У Тернополі на фільм "20 днів у Маріуполі" прийшло людей удвічі більше ніж очікувалося

У середу, 13 березня в Тернополі відбувся другий показ документального фільму "20 днів у Маріуполі". На перегляд фільму прийшо удвічі більше людей ніж очікувалося.

Про це розповіла Суспільному голова міського товариства "Просвіта" Наталія Чорна.

За її словами, прийшло вдвічі більше глядачів, ніж очікували.

"Було понад сотню людей, хоч наш зал розрахований на 60-70 місць. Це вперше таке. Молодь сиділа під екраном, на столах, на підвіконниках. По двоє-троє людей розмістилося на стільцях, щоб подивитися стрічку. Всі охочі навіть не змогли поміститися. Якби помістилися, було б дві сотні людей або й більше. Важливо, що стільки прийшло, бо це перший український "Оскар" за документальний фільм".

Тернополяни поділилися враженнями від перегляду фільму.

Подивитися стрічку прийшов заступник голови обласного товариства "Просвіта" Іван Кушнір.

Іван Кушнір, заступник голови Тернопільського обласного товариства "Просвіта"

"Фільм важкий. Його неможливо дивитися просто так, як дивляться інші фільми. Я сам медик, але навіть для мене там були страшні фрагменти. Кадри, як мої колеги-медики боролися за життя людей у перші дні окупації Маріуполя. Особливо, коли було видно пологове відділення. Як зі зруйнованих будівель виводили породіль. Бачив, як на очах у матері вмирала дитина — реанімаційні заходи не допомогли. Вірю в те, що колись настане мир і ми повернемо собі всі окуповані міста".

Тернополянин Денис Струмінський говорить, після перегляду фільму перед очима продовжує бачити його фрагменти.

"Досі клубок у горлі стоїть. Деякі з документальних кадрів ми бачили ще раніше в новинах. Але від початку до кінця побачити цю історію, як це все відбувалося — то інше. Під час перегляду згадав перші моменти з початку війни. Як ми в Тернополі теж бігали, не знали, що робити, і куди себе подіти. Ми з хлопцями пляшки збирали, коктейлі робили. Не знали, що буде далі. Просто готувалися до всього. Фільм занурив у ті самі емоції, які відчував тоді".