Стрітення по-новому: нова дата святкування та важливі традиції (ФОТО)

Із переходом на новий календар змінилася дата святкування Стрітення Господнього. За старим, Григоріанським календарем датою Стрітення було 15 лютого. Вважалося, що саме в цей день зима зустрічається з весною та передає їй свої сезонні повноваження.

Коли Україна перейшла но Новоюліанський календар, дати майже всіх свят "зсунулися" на 13 днів назад. Тому тепер Стрітення Господнє варто відзначати 2 лютого.

Традиції

Раніше в цей день співали язичницькі пісні-замовляння на тепле літо, а ще гадали. Період від Стрітення до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Тоді свято носило назву Громовиця, Стріщення, Зимобір. В народі існувала думка, що цього дня зима відходить, а літо вступає у свої права.

Коли на територію України прийшло християнство, свято Стрітення Господнього вплелося у народні вірування. З'явилися нові традиції.

Так, зокрема цього дня віряни обов'язково йдуть до церкви.

Що освячують на Стрітення Господнє?

Зазвичай святять воду і свічки. Останні називають "громичними". Їх заведено запалювати під час грози, щоб вберегти своє життя і худобу. Воду ж потрібно було набрати до нового посуду, який ще не використовувався. Посудину з освяченою водою приносили додому і берегли. Вірили, що вона має цілющу силу і здатна вилікувати будь-яку хворобу. Наприклад, пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовища.

У давнину казали, що як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів, тобто буде багато меду.

Для хліборобів Стрітення було особливо важливим, адже за погодою визначали майбутній урожай:

• ясна і тиха погода - до доброго урожаю та роїння бджіл
• вітер - погана ознака відлига - до пізньої весни

У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір. Якщо вранці роса на зерні з'явиться - буде врожай, нема роси - погана ознака.