсткому" диханні (такого діагнозу взагалі не існує);
• тривалому кашлі; червоному горлі;
• ГРВІ (інгаляції призведуть лише до надлишкової мокроти в легенях);
• при вологому кашлі і відходженні великої кількості мокроти;
• при нежитю;
• легеневих, носових кровотечах;
• алергії на компоненти ліків для інгаляції. 

Не можна проводити інгаляції з:

• трав'яними відварами - вони нестерильні, ризик алергії;
• ефірними оліями, олійними розчинами - може призвести до ларингоспазму чи спазму бронхів;
• мінеральними водами типу "Боржомі" - нестерильні, може статися бактеріальне запалення; муколітиками (лазолван, амбробене тощо);
• іншими фуфломіцинами з недоведеною ефективністю (типу декасану).

"Будьте обізнані і свідомі! Не шкодьте собі!" – резюмувала медик.